ЧВ-лікнеп
У загальному вигляді формула для розрахунку коефіцієнта розподілу встановлена в п. 199.2 ПКУ і виглядає так:
Завдяки табл. 1 дод. Д5 до декларації з ПДВ порахувати цей показник не так складно: у гр. 4 і 5 наведені рядки декларації, показники яких треба взяти для визначення чисельника і знаменника формули, а в гр. 6 і 7 наведена формула для розрахунку коефіцієнта. Для визначення обсягу оподатковуваних операцій із загального числа операцій виключаються пільгові та необ’єктні постачання. Вони зазначені в:
— ряд. 5 декларації (постачання необ’єктних товарів / послуг; постачання послуг з місцем постачання за межами України; постачання товарів / послуг, звільнених від оподаткування ПДВ);
— ряд. 2.2 декларації (вивезення товарів, звільнених від оподаткування ПДВ, наприклад експорт відходів та брухту чорних і кольорових металів, пільга встановлена в п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Суворо кажучи, вже протягом багатьох років існує два коефіцієнти розподілу: ЧВ, який визначається як частка оподатковуваних операцій у загальному обсязі операцій (гр. 6 табл. 1 дод. Д5), і зворотний йому показник, іноді його називають антиЧВ, що розраховується за формулою (гр. 7 табл. 1 дод. Д5):
АнтиЧВ = 100 - ЧВ.
Саме антиЧВ є головним у розподілі ПДВ. Фактично він показує частку неоподатковуваних операцій у загальному обсязі операцій з постачання. А компенсуючі розподільчі ПЗ нараховуються саме на неоподатковувану частку. Тобто для розподілу ПДВ і річного перерахунку застосовується саме коефіцієнт антиЧВ.
ПКУ передбачає два варіанти визначення ЧВ протягом року:
1) якщо неоподатковувані операції (разом з оподатковуваними) виникли вперше в якомусь місяці, то коефіцієнт визначається виходячи з обсягів постачань цього місяця (п. 199.3 ПКУ);
2) якщо платник розподіляє ПДВ ще з минулого року (наприклад, 2023), то протягом поточного року (2024) він використовує минулорічний коефіцієнт ЧВ (п. 199.2 ПКУ).
У будь-якому разі в кінці року під час річного перерахунку ЧВ перераховують виходячи з обсягів постачань поточного (2024) року (п. 199.4 ПКУ).
Пільгові операції, виведені зі сфери дії ст. 199 ПКУ
Наше законодавство не було б нашим, якби з кожного правила не було винятку. Деякі неоподатковувані постачання не призводять до розподілу ПДВ. Ба більше, згідно з ПКУ вони не повинні впливати і на розрахунок ЧВ, тобто не повинні враховуватися в знаменнику формули, наведеної в табл. 1 дод. Д5.
Таблиця 1. Операції, виведені за межі дії ст. 199 ПКУ
| № з/п | Особливі пільгові операції | Норми ПКУ | Включення в розрахунок ЧВ (знаменник формули, гр. 4 табл. 1 дод. Д5) | |
| За ПКУ | На думку податківців | |||
| 1 | Дотаційні | - | + | |
| 2 | Постачання товарів у вигляді міжнародної технічної / гуманітарної допомоги | - | + | |
| 3 | Благодійне мовлення оператора телекомунікацій | - | + | |
| 4 | З реорганізації підприємства | - | + | |
| 5 | Постачання товарів для боротьби зі СНІДом, малярією та туберкульозом | - | + | |
| 6 | Постачання майна, реалізованого для погашення заборгованості за планом реструктуризації | - | + | |
| 7 | Постачання певних товарів оборонного призначення | - | + | |
| 8 | Тимчасово, протягом дії воєнного, надзвичайного стану: — передача товарів у держ- і комунвласність, а також іншим особам для оборони України; — безкоштовна передача товарів / послуг ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, МВС, ДПСУ тощо, а також закладам охорони здоров’я держ- і комунвласності | - | ||
Раніше до таких операцій належали:
— постачання ліків і медвиробів, що закуповуються за бюджетні кошти (пільга працювала до 31.12.2023, п.п. 2 п. 381 підрозд. 2 розд. ХХ);
— постачання ліків, медвиробів та обладнання, спрямованих на боротьбу з коронавірусом, а також генераторна пільга (припинила свою дію з 01.07.2023, п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ);
— постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, що утворилися як відходи при виробництві товарів, ліквідації основних засобів та ін. операцій (абз. 3 п. 199.6 ПКУ, втратив чинність з 01.01.2022).
Свого часу податківці абсолютно справедливо роз’яснювали, що такого роду операції враховувати у складі неоподатковуваних операцій при розрахунку ЧВ не треба (див. лист ДФСУ від 22.12.2018 № 5364/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Але потім їх думка змінилася, і вже тривалий час вони стверджують, що перелічені в пп. 1 — 6 табл. 1 неоподатковувані операції треба враховувати при розрахунку ЧВ (БЗ 101.24, втратила чинність з 01.10.2024, але суть змінитися не повинна). А з 2024 року з’явилися роз’яснення, згідно з якими до цих операцій додали і ті, які зазначені в п. 7 табл. 1 (листи ДПСУ від 15.03.2024 № 1415/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК, від 29.04.2024 № 2437/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК).
Це призводить до того, що нарахувати компенсуючих розподільчих податкових зобов’язань доведеться трохи більше.
Покажемо на прикладі, як така доктрина фіскалів викривляє суму ПЗ, що нараховуються.
Приклад 1. Протягом періоду у платника ПДВ були такі показники:
— обсяг оподатковуваних поставок — 100 тис. грн;
— обсяг неоподатковуваних постачань — 13 тис. грн (у т. ч. 3 тис. грн — пільгові операції, на які ст. 199 ПКУ не поширюється);
— обсяг придбань, за якими слід нараховувати компенсуючі розподільчі ПЗ, — 80 тис. грн.
Таблиця 2. Викривлення податківцями коефіцієнта розподілу
| № з/п | Показник | За ПКУ | За версією фіскалів |
| 1 | Обсяг оподатковуваних операцій, тис. грн | 100 | 100 |
| 2 | Загальний обсяг операцій, тис. грн | 110 | 113 |
| 3 | Обсяг придбань, за якими слід розподіляти ПДВ, тис. грн | 80 | |
| 4 | ЧВ, % | 90,9 (100000 : 110000 х 100) | 88,5 (100000 х 113000) |
| 5 | АнтиЧВ, % | 9,1 (100 - 90,9) | 11,5 (100 - 88,5) |
| 6 | Сума компенсуючих розподільчих ПЗ, що нараховуються, грн | 1456 (80000 х 0,2 х 9,1 %) | 1840 (80000 х 0,2 х 11,5 %) |
Як бачимо, якщо дотримуватися варіанта від податківців, коефіцієнт антиЧВ завищується, а платникові доведеться нарахувати більшу суму розподільчих компенсуючих ПЗ.
Повернемося до таблиці 1. У п. 8 наведено операції, передбачені в п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ. Вони принципово відрізняються від інших пільгових операцій, на які не поширюється ст. 199 ПКУ. Ці операції не вважаються постачанням, їх узагалі не треба показувати в декларації, а отже, вони взагалі не мають жодного відношення ні до компенсаційного ПДВ, ні до розподілу ПДВ, ні до річного перерахунку. І вони точно не повинні брати участі в розрахунку коефіцієнта ЧВ і його викривленні.
Якщо неоподатковувані операції були не в усіх місяцях року
Часто трапляється так, що неоподатковувані постачання здійснюються не постійно, з місяця в місяць, а з деякою періодичністю, а то і зовсім разово. Наприклад, протягом 2024 року неоподатковувані постачання були в періоді із січня по травень, у червні — серпні неоподатковуваних постачань не було, і знову з’явилися у вересні — грудні.
Ми вважаємо, що в тих місяцях, коли були тільки оподатковувані постачання, робити розподіл ПДВ узагалі не треба, оскільки не виконується головний постулат ст. 199 ПКУ: участь придбань, використаних у таких місяцях* одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.
* Детальніше див. лист ДПСУ від 23.12.2024 № 741З/К/99-00-21-03-02-09 («Неоподатковувані операції не в усіх місяцях: розподіл і перерахунок ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2025, № 1-2).
Але тут виникає таке питання: а як рахувати коефіцієнт ЧВ при проведенні річного перерахунку за 2024 рік?
Чи потрібно враховувати операції тих місяців, у яких неоподатковуваних операцій не було?
У нашому прикладі це операції червня — серпня. З одного боку, розумно їх не враховувати при розрахунку ЧВ, адже в розподілі ці місяці участі не брали. Плюс до того ж у цьому періоді були тільки оподатковувані операції, а це значно зменшить частку неоподатковуваних постачань у загальному обсязі постачань, що незмінно призведе до заниження антиЧВ і підсумкових компенсуючих розподільчих ПЗ.
З іншого боку, платник повинен діяти виключно так, як наказує ПКУ. А в п. 199.4 ПКУ чітко встановлена формула розрахунку коефіцієнта: виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних і неоподатковуваних ПДВ операцій.
Як бачимо, тут ідеться про обсяги операцій усього року, про виключення будь-яких періодів нічого не сказано. Звідси висновок: при проведенні річного перерахунку необхідно враховувати обсяги оподатковуваних операцій усього року, а не тільки тих періодів, у яких були оподатковувані і неоподатковувані операції.
Схоже, що і податківці не проти такого підходу. Принаймні в листі ДПСУ від 18.08.2021 № 3069/ІПК/99-00-21-03-02-06 у подібній ситуації податківці рекомендували розраховувати ЧВ за підсумками року виходячи з обсягів постачань усіх місяців року (січень — грудень).
Наведемо простий приклад розрахунку.
Приклад 2. Платник протягом 2024 року мав такі показники:
— обсяг операцій у періодах січень — травень: оподатковувані — 700 тис. грн, неоподатковувані — 200 тис. грн;
— обсяг операцій у періодах серпень — грудень: оподатковувані — 900 тис. грн, неоподатковувані — 400 тис. грн
— обсяг операцій у періодах червень — липень: оподатковувані — 300 тис. грн.
Таблиця 3. Розрахунок ЧВ, якщо неоподатковувані операції були не в усіх місяцях
| № з/п | Періоди і показники | Обсяг оподатковуваних операцій | Обсяг неоподатковуваних операцій | Загальний обсяг операцій |
| 1 | Січень — травень 2024 року, тис. грн | 700 | 200 | 900 |
| 2 | Червень — липень 2024 року, тис. грн | 300 | – | 300 |
| 3 | Вересень — грудень 2024 року, тис. грн | 900 | 400 | 1300 |
| Разом, тис. грн | 1900 | 600 | 2500 | |
| 4 | ЧВ за річним перерахунком, % | 76 (1900000 : 2500000 х 100 %) | ||
| 5 | АнтиЧВ за річним перерахунком, % | 24 (100 - 76) | ||
Якщо ЧВ менше мінімального значення
Аналогічний принцип (розрахунок річного ЧВ виходячи з обсягів операцій усього року) використовується й у тому випадку, коли протягом року в якомусь одному місяці випадково вискочили одне-два неоподатковуваних постачання.
Тут важливо нагадати, що критична межа коефіцієнта антиЧВ — 0,01 %, а ЧВ — 99,99 %. Якщо він виявився менше 0,01 % (відповідно ЧВ — більше 99,99 %), то ПДВ не розподіляється. Ми рекомендуємо подати додаток Д5 до декларації того місяця, в якому з’явилася така операція, і вказати в табл. 1 дод. Д5 за ряд. 2 в гр. 6 — «100», а гр. 7 залишити не заповненою (оскільки податківці повинні зрозуміти, що ви рахували коефіцієнт ЧВ і він виявився менше мінімального значення). Якщо більше протягом року неоподатковуваних операцій не було, то рекомендуємо також подати додаток Д5 і до декларації за грудень. Графи 6 і 7 будуть заповнені також, тільки за ряд. 1.
Але цілком можливо, що коефіцієнт ЧВ може стати менше мінімального значення за підсумками року. Тоді за річним перерахунком треба буде зменшити до нуля нараховані протягом року розподільчі компенсуючі ПЗ.
Наведемо приклад такої ситуації.
Приклад 3. Платник ПДВ у загальному випадку не здійснює неоподатковуваних постачань. Проте в серпні 2024 року здав металобрухт, що накопичився. Показники такі:
— обсяг оподатковуваних операцій у періодах січень — липень — 5900 тис. грн;
— обсяг операцій у серпні: оподатковувані — 600 тис. грн, неоподатковувані — 500 грн;
— обсяг оподатковуваних операцій у періодах вересень — грудень — 5000 тис. грн.
Таблиця 4. АнтиЧВ за річним перерахунком менше за мінімальний
| № з/п | Періоди та показники | Обсяг оподатковуваних операцій | Обсяг неоподатковуваних операцій | Загальний обсяг операцій |
| 1 | Січень — липень 2024 року, тис. грн | 5900 | — | 5900 |
| 2 | Серпень-2024, тис. грн | 600 | 0,5 | 600,5 |
| 3 | Вересень — грудень 2024 року, тис. грн | 5000 | — | 5000 |
| Разом, тис. грн | 11500 | 0,5 | 11500,5 | |
| 4 | антиЧВ за серпнем-2024*, % | 0,08 (100 - 600000 : 600500 х 100) | ||
| 5 | антиЧВ за річним перерахунком, % | 0,004 (100 - 11500000 : 11500500 х 100) | ||
* Перший місяць появи неоподатковуваних операцій.
У цьому випадку у платника в серпні 2024 року з’являється ЧВ, і він зобов’язаний був нарахувати розподільчі ПЗ згідно зі ст. 199 ПКУ. У вересні — грудні такі ПЗ не нараховуються, оскільки не було неоподатковуваних операцій. За підсумками року антиЧВ виявився менше мінімального значення. Оскільки гр. 6 і 7 табл. 1 дод. Д5 заповнюються з двома знаками після коми, то в декларації за грудень 2024 року в гр. 6 слід вказати показник «100», а графу 7 залишити незаповненою. При цьому розподільчу ПН за серпень виводимо в нуль (складаємо до неї зменшуючий розподільчий РК). Для наступного (2025) року вважається, що ЧВ у 2024 році не було зовсім, тобто при появі неоподатковуваної операції у 2025 році рахуємо ЧВ за першим місяцем появи такої неоподатковуваної операції (п. 199.3 ПКУ).
Враховуємо виправлення помилок у річному перерахунку
Як поєднати виправлення помилки (подання УР) і річний перерахунок? Загальне правило викладене у формулі в табл. 1 дод. Д5, і свідчить воно про таке:
у загальний обсяг постачань і в обсяг оподатковуваних постачань треба включати показники всіх уточнюючих розрахунків (УР)
Маються на увазі УР, подані в поточному періоді: якщо розраховуємо ЧВ уперше (за підсумками першого місяця появи оподатковуваних операцій) — УР, подані в цьому місяці; якщо за річним перерахунком за 2024 рік — подані протягом 2024 року.
Тут є важлива деталь: так можна робити не в усіх випадках виправлення посилок*. Стосовно річного перерахунку за 2024 рік можна виділити такі типи помилок, виправлених у 2024 році:
1) помилки, що не впливають на коефіцієнт ЧВ;
2) помилки, що впливають на коефіцієнт ЧВ, допущені:
а) у 2024 році;
б) у минулих роках.
* Ці питання ми розглядали в статті «Помилки в компенсуючих податкових зобов’язаннях» // «Податки & бухоблік», 2022, № 60.
Помилки, що не впливають на коефіцієнт ЧВ. Це помилки, допущені в сумі ПК (ряд. 10 декларації) і викривленні обсягу компенсуючих ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ або компенсуючих розподільчих ПЗ згідно зі ст. 199 ПКУ (ряд. 4 декларації). При розрахунку ЧВ ці показники не враховуються, тому така помилка виправляються шляхом подання УР до місяця допущення помилки. За необхідності треба виправити розподільчу ПН або скласти її, якщо в помилковому місяці 2024 року її не склали.
Якщо така помилка була допущена в минулих роках і пройшла через річний перерахунок одного з таких минулих років (допущена в розподільчих ПЗ), то треба подати УР ще і до декларації за грудень того року і за необхідності виправити або зареєструвати розподільчий РК (якщо його тоді не складали). У будь-якому разі коефіцієнт ЧВ не чіпаємо, що підтверджують податківці в листі ДПСУ від 27.09.2024 № 4629/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК (ср. ).
Помилки, що впливають на коефіцієнт ЧВ, допущені у 2024 році. Це помилки, допущені в обсязі оподатковуваних та/або неоподатковуваних операцій, що враховуються в гр. 4, 5 табл. 1 дод. Д5, причому місяць допущення помилки — це перший місяць появи неоподатковуваної операції. Тобто помилка викривила коефіцієнт ЧВ, що використовувався протягом 2024 року. Наприклад, у квітні 2024 року вперше з’явилася неоподатковувана операція, і платник у цьому місяці не врахував якесь постачання, тому всі розподільчі ПЗ починаючи з квітня 2024 року пораховані неправильно.
Суворо кажучи, для виправлення потрібно подавати УР не лише до квітня 2024 року, але і до всіх інших місяців 2024 року, оскільки в них також біла допущена помилка. Проте якщо дані поданого до квітня УР врахувати при річному перерахунку за 2024 рік, то помилки інших місяців нівелюються під час цього перерахунку. Навіщо ж ускладнювати життя поданням УР до інших періодів 2024 року та ще і з виправленням розподільчих ПН? Було б чудово, якби податківці погодилися з виправленням за таким спрощеним варіантом. Але не виключено, що вони все ж дотримуватимуться першого варіанта з поданням УР до кожного періоду 2024 року.
Помилки, що впливають на коефіцієнт ЧВ, допущені в минулих роках. Тут маємо справу з тими ж помилками, допущеними в обсязі оподатковуваних та/або неоподатковуваних постачань. Ці показники використовуються при розрахунку ЧВ, а отже, помилки були не лише в місяці, коли вони були допущені, але й у грудні того ж року (при проведенні перерахунку), а також протягом усього наступного року, оскільки минулорічний ЧВ використовується протягом усього наступного року.
Наприклад, у квітні 2023 року не врахована операція з постачання. Суворо кажучи, окрім власне виправлення помилки, допущеної у квітні 2023 року, потрібно б виправити розподільчі ПЗ усього 2024 року. Але саме тут автори декларації роблять поблажку платникам: не потрібно виправляти весь наступний (2024) рік, досить просто врахувати дані цього УР при розрахунку ЧВ за 2024 рік. А ось до грудня 2023 року (місяцю проведення перерахунку за 2023 рік) УР можна не подавати, інакше цю помилку ми врахуємо двічі.
Отже, такого роду помилки виправляються шляхом:
— подання УР до місяця допущення помилки;
— виправлення ПН місяця допущення помилки;
— врахування показників цього УР при розрахунку ЧВ за поточним роком.
Повернення і коригування
У формулі для розрахунку ЧВ враховані рядки, в яких відображається коригування загальних обсягів і оподатковуваних обсягів постачань. Це означає, що РК, складені постачальником при поверненнях / коригуваннях протягом 2024 року, слід враховувати такому постачальникові при розрахунку ЧВ за річним перерахунком. Причому це коригування і звичайних постачань (ряд. 7.1.1 декларації, ряд. 5.1.1 (для загального обсягу постачань)), і постачань у межах РЕЗ (ряд. 7.2.1, 7.2.2, 7.3.2 декларації). І не важливо, в якому році була складена ПН, до якої зараз складається РК — у 2024 чи раніше.
А ось РК, складені до компенсуючих ПН (за п. 198.5 і ст. 199 ПКУ), знову ж таки в розрахунку ЧВ участі не беруть (ряд. 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 декларацій).
Якщо ЧВ виявився більше 100 %
Як не дивно, іноді трапляється зовсім курйозна історія: коефіцієнт ЧВ більше 100 %, а антиЧВ іде в мінус. Причому з часом таких випадків може стати більше.
Наприклад, у 2023 році платник здійснював оподатковувані і неоподатковувані постачання, розподіляв ПДВ, сумлінно зробив річний перерахунок за 2023 рік. У 2024 році він, використовуючи ЧВ 2023 року, також розподіляв ПДВ, складав і реєстрував розподільчі ПН і здійснював інші необхідні для розподілу ПДВ дії. Проте у 2024 році в нього були повернення або виправлення помилок неоподатковуваних минулорічних постачань, які враховуються при розрахунку ЧВ за перерахунком за 2024 рік. У результаті може вийти так, що обсяг повернень та/або помилок виявився більше, ніж обсяг неоподатковуваних постачань поточного 2024 року.
У такому разі при розрахунку коефіцієнта розподілу вийдуть дивні показники: ЧВ буде більше 100 %, а антиЧВ піде взагалі в мінус.
Але застосувати такі дивні показники під час річного перерахунку не можна, адже не можна скласти зменшуючі перерозрахункові РК до розподільчих ПН у сумі більшій, ніж була сума в самих ПН. Не можна зняти ПЗ більше, ніж було в зареєстрованій ПН. Максимум, що можна зробити, — вивести в нуль нараховані у 2023 році розподільчі компенсуючі ПЗ. Тобто в цьому випадку треба виходити з того, що ЧВ дорівнює 100 %, а антиЧВ — 0 (див. лист ДПСУ від 04.04.2024 № 1800/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК // «Податки & бухоблік», 2024, № 38).
А в наступному році треба виходити з аналогії із ситуацією, коли неоподатковувані операції з’явилися вперше, тобто керуватися п. 199.3 ПКУ. Це означає, що платник повинен розрахувати нові коефіцієнти за січень 2025 року, виходячи з обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій січня, і використовувати їх протягом усього 2024 року. Якщо в січні 2025 року будуть тільки оподатковувані операції, то ЧВ треба розрахувати за підсумками першого місяця появи неоподатковуваних операцій.
Таблиця 5. Неоподатковувані повернення більше, ніж неоподатковувані постачання
| № з/п | Показник | Сума, тис. грн | Рядок декларації та показник | Коефіцієнт за підсумками року | |
| ЧВ, % | антиЧВ, % | ||||
| 2023 | |||||
| 1 | Оподатковувані постачання | 100 | 1.1 (100000) | 33,33 | 66,67 |
| 2 | Неоподатковувані постачання | 200 | 5.1 (200000) | ||
| 3 | Разом | 300 | Х | ||
| 2024 | |||||
| 4 | Оподатковувані постачання | 1000 | 1.1 (1000000) |
100 |
0 |
| 5 | Неоподатковувані постачання | 300 | 5/5.1 (-200000) | ||
| 6 | Неоподатковувані коригування (повернення) | -500 | 5.1.1 (-500000) | ||
| 7 | Разом | 800 | Х | ||
А щоб програма не видавала помилку при заповненні дод. Д5, діємо одним з двох способів*:
* Втім, у кожній програмі може бути своя специфіка.
1) вимикаємо автоматичний перерахунок (якщо він є у вашій програмі) і руками ставимо потрібні значення ЧВ;
2) при розрахунку показника в гр. 4 табл. 1 враховуємо повернення неоподатковуваних постачань у сумі не більшій, ніж сума неоподатковуваних постачань 2024 року. У такому разі й у гр. 4, і в гр. 5 табл. 1 буде один і той же показник (у нашому прикладі 1000000 грн). А це приведе до появи потрібного показника коефіцієнт розподілу (ЧВ — 100 %, антиЧВ — 0 %).
Обидва варіанти не відповідають алгоритму заповнення декларації, але і ситуація нестандартна.
Благо тепер немає проблеми із заповненням декларації за січень наступного (2025) року.
Висновки
- Пільгові операції, виведені зі сфери дії ст. 199 ПКУ, не повинні брати участі в розрахунку ЧВ. Проте податківці вважають інакше.
- Якщо неоподатковувані операції були не в усіх місяцях року, то при розрахунку ЧВ під час річного перерахунку треба враховувати загальні й оподатковувані обсяги операцій усього року.
- Якщо антиЧВ виявився менше 0,01 %, то розподіл не проводять. Якщо такий показник вийшов під час річного перерахунку, то нараховані раніше розподільчі ПЗ виводять у нуль.
- При виправленні помилок показники УР враховують при розрахунку ЧВ. Але стосується це тільки тих помилок, які допущені в обсягах оподатковуваних та/або неоподатковуваних операцій.
- РК, складені постачальником при поверненнях / коригуваннях протягом 2024 року, слід враховувати при розрахунку ЧВ за річним перерахунком.
- Якщо обсяг повернень та/або помилок виявився більше, ніж обсяг неоподатковуваних постачань поточного 2024 року, то ЧВ виявиться більше 100 %, а антиЧВ піде в мінус. Це означає, що ЧВ треба прирівняти до 100 %, а антиЧВ — до нуля.
