Читайте новини та статті у додатку!
Строк для стягнення зарплати через суд: що вирішив Конституційний Суд
ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Строк у 3 місяці для звернення працівника до суду щодо стягнення з роботодавця зарплати та інших належних такому працівникові платежів (ч. 1 ст. 233 КЗпП) визнано Конституційним Судом України (далі — КСУ) неконституційним
Який тепер новий строк? Працівники можуть без обмеження строку звертатися до суду для стягнення із роботодавця у примусовому порядку «зарплатної» заборгованості.
Чому саме без обмеження строку? Вважаємо, що застосовувати у цьому випадку норми щодо позовної давності (усім відомі 3 роки) з гл. 19 розд. V ЦКУ некоректно. Усе тому, що позовна давність та строки звернення до суду (так, як це сформульовано у КЗпП) — це різні речі. Наприклад, йдеться про різні способи застосування цих строків: позовна давність застосовується, лише коли одна зі сторін спору заявить про це у суді (ч. 3 ст. 267 ЦКУ), а із застосуванням строків з КЗпП суд справляється самостійно (відсутня подібна норма).
Хоча у судовій практиці трапляються випадки, коли норми, пов’язані з позовною давністю з ЦКУ, застосовувалися і для випадків щодо обрахунку строку зі ст. 233 КЗпП (див., наприклад, постанови Львівського апеляційного суду від 23.10.2025 у справі № 459/1447/25, Київського апеляційного суду від 16.04.2025 у справі № 369/21804/23 та ін.).
