Сплата податків на помилковий рахунок: умови уникнення відповідальності

Ситуація: податок помилково сплачений на інший бюджетний рахунок, ніж потрібно. Донедавна така помилка мала досить неприємні наслідки для платника. Адже якщо податок не потрапляв на свій бюджетний рахунок, податківці розцінювали це як несплату податку з усіма наслідками, що з цього випливають, тобто виникнення податкового боргу плюс штраф за несвоєчасну сплату податку (мова йде про штрафи за ст. 124 та 125¹ ПКУ) з пенею.

Зараз у цьому питанні є позитивні зміни. Так, з 16.03.2024

Ми коротко знайомили вас із цими нововведеннями, зокрема, у статті «Податки на помилковий рахунок, відеоконференція з податківцями та інші новинки» // «Податки & бухоблік», 2024, № 24.

Так от, мова йде про:

— п.п. 112.8.8¹ ПКУ, який звільняє платника від фінвідповідальності у випадку «помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань»;

— п.п. 129.9.8 ПКУ, який передбачає, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню «у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань».

Варто звернути увагу: підхід, що якщо податок сплачений не на той рахунок, то він вважається несплаченим, залишається. Тобто на наступний день після спливу граничного строку сплати податку сума перетвориться на податковий борг. А отже, якщо нічого не робити, податківці можуть почати процедуру його примусового стягнення.

Тобто фактично мова йде про те, що зараз платник може в цьому випадку уникнути штрафів і пені на несвоєчасну сплату податку.

Три умови, щоб уникнути штрафів і пені

Умови ці такі (вони випливають з пп. 112.8.8¹ та 129.9.8 ПКУ і на них акцентують увагу податківці; див., зокрема, лист ДПСУ від 25.04.2024 № 2346/ІПК/99-00-04-01-03).

1. Саме перерахування податку відбулося вчасно (не пізніше законодавчо визначених граничних строків сплати податку), але не на «свій» рахунок. Тобто платник своєчасно ініціював платіж, але він унаслідок помилки в платіжній інструкції потрапив на інший бюджетний рахунок.

2. Помилка допущена «в межах» бюджетних рахунків. Тобто помилковий платіж перераховано на бюджетний рахунок, і правильний платіж теж мав потрапити на бюджетний рахунок. А ось якщо, наприклад, планували перерахувати ПДВ на електронний ПДВ-рахунок, а зарахували його на електронний рахунок платника акцизного податку, то норми — звільнення з пп. 112.8.8¹ та 129.9.8 ПКУ, працювати на будуть. Адже це не бюджетні рахунки.

3. Платник має ініціювати процедуру повернення помилкових коштів у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Але про яке саме повернення мова? Точніше, про який напрям повернення?

Дивіться. Фактично в нашому випадку, якщо пройшли граничні строки сплати податку, то у платника з’явиться податковий борг з цього податку. Звісно, у такому випадку (за наявності податкового боргу) про жодне повернення помилково сплачених коштів на поточний рахунок платника не може бути й мови.

Тобто мова про те, що платнику

Тобто, по суті, за такою заявою відбудеться перекидання коштів на правильний бюджетний рахунок.

А от якщо ці три вищенаведені умови виконуються, то штраф і пеня за несвоєчасну сплату податків не застосовуються.

Зазначимо, що штраф за несвоєчасну сплату податків (за ст. 124 ПКУ), як і пеня, оскільки для їх розрахунку важливо знати кількість днів прострочення сплати, — застосовуються до платника вже після погашення боргу (його сплати, зарахування за заявою, про яку ми казали вище, чи примусового стягнення). Фактично це означає, що доти, доки не відбулося погашення боргу (зокрема, зарахування за заявою), податківці платнику «завчасно» не нарахують штраф за несвоєчасну плату податків (за винятком випадку, коли вже справа дійшла до того, що податківці примусово стягнули податковий борг). А отже, в принципі, платник може спокійно подавати заяву на перекидання помилкового платежу на правильний бюджетний рахунок.

Після того, як податківці за такою заявою зарахують сплату (зарахування = погашенню боргу), на цьому етапі вже й постане питання, чи є підстави для застосування штрафу і пені за несвоєчасну сплату податку. При цьому для того щоб

Тобто, по суті, бажано надати пояснення, що була помилка в платіжній інструкції, сама сплата податку була ініційована своєчасно, але через помилку податок потрапив не на свій рахунок. І додати документи, які б це підтверджували (копії платіжної інструкції).

Звернемо увагу і на такий момент. Якщо платник раптом спочатку вирішить погасити податковий борг (тобто спочатку повторно сплатити податок), а потім буде ініціювати повернення помилково сплачених коштів, то тут є певна загроза. Адже якщо сплата відбудеться вже після граничних строків сплати податків, то як тільки платіж надійде, податківці одразу будуть застосовувати штраф за ст. 124 ПКУ. І якщо на цей момент заява на повернення помилково сплачених коштів ще не надійшла податківцям, то фактично умови для звільнення від штрафу не виконуються. А анулювання вже нарахованого штрафу (якщо на момент нарахування були підстави для його нарахування) п.п. 112.8.8¹ ПКУ не передбачає. Тобто це означає, що

Як подавати заяву

Загальні правила її подання визначені ст. 43 ПКУ, Порядком № 60*, Порядком № 787**.

* Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затверджений наказом Мінфіну від 11.02.2019 № 60.

** Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787.

Подають заяву до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково сплаченої суми (див. БЗ 129.04):

— або у паперовій формі особисто, або уповноваженою на це особою, або надіслати таку заяву поштою. Паперову заяву оформляють у довільній формі (але із заповненням обов’язкових реквізитів / інформації, про які нижче);

— або в електронній формі (ідентифікатор електронної форми для юридичних осіб — J1302002, а для фізичних осіб — F1302002).

Конкретного визначеного строку подання заяви немає. Подавати її можна в межах 1095 днів від дня виникнення помилкової оплати.

У такій заяві потрібно буде зазначити (див., зокрема, БЗ 129.04):

1) дані щодо помилково сплаченого податку — назву помилково сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок);

2) напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються. У нашому випадку слід обрати — «На бюджетний рахунок для погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС…». І потім потрібно зазначити всі необхідні реквізити такого правильного рахунку: код органу ДПС, куди перекидаються кошти; назва органу ДПС, куди перекидаються кошти; код класифікації доходів бюджету, на який повертаються кошти; назва коду бюджетної класифікації, на який повертаються кошти; рахунок, на який повертаються кошти; код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок, на який повертаються кошти.

Щоб додати до електронної заяви платіжку, обирають документ довільного формату (J/F1360102) і підтягують потрібний документ.

Крім того, як ми зазначили вище, податківці ще радять надати пояснення — обставини своєчасної сплати узгоджених грошових зобов’язань на інший бюджетний рахунок, ніж той, що передбачений для сплати платежу, із зазначенням інформації щодо податкового періоду та реквізитів платіжної інструкції на перерахування відповідних коштів до бюджету.

Якщо не на той рахунок сплатили ЄСВ

Звісно, що на ЄСВ вищезгадані норми ПКУ, які передбачають звільнення від штрафу і пені за несвоєчасну сплату, не поширюються. Адже ЄСВ не належить до системи оподаткування.

Але! Є роз’яснення в 201.09 БЗ з досить позитивними висновками для випадку, коли ЄСВ сплачений на неналежний рахунок 3556 (тобто сплачений на ЄСВ-рахунок, але не на той, що потрібно).

Так ось,

1) сам платіж був здійснений з дотриманням граничних строків сплати ЄСВ, але на помилковий ЄСВ-рахунок;

2) платник подає заяву про повернення помилково зарахованих коштів за формою додатка 1 до Порядку № 417*, в якій обирає напрямок зарахування помилкових коштів — «8.2. на рахунок 3556» і вказує правильний ЄСВ-рахунок. Заява подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів;

* Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Мінфіну від 23.07.2021 № 417.

3) до заяви додано копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує своєчасну сплату коштів на рахунок 3556 (тобто на помилковий ЄСВ-рахунок).