Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП можливе, якщо одночасно дотримані такі дві умови (див. постанову Верховного Суду від 13.02.2025 у справі № 757/26467/22-ц):
1) працівник належить до кола осіб, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності та
2) він вчинив винні дії, які дають роботодавцю підстави для втрати довіри до нього.
При цьому в разі спору роботодавець має довести і факт вчинення таких дій, і вину працівника.
Поговоримо про кожну умову окремо.
До категорії працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, належать, зокрема, працівники, які зайняті прийманням, зберіганням, транспортуванням чи розподілом цінностей (див. абзац другий п. 28 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 № 9, далі — постанова № 9).
Ключові терміни тут — «зберігання», «обслуговування» та «розподіл цінностей». Під ними слід розуміти широке коло операцій, в тому числі з експедиції або відпуску цінностей, які можуть бути навіть не пов’язані з їх безпосереднім обслуговуванням (див. постанову Дніпровського апеляційного суду від 24.04.2019 у справі № 175/326/18).