Сплатили податок не туди = сплатили (але з клопотом)

Як уникнути штрафів

Історія питання. До 16.03.2024, якщо платник податку помилково сплатив податок на інший бюджетний рахунок, то він міг суттєво постраждати. Адже коли на потрібний бюджетний рахунок не надходять кошти, то податківці розцінювали це як несплату податку з усіма негативними наслідками, тобто у платника податку виникав податковий борг і світив штраф за несвоєчасну сплату податку (за ст. 124 та 125¹ ПКУ) та пеня (ст. 129 ПКУ).

Після цієї дати все змінилося. Причиною змін став Закон України від 23.02.2024 № 3603-IX, який вніс зміни у ПКУ і надав шанс платнику податку уникнути відповідальності, навіть якщо він сплатить податок на помилковий бюджетний рахунок (деталі «Сплата податків на помилковий рахунок: умови уникнення відповідальності» // «Податки & бухоблік», 2024, № 82).

Але звільнення працює не автоматично. Є важлива умова — треба виконати вимоги, які висувають пп. 112.8.8¹ та 129.9.8 ПКУ.

Вимоги для звільнення. Для уникнення відповідальності за перерахування грошового зобов’язання на помилковий рахунок мають збігтися три умови:

1. Податок було помилково сплачено саме на інший бюджетний рахунок. Наприклад, земельний податок сплатили на рахунок, передбачений для сплати орендної плати за землю, або на рахунок, передбачений для сплати земподатку, але іншої територіальної громади. Тут можна скористатися звільненням від відповідальності.

А от якщо замість цього земельний податок перераховано на електронний ПДВ-рахунок чи на електронний рахунок платника акцизного податку, то скористатися звільненням від відповідальності не вдасться. Бо ці рахунки не є бюджетними.

2. Податок було сплачено на помилковий бюджетний рахунок своєчасно, тобто не пізніше граничного строку сплати, що визначений у законодавстві. Якщо ж помилкова сплата відбулася із запізненням, то розраховувати на звільнення від відповідальності не слід.

3. Найголовніша умова: платник ініціював процедуру повернення помилкових коштів у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ. Причому під ініціацією процедури повернення слід розуміти не повернення коштів з помилкового бюджетного рахунку на поточний рахунок платника і наступна його сплата на правильний, а їх перенаправлення їз помилкового бюджетного рахунку на правильний.

Річ у тому, що коли платник податку сплатив кошти на помилковий рахунок, за таким платником виник податковий борг з певного податку. І от норми ПКУ пропонують платнику без штрафів спрямувати ці помилкові кошти на потрібний рахунок і погасити без штрафів податковий борг, що виник.

Строк перекидання. У ПКУ не сказано, в який саме строк платник податку має ініціювати перекидання коштів з помилкового бюджетного рахунку на інший, щоб уникнути відповідальності.

На наш погляд, це краще зробити до дати сплати з певного податку грошових зобов’язань за наступний період. Адже якщо платник податку перерахує у бюджет певну суму, то вона спочатку погасить податковий борг за минулий період. А таке погашення призведе до застосовування штрафу за ст. 124 ПКУ та пені за ст. 129 ПКУ. Адже щоб застосувати штраф за несвоєчасну сплату податків (за ст. 124 ПКУ) та пеню, важливо знати кількість днів прострочення сплати. І дані про це з’являться, як тільки платник погасить борг сплатою податку за наступний період.

Тому вважаємо, що довго відтягувати з ініціацією перенаправлення коштів з помилкового бюджетного рахунку на правильний не слід.

Процедура перенаправлення коштів

Спосіб подання. Щоб перенаправити кошти на правильний бюджетний рахунок, платнику податку слід спиратися не тільки на вимоги ст. 43 ПКУ, а й на положення Порядку № 60* та Порядку № 787**.

* Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затверджений наказом Мінфіну від 11.02.2019 № 60.

** Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787.

Так, платник податку має подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі — заява) до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми (БЗ 129.04).

Подавати таку заяву можна:

— у паперовій формі або особисто платником податку (уповноваженою на це особою) безпосередньо до територіального органу ДПС, або надіславши поштою;

— в електронній формі, тобто через Електронний кабiнет. Для цього використовуєте заяву з ідентифікаторjм форми J1302002 — для юридичних осіб або F1302002 — для ФОП.

Радимо користуватися саме поданням заяви у електронному вигляді. Адже за нашою інформацією податківці воліють її отримувати саме у такій формі.

Як ми з’ясували вище, конкретного визначеного строку подання заяви немає. Тому користуючись загальними строками,

Але затягувати з цим не потрібно.

Правила заповнення. Якихось спеціальних вимог до заповнення цієї заяви податківці на сьогодні не висувають. Тому заповнювати її слід у звичайному порядку, як і при поверненні помилково сплачених коштів з бюджету. Тільки в цій заяві треба просити повернути гроші не на поточний рахунок, а перенаправити їх на інший бюджетний рахунок. Для цього у заяві, яка буде оформлена у електронному вигляді, слід заповнити розділ «На бюджетний рахунок для погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС…». У ньому платник має вказати назву і код класифікації доходів бюджету, на який мали б бути зараховані кошти, номер правильного рахунок, код ЄДРПОУ казначейства, на ім’я якого відкрито такий бюджетний рахунок.

Крім того, на думку податківців (див. лист ДПСУ від 25.04.2024 № 2346/ІПК/99-00-04-01-03 ІПК), щоб місцевим контролерам було зрозуміло, що ця заява подається для уникнення відповідальності за перерахування коштів на помилковий бюджетний рахунок, разом із нею доцільно подати документ, який вказує

Після подання заяви територіальний орган ДПС не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня отримання заяви готує висновок про перенаправлення коштів та подає його у Казначейство (абзац перший п. 43.5 ПКУ).

А потім на підставі отриманого висновку Казначейство протягом п’яти робочих днів здійснює перекидання цих коштів (абзац третій п. 43.5 ПКУ).

Після цього у платника податку має зникнути податковий борг з податку, щодо якого зобов’язання були сплачені на помилковий рахунок, і причому не повинно бути нараховано жодного штрафу чи пені.