Заплатив «своїм» — втратив неприбутковий статус

Установчі документи неприбуткової організації (далі — НПО) або організації вищого рівня, на підставі яких діє НПО відповідно до закону, повинні містити заборону на розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці та нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Таку вимогу встановлено п.п. 133.4.1 ПКУ.

При цьому не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) здійснення НПО видатків, перерахованих у п.п. 133.4.2 ПКУ, а саме:

1) фінансування витрат на своє утримання та

2) реалізація мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами НПО.

Якщо НПО порушить заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) між фізособами, згаданими у п.п. 133.4.1 ПКУ (див. вище), це призведе до її виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій (див. п.п. 133.4.3 ПКУ).

Таким чином, неприбутківці у загальному випадку не мають права здійснювати якісь виплати своїм членам, засновникам/учасникам або працівникам (крім зарплати). Але винятки все ж таки є. Про них і поговоримо.

Зарплатні доходи

Підпункт 133.4.1 ПКУ прямо вказує на те, що НПО мають право без ризику втрати неприбуткового статусу виплачувати своїм працівникам зарплату (з урахуванням нарахованого ЄСВ).

За практикою, що склалася, для визначення видів виплат, які належать до фонду оплати праці, керуються Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 (далі — Інструкція № 5). Усі виплати, перелічені у п. 2 цієї Інструкції, є складовими фонду оплати праці. Це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До їх виплати працівникам НПО жодних претензій бути не повинно.

Зокрема, у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат до фонду оплати праці потрапляє матеріальна допомога, яка має систематичний характер, надається всім або більшості працівників (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5). Як приклад тут можна навести допомогу на оздоровлення до відпустки, яка виплачується щорічно всім або більшості працівників. Виплата НПО такої допомоги своїм працівникам до втрати неприбуткового статусу не призведе.

На той факт, що НПО мають право виплачувати зарплатну матеріальну допомогу своїм працівникам, звертали увагу податківці у листах ДФСУ від 15.12.2017 № 3018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК та від 19.06.2018 № 2727/6/99-99-15-02-02-15/ІПК. Так, у них говориться, що виплати працівникам, які включаються до фонду оплати праці, не є розподілом прибутку НПО та можуть здійснюватися нею у статусі неприбуткової.

Крім того, як зазначалося у листах ДФСУ від 30.11.2016 № 25817/6/99-99-15-02-02-15, від 03.10.2016 № 21415/6/99-99-15-02-02-15 та від 23.12.2016 № 27822/6/99-99-15-02-02-15, виплати НПО своїм працівникам лікарняних також вважаються витратами у межах статутної діяльності. Такі виплати податківці прирівнюють до зарплати, що відповідає положенням абзацу третього п.п. 169.4.1 ПКУ. Отже, з ними проблем також не буде.

Разова допомога

Щоб виплатити (видати) разову матеріальну допомогу фізособі, така можливість має бути передбачена установчими документами НПО (наприклад, як у благодійних чи релігійних організацій). Причому в загальному випадку одержувачами допомоги не повинні бути засновники (учасники), члени НПО (крім членів профспілок, про яких поговоримо окремо), її працівники, члени органів управління та інші пов’язані з ними особи.

Нагадаємо: згідно з п. 3.31 Інструкції № 5 не включається до фонду оплати праці матеріальна допомога разового характеру, яка надається окремим працівникам (за сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання). Не є зарплатним доходом також усі види неоподатковуваної цільової та нецільової благодійної допомоги, передбачені ПКУ. Вони разові та надаються окремим особам.

Причому це стосується і благодійних організацій. Так, у листі ДФСУ від 04.01.2019 № 61/6/99-99-15-02-02-15/ІПК податківці попереджали, що благодійна організація не має права виплачувати своїм працівникам незарплатну матеріальну допомогу. Також заборонено надавати благодійну допомогу засновникам (учасникам) або членам органів управління (див. п. 1 ст. 11 Закону № 5073*).

* Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI.

Цікавий момент! В окремих консультаціях (див., наприклад, листи ДПСУ від 25.05.2023 № 1271/ІПК/99-00-21-02-02-06 та від 10.11.2023 № 4073/ІПК/99-00-21-02-02-06) податківці при віднесенні виплати до витрат на оплату праці керувалися не лише Інструкцією № 5, а й Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

У свою чергу, у п.п. 1 п. 3 згаданого Положення визначено, що виплати, пов’язані з оплатою праці, — це виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією № 5. На цій підставі контролери робили висновок про те, що не є підставою для позбавлення неприбуткового статусу здійснення НПО окремим своїм працівникам виплат, передбачених колективним договором, у вигляді:

— матеріальної допомоги, яка не має систематичного характеру (у зв’язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання);

— одноразової допомоги працівникам, які виходять на пенсію;

— соціальної допомоги та виплат за рахунок коштів підприємства (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на народження дитини, сім’ям з неповнолітніми дітьми).

Але перш ніж здійснити таку виплату, рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію (далі — ІПК) на своє ім’я. Адже ціна питання — неприбутковий статус.

І вже зовсім не бажано виплачувати працівникам, засновникам (учасникам) або членам НПО разову допомогу, яка взагалі не згадується в Інструкції № 5, наприклад:

— у зв’язку із заподіянням збитків житлу працівника внаслідок стихійного лиха (повені, землетрусу, пожежі);

— матері, яка одна виховує дитину;

— у зв’язку з одруженням тощо.

Щоправда, в окремих випадках, передбачених п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, це все ж таки можливо. Про це поговоримо далі.

Воєнна допомога

На період дії воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням п. 133.4 ПКУ використання доходів (прибутків) НПО для надання благодійної допомоги особам з числа:

1) тих, що мешкають (мешкали) на території населених пунктів, у яких проводяться (проводилися) бойові дії*, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах;

* Визначають згідно з розд. І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309.

2) учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Нацполіції, у тому числі тих, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні нацбезпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів їхніх сімей (у розумінні п.п. 165.1.54 ПКУ) військовослужбовців, які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;

3) працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей (у розумінні п.п. 165.1.54 ПКУ).

Але майте на увазі, що останні два винятки, наведені вище, з’явилися у п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ з 30.12.2024*. А ось особам, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах, надавати допомогу НПО могли з 2022 року.

* Дата набрання чинності Законом України від 17.12.2024 № 4143-ІХ.

Також зауважте, що

Щодо сторонніх осіб, працівників або членів НПО, які відповідають перерахованим умовам, то їм матеріальну (благодійну) допомогу в період дії воєнного стану можна надавати без побоювання попрощатися з неприбутковим статусом. Навіть коли така виплата не пов’язана з реалізацією цілей (завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами НПО.

Виплати членам профспілки

Як будь-яка НПО, профспілка має право здійснювати зарплатні виплати своїм працівникам, а також надавати працівникам та членам профспілки воєнну допомогу, передбачену п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (див. вище).

Але це далеко не всі можливості профспілкових організацій. Профспілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів їх членів (див. ст. 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99 № 1045-ХІV). Зазвичай установчі документи профспілкових організацій містять досить великий перелік виплат, які можуть надаватися їх членам.

Ба більше,

Зокрема, п.п. 165.1.47 ПКУ дозволяє за рішеннями профспілки на користь її членів здійснювати неоподатковувані виплати чи відшкодування, які сукупно протягом року не перевищують суму, встановлену абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ (у 2024 та 2025 роках — 4240 грн).

Також профспілки мають право без оподаткування виплачувати цільову благодійну допомогу своїм членам, які постраждали внаслідок (див. п.п. 170.7.2 ПКУ):

— екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації (у граничних сумах, визначених КМУ);

— стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного чи місцевого характеру, які завдали шкоди або створюють загрозу здоров’ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви або втрату власності громадян, у зв’язку з якими КМУ чи органом місцевого самоврядування прийнято рішення про залучення (надання) благодійної допомоги (у розмірах, визначених КМУ або органами місцевого самоврядування);

— збройної агресії рф в період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану. При цьому до ухвалення КМУ відповідного порядку статус осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф, профспілки визначають самостійно (див. БЗ 103.15).

Ще одна дозволена для профспілок неоподатковувана виплата їх членам — допомога на поховання, передбачена п.п. «а» п.п. 165.1.22 ПКУ.

Крім того, профспілкові організації можуть надавати безкоштовно або зі знижкою путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування члена профспілки та/або його дітей віком до 18 років (п.п. 165.1.35 ПКУ).

Як можна переконатися, перелік видів виплат, які законодавство дозволяє здійснювати профспілкам своїм членам, досить великий. При цьому якщо виплата здійснюється виключно для реалізації цілей (завдань) та напрямів діяльності, визначених статутом профспілки, то вона не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) та не є підставою для виключення профспілки з Реєстру неприбуткових установ та організацій. Про це йшлося у листі ГУ ДФС у м. Києві від 12.12.2018 № 5204/ІПК/26-15-12-03-11.

Виплати за цивільно-правовими договорами

Законодавство не містить заборони на укладення НПО цивільно-правових договорів (далі — ЦПД) із фізичними особами. У тому числі з тими, що є її працівниками, членами, засновниками / учасниками. Але чи не буде виплата винагороди за такими договорами підставою для позбавлення НПО неприбуткового статусу?

У листі ДФСУ від 30.11.2016 № 25817/6/99-99-15-02-02-15 висновок був категоричним: будь-яка виплата засновнику, учаснику, працівнику чи члену НПО на підставі ЦПД вважається використанням доходу не за цільовим призначенням.

Однак у пізніших роз’ясненнях податківці змінили свою думку (див. БЗ 102.04 та консультацію ГУ ДПС у м. Києві від 30.01.2023).

Тепер вони стверджують, що не вважається порушенням вимог п.п. 133.4.2 ПКУ та розподілом доходу (прибутків) виплата НПО винагороди засновнику (учаснику), працівнику або члену такої організації за виконані роботи (надані послуги) на підставі ЦПД. Але лише в тому випадку, якщо такі виплати є фінансуванням витрат на утримання НПО або реалізацію цілей (завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Тому неприбутківець може купити у члена НПО, засновника / учасника чи працівника товар, роботи або послуги, орендувати майно, якщо такі витрати відповідають цілям, визначеним у п.п. 133.4.2 ПКУ, тобто йдуть на утримання НПО або пов’язані з веденням її статутної діяльності.

Додаткове благо працівникам благодійних організацій

Тепер поговоримо про п.п. 133.4.4¹, що доповнив ПКУ з 30.12.2024.

Відповідно до цього підпункту виплата компенсацій та інших виплат (у тому числі тих, які є додатковим благом) на користь працівників благодійної організації не є підставою для втрати неприбуткового статусу такою організацією, якщо виплати та компенсації:

— пов’язані з реалізацією цілей та завдань благодійної організації;

— передбачені її установчими та/або організаційно-розпорядчими документами;

— не суперечать Закону № 5073;

— не перевищують 25 % від суми понесених адміністративних витрат благодійної організації за податковий (звітний) рік.

Як випливає з пояснювальної записки законотворців, їх мета була шляхетною — забезпечити можливість надання доходів у вигляді додаткового блага працівникам НПО без ризику порушення вимог щодо неприбуткового статусу.

Але, по-перше, поширюється ця норма не на всі НПО, а виключно на благодійні організації.

По-друге, у п.п. 133.4.4¹ ПКУ згадується не лише додаткове благо, а й якісь компенсації та інші виплати. При цьому не зрозуміло, що саме законодавець мав на увазі. Наприклад, чи стосується цей підпункт компенсації витрат на службові відрядження? Адже це важливо, оскільки розмір таких виплат лімітується. І тут без роз’яснень податківців не обійтися.

Наступне питання: як рахувати максимальну суму згаданих виплат?

Тут слід згадати, що сума адміністративних витрат благодійної організації також лімітується. Вона не може перевищувати 20 % доходу цієї організації у поточному році (див. ч. 3 ст. 16 Закону № 5073). При цьому, як випливає з формулювання п.п. 133.4.4¹ ПКУ, суму виплачених працівникам компенсацій, додаткових благ та інших виплат слід порівнювати з понесеними за звітний рік, а не з розрахунковими адмінвитратами. У свою чергу, їх загальну суму благодійна організація дізнається лише після закінчення року.

Таким чином, поки що питань більше, ніж відповідей. Тому перш ніж здійснювати будь-які «компенсації та інші виплати» працівникам, рекомендуємо благодійним організаціям отримати своє ім’я ІПК за всіма неоднозначними положеннями нової норми.