Організаційні моменти. Для цілей оподаткування ОСББ — це неприбуткова організація (юридична особа), діяльність якої не пов’язана з отриманням прибутку і розподілом його між членами об’єднання (ч. 7 ст. 4 Закону № 2866*). Неприбуткові організації не є платниками податку на прибуток, але при цьому можуть бути платниками будь-яких інших податків / зборів, у тому числі й рентної плати, звітувати та сплачувати зобов’язання за ними, як інші платники, згідно з загальними правилами ПКУ (подробиці — далі).
* Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III.
Метою створення ОСББ є сприяння в управлінні, належному утриманні та використанні спільного майна багатоквартирного будинку (ч. 1 ст. 4 Закону № 2866). При цьому
ОСББ, забезпечуючи життєдіяльність будинку, за рішенням загальних зборів може задовольняти потреби будинку самостійно шляхом самозабезпечення (ст. 22 Закону № 2866)
Діяльність ОСББ із забезпечення будинку опаленням (наприклад, через автономні котельні) або водопостачанням (через власні свердловини) якраз і є таким самозабезпеченням, а не наданням житлово-комунальних послуг. Тому отримувати ліцензію, зокрема, на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення ОСББ в цьому разі не зобов’язане. Однак решта дозвільних документів, і в першу чергу дозвіл на спецводокористування, в нього має бути. Як випливає із запитання, з цим у ОСББ все в порядку, тож перейдемо безпосередньо до відповіді.
Загальні правила. Напрями використання вододобувачами підземної води можуть бути досить різними. Саме від цього залежить, чи виникають у них зобов’язання щодо сплати рентних платежів до бюджету. У загальному ж випадку якщо водокористувач, що видобуває підземну воду, має дозвіл на спецводокористування, то він стає платником двох видів рентної плати, а саме:
1) рентної плати за спеціальне використання води (її рахують у додатку 5 до декларації з рентної плати), однак за певних умов ОСББ може бути звільнено від її сплати
та
2) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (її рахують у додатку 1 до декларації з рентної плати).
Причому це стосується всіх водовидобувачів, а не тільки гірничих підприємств. Про це йдеться в консультаціях з БЗ 122.01 — цій і цій.
Водночас
водокористувачі, які за відсутності дозволу на спецводокористування та спецдозволу на надрокористування видобувають підземну воду до 5 куб. м на добу, не є платниками обох зазначених складових рентної плати
При цьому вони не повинні складати й подавати податкову звітність із рентної плати, а також документи щодо підтвердження обсягів видобутої підземної води (БЗ 122.04).
Очевидно, це послаблення не зачіпає ОСББ, про яке йдеться в запитанні читача. Тож поки таке ОСББ здійснює видобування води із свердловини, в нього виникає об’єкт оподаткування рентною платою — обсяг видобутої води, який, звісно, підлягає декларуванню (БЗ 118.05). Причому податківці наголошують, що нормами ПКУ не передбачено особливостей щодо ненарахування та несплати рентної плати для її платників, зареєстрованих (взятих на облік) за місцем розміщення об’єктів оподаткування, в тому числі свердловини на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії (БЗ 118.05).
Зауважте ще й таке: навіть якщо у певних звітних періодах видобування води не було, але дозвіл на спецводокористування при цьому залишався діючим, то слід подавати пусту декларацію з рентної плати як з додатком 1, так і з додатком 5 (докладно про це читайте в статті «Нульові декларації з рентної плати та сплив строку дозволу на спецводокористування» // «Податки & бухоблік», 2024, № 46).
Зупинимось далі окремо на кожному з двох видів рентної плати.
Рента плата за спецводокористування. Відповідно до п. 255.1 ПКУ її платниками є первинні водокористувачі, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору з водних об’єктів. Ключовою ознакою первинних водокористувачів є наявність водозабірних споруд (у випадку, що розглядається, такою спорудою є свердловина) та відповідного обладнання для забору води (частина третя ст. 42 Водного кодексу України від 06.06.95 № 213/95-ВР).
Разом з тим
рентна плата за спеціальне використання води не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення
При цьому під населенням розуміють сукупність людей, які знаходяться на відповідній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок (п.п. 255.4.1 ПКУ). А під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані (п. 255.2 ПКУ).
Оскільки ОСББ добуває воду саме з метою забезпечення водопостачання багатоквартирного будинку, то воно не є платником рентної плати за спецводокористування за обсяги води, передані мешканцям будинку в межах їх житлового фонду. Причому обов’язок зі сплати ренти, ні в одинарному, ні в п’ятикратному розмірі не виникає й у разі перевищення річного ліміту, встановленого в дозволі на спеціальне водокористування (БЗ 118.04).
Крім того,
рентна плата за спецводовикористання не справляється за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п.п. 255.4.3 ПКУ)
Цей напрям використання теж характерний для діяльності ОСББ (наприклад, озеленення прибудинкової території). Але й за ці обсяги добутої підземної води ОСББ спецводоренту сплачувати не повинно.
Зверніть увагу! Податківці вважають (див. БЗ 118.02), що первинний водокористувач зобов’язаний задекларувати в додатку 5 і ті обсяги води, за які відповідно до п. 255.4 ПКУ він не сплачує рентну плату. Щоб виконати такі вимоги, вони рекомендують (див. також БЗ 118.05):
— по-перше, необ’єктні обсяги води показувати в окремому додатку 5;
— по-друге, при розрахунках рентної плати зазначити у ряд. 8 такого додатка 5 фактичні обсяги води, що у звітному (податковому) періоді поставлені населенню, у ряд. 9 — ставку рентної плати для відповідного водного об’єкта і в ряд. 10.2 — коефіцієнт у розмірі 0 (нуль), який обнулить зобов’язання за необ’єктні обсяги води.
Решту подробиць щодо заповнення додатка 5 до декларації з рентної плати знайдете в БЗ 118.05 (ср. ).
Рента плата за користування надрами. Її платниками є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства належать до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 ПКУ).
Таким чином,
водокористувачі, що здійснюють видобування підземних вод із свердловини, є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у тому числі в разі передачі її для потреб населення
Причому на сьогодні видобування підземної води для власного споживання із свердловини глибиною менше 20 м не виключено з об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами.
Немає також жодних послаблень у цій частині і для тих водокористувачів, котрі мають дозвіл на спецводокористування і при цьому в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, добувають підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, в обсягах, що з кожного з водозаборів не перевищує 300 куб. м на добу (див. БЗ 122.01). Тобто сплачувати цей різновид рентної плати ОСББ все ж доведеться, причому незалежно від глибини розробки водозабірної споруди та обсягу видобування підземних вод.
Інформацію про те, як заповнити додаток 1 до рентної декларації, який подають платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, шукайте в БЗ 122.04.
