Суть спору
Схема, за якою працював ФОП, стандартна: покупці на інтернет-майданчиках замовляли товар, «Нова пошта» доставляла його до своїх відділень для вручення покупцям, а «НоваПей» приймала від покупців грошові кошти як післяплату за такий товар і переказувала їх у безготівковій формі на користь ФОП.
Податківці вирішили, що такі операції слід проводити через РРО і за результатами фактичної перевірки прийняли податкове повідомлення-рішення (ППР), за яким наклали на ФОП солідний штраф (п. 1 ст. 17 Закону про РРО).
Підприємець звернувся до суду з вимогою визнати протиправним і скасувати ППР податківців.
Позиція сторін
ФОП. Його аргументація доволі проста. Розрахунковою операцією за Законом про РРО, серед іншого, є та операція,
коли суб’єкт господарювання (1) приймає (отримує) від покупця готівкові кошти, платіжні картки, платіжні чеки, жетони тощо (2) безпосередньо за місцем реалізації товарів. Тільки в цьому разі у нього виникає обов’язок застосовувати РРО
У нашому випадку ФОП-позивач не отримував кошти від споживача і не приймав від нього платіжні картки. Тож відсутня перша ознака розрахункової операції (див. вище). Кошти за придбаний споживачем товар надходили на рахунок ФОП виключно в безготівковій формі від «НоваПей», яка й мала видавати споживачеві фіскальний чек, що підтверджував би отримання від нього грошових коштів.
Крім того, реалізація товару через мережу «Інтернет» не передбачає чітко визначеного місця реалізації товару. Тобто відсутня і друга ознака розрахункової операції. А за місцем отримання товарів (у відділеннях «Нової Пошти») та за місцем проведення розрахунку за товар (у відділеннях «НоваПей») розрахунки в готівковій формі безпосередньо з ФОП не здійснювалися.
Податкова. Свій підхід до застосування РРО/ПРРО при продажу товарів через інтернет із залученням як перевізника саме «Нової пошти» контролери сформували майже два роки тому (деталі — в статті «Післяплата через «Нову пошту»: ДПСУ наполягає на РРО/ПРРО для продавця» // «Податки & бухоблік», 2023, № 68) і з тих пір не відступають від нього.
Податківці заявляють, що оскільки учасниками безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише ФОП, який здійснює продаж товарів, та покупець як отримувач такого товару, то саме продавець, а не надавач платіжних послуг зобов’язаний видати покупцеві відповідний розрахунковий документ. Тому ФОП має застосовувати РРО, сформувати на ньому фіскальний чек і надіслати його разом із товаром.
Вирішення справи судом
Суд визнав аргументи ФОП обґрунтованими (див. рішення Одеського окружного адмінсуду від 12.03.2025 у справі № 420/19624/24) і зробив такий висновок:
якщо товар замовлено на сайті без передоплати, а доставку здійснює служба доставки, то РРО застосовує саме ця служба при отриманні оплати від покупця. Продавець лише вкладає у посилку видаткову накладну (не розрахунковий документ). У таких випадках застосування РРО продавцем не є обов’язковим
Базується цей висновок на тому, що ФОП у такому випадку не здійснює розрахункової операції. А раз відсутні розрахункові операції, то відсутній і обов’язок ФОП застосовувати РРО, який саме й призначений для реєстрації таких операцій. Тож штраф на ФОП за порушення Закону про РРО є протиправним і підлягає скасуванню.
Думка редакції
Звісно, такий висновок суду не може не тішити. І не тільки тому, що він співзвучний нашому баченню цієї проблеми. Проблеми, яку фіскали роздули до космічних масштабів, але якої за законом не повинно бути взагалі. Чому? Пояснюємо.
Передача товару перевізникові. Щоб там собі не вигадували фіскали, на цьому етапі розрахункової операції в розумінні Закону про РРО не відбувається. Це очевидно будь-кому, хто прочитає її визначення (див. абзац шостий ст. 2 Закону про РРО). Отже,
якщо продавець доручає будь-якому перевізнику доставити за плату товар покупцеві, в момент відвантаження товару застосовувати РРО продавець не зобов’язаний
І цей висновок не залежить від того, як будуть у подальшому відбуватися розрахунки за такий товар і чи будуть вони відбуватися взагалі. Бо саме в цей момент — у момент відвантаження товару немає факту розрахунків, немає оплати за товар готівкою, немає приймання платіжних карток продавцем.
На жаль, фіскали й досі продовжують наполягати (див. БЗ 109.02), що
«коло обов’язків щодо необхідності застосування продавцем товарів РРО/ПРРО визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками / кур’єрами / експедиторами / логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів»
Ми ж, у свою чергу, твердо переконані, що ким би доставка товару не здійснювалася — перевізником / кур’єром / експедитором / логістичною компанією — це ніяк не впливає на застосування РРО продавцем. Критерій завжди лише один — наявність розрахункової операції, а в цьому випадку її немає й близько!
Отримання товару покупцем. На цьому етапі взагалі все просто: якщо перевізник передав товар покупцеві, значить, свої обов’язки за договором перевезення він виконав. При цьому, звісно, стороною договору купівлі-продажу товару він не був і не міг бути. Тому подальша доля товару і оплати за товар перевізника не турбує. Підстав застосовувати РРО при цьому немає ні в перевізника (свою плату за послуги перевезення він зазвичай отримує від продавця за класичним безготівковим розрахунком), ні в продавця (бо знов-таки в цей момент з продавцем ніхто готівкою чи карткою не розраховувався).
Оплата товару покупцем. Те, що післяплату від покупця в момент отримання ним товару приймає не перевізник, а фінансова установа, теж не повинно мати жодного значення. Бо ні статус перевізника (експедитор він чи кур’єр), ні приймання післяплати перевізником особисто або фінансовим посередником не впливає на визнання тієї чи іншої операції розрахунковою. На цьому етапі важливо лише те, що
розрахунок за товар між покупцем і продавцем відбувся в класичному безготівковому форматі, тому підстав для застосування продавцем РРО тут немає
У підсумку маємо, що дії продавця на кожному з трьох етапів (передача товару перевізникові; отримання товару покупцем від перевізника; перерахування коштів за товар продавцеві) не мають ознак розрахункової операції.
Згодні? Впевнені, що так, бо, насправді, заперечити тут нічого.
Ви спитаєте, а як же захист прав покупця, яким так опікуються фіскали? Адже він не отримав ніякого розрахункового документа. До речі, суд прямо наголошує на цьому, однак це його зовсім не хвилює, оскільки розглядається саме адміністративний спір із податковою, а не цивільний спір зі споживачем.
Водночас профільне законодавство у сфері захисту прав споживачів прямо зобов’язує продавця під час продажу товару видати споживачеві розрахунковий документ установленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу та ще й не пізніше моменту передачі товару (абзаци другий і третій ч. 11 ст. 8 Закону № 1023*).
* Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 № 1023-XII.
Однак, попри те що така вимога існує, вона в жодному разі не може переважувати норми спеціального Закону про РРО, зобов’язуючи торговців видавати фіскальні чеки навіть тоді, коли такий обов’язок за цим законом у них відсутній. Якщо чек РРО продавець на законних підставах не видає, він має
надавати покупцеві товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону № 1023
Таким документом може бути, зокрема, товарний чек (БЗ 109.10).
Причому порушення цього правила не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування (п. 15 ст. 3 Закону про РРО).
Інакше кажучи, податківці не мають права карати продавця, звільненого відповідно до законодавства від застосування РРО, якщо він з якихось причин не видав покупцеві, скажімо, товарний чек або накладну. Це взагалі компетенція не ДПСУ, а Держпродспоживслужби. Тож аргумент фіскалів, що продавець має видавати фіскальний чек РРО саме на підставі ч. 11 ст. 8 Закону № 1023, висмоктаний із пальця, і всерйоз зважати на нього не варто. Підсумуємо все сказане вище.
При торгівлі з післяплатою і доставкою товару через «Нову пошту» ФОП не повинен застосовувати РРО/ПРРО ні при відвантаженні товару, ні при його передачі від «Нової пошти» покупцеві, ні при отриманні післяплати від «НоваПей»
Тепер, коли цей висновок поділяє й суд, вам, шановні читачі, сподіваємося, буде легше повірити в те, що не все сказане фіскалами — правда. А також у те, що можна знайти захист у суді.
До речі, 11.04.2025 сплив 30-денний строк на подання апеляційної скарги податківцями. Однак апеляційне провадження може бути відкрите й пізніше. Ми обов’язково триматимемо руку на пульсі і, якщо це станеться, проінформуємо вас про подальший перебіг подій.
