Отже, у цій ситуації в нас першою подією є постачання товару продавцем. На дату відвантаження товару продавцем складена податкова накладна (ПН) і вчасно зареєстрована. Цією ж датою буде виписана і видаткова накладна.
Тепер що стосується податкового кредиту покупця. Тут слід врахувати норми п. 198.2 ПКУ, в якому зазначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
— або дата списання коштів з рахунку платника податку на оплату товарів / послуг;
— або дата отримання платником податку товарів / послуг.
Отже,
якщо не було попередньої оплати за товар, то відображати податковий кредит, навіть маючи вчасно зареєстровану ПН, покупець має право не раніше дати отримання товару
Тобто не раніше періоду оприбуткування товару.
Якщо б, наприклад, дата відвантаження товару продавцем (припустимо, це 30.03.2025) і дата отримання його покупцем (припустимо, 02.04.2025) припали на різні періоди внаслідок доставки (перевезення) товару, то право на податковий кредит за наявності зареєстрованої ПН з’явилося б у покупця у квітні 2025 року.
Але в нас ситуація дещо інша. Товар фактично отримано покупцем, він приїхав на склад (припустимо, це відбулося 31.03.2025), але без первинних документів. Бухоблікова нормативка (ст. 4, ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік*) вимагає, щоб госпоперація була відображена в обліку в тому звітному періоді, в якому вона здійснена. Тобто якщо товар отримано покупцем, то його оприбуткування повинно відбуватися в періоді отримання товару, навіть попри те, що документи від постачальника надійдуть лише згодом.
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.
Запаси, які надійшли на підприємство без товаросупровідних документів, оформляють актом про приймання матеріалів (п. 3.8 Методрекомендацій з бухобліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2). Після затвердження керівником акт набуває статусу первинки. При цьому оскільки типова форма № М-7 втратила чинність згідно з наказом Держстату від 22.10.2021 № 266, можна скористатися самостійно розробленою формою акта про приймання матеріалів.
Якщо платник ПДВ — покупець іде цим шляхом, тобто здійснює оприбуткування товару на підставі самостійно складеного акта приймання товарів (припустимо, це 31.03.2025), не чекаючи первинку від контрагента, то оскільки оприбуткування товару відбулося (є підтвердженням його отримання), в такому випадку право на податковий кредит він матиме в березні 2025 року (якщо є вчасно зареєстрована податкова накладна).
А якщо платник ПДВ — покупець вирішує відкласти оприбуткування товару до моменту отримання первинки від продавця, тобто відображає його оприбуткування датою отримання первинки? Взагалі, це є порушенням вимог бухоблікової нормативки. Але зважаючи на те, що мова йде про товар, який ще не проданий / не використаний, то таке «несвоєчасне» оприбуткування товару не зачіпає рахунки доходів / витрат. А отже, якщо ми оприбуткуємо його і в наступному періоді, податківці навряд чи можуть висунути якісь претензії до платника. Але якщо ми йдемо цим шляхом, то тоді право на податковий кредит у нас відтягнеться до періоду оприбуткування товару (в межах 365 днів з дати складання ПН).
