Зміни стосуються п.п. 14.1.159 ПКУ, який надає визначення пов’язаних осіб.
Економічний критерій пов’язаності з нерезидентом
Додано новий — «економічний» критерій пов’язаності з нерезидентом. Так, нерезидент буде визнаватися пов’язаною з платником податку особою, якщо переважна частина доходів або витрат платника податку формується за рахунок операцій з таким нерезидентом. Цей критерій буде застосовуватися до операцій, здійснених, починаючи з 01.01.2025. Для того, щоб нерезидент був визнаний пов’язаною особою за «економічним» критерієм, повинні виконуватися наступні умови.
Реалізація продукції (товарів, робіт, послуг). Нерезидент визнається пов’язаною особою з платником, якщо:
«доходи (виручка) юридичної особи — резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі — нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи — резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку».
Одразу зазначимо, що норма сформульована не досить однозначно. Тому тут варто дочекатися офіційних роз’яснень податківців.
Але судячи з презентації ДПС під час відкритого мікрофону «ТЦУ та KIK: Міжнародна прозорість чи тотальний податковий контроль?» податківці будуть обраховувати ці відсотки наступним чином.
Для того щоб нерезидент визнавався пов’язаною особою, мають виконуватися одночасно дві умови:
(1) протягом календарного року доходи від реалізації продукції окремому нерезиденту складають 75 % і більше в обсязі доходу від реалізації продукції нерезидентам. Тобто в загальній сумі реалізації нерезидентам частка реалізації конкретному нерезиденту складає 75 % і більше;
і одночасно
(2) доходи від продажу реалізації продукції такому окремому нерезиденту складають 50 % і більше загального обсягу доходу від реалізації продукції (товарів / робіт / послуг), відображеного в рядку «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» форми 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)».
Приклад. Припустимо, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2000 форми № 2) за рік склав 280 млн грн. З них доходи від експортних операцій (продаж нерезидентам) склали 190 млн грн. А з цих 190 млн отримано 150 млн від одного (окремого) нерезидента (компанії з Естонії).
У цьому випадку:
(1) дохід, отриманий від реалізації продукції (товарів / робіт / послуг) конкретному нерезиденту (компанії з Естонії) в загальному обсязі отриманого доходу від нерезидентів складає 78,95 % (150 млн грн : 190 млн грн). Отже, критерій щодо «75 % і більше» виконується;
(2) дохід, отриманий від реалізації продукції компанії з Естонії в загальному обсязі доходів платника складає 53,57 % (150 млн грн : 280 млн грн). Критерій щодо «50 % і більше» теж виконується.
Отже, компанія з Естонії вважатиметься пов’язаною особою з платником податку. Якщо (1) річний дохід платника від будь-якої діяльності за правилами бухобліку перевищує 150 млн грн за рік (за вирахуванням непрямих податків) і (2) обсяг операцій з таким нерезидентом за рік перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків), операція з нерезидентом буде визнаватися контрольованою.
У нашому випадку річний обсяг доходу платника перевищив 150 млн, а обсяг операцій за рік з естонською компанією перевищив 10 млн грн. Отже, операції з естонською компанією визнаватимуться контрольованими.
А якщо операції не будуть за обсягами підпадати під контрольовані (наприклад, річний обсяг доходу платника податку від будь-якої діяльності, за даними бухобліку, складе менше 150 млн грн)? Експортна 30 % різниця з податку на прибуток з п.п. 140.5.51 ПКУ у разі, якщо операція з нерезидентом не є контрольованою, застосовується, якщо нерезидент:
(1) або є нерезидентом з низькоподаткових юрисдикцій за п.п. 39.2.1.2 ПКУ (Перелік, затверджений постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045),
(2) або є нерезидентом з особливою організаційно-правовою формою, — за п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 ПКУ (Перелік, затверджений постановою КМУ від 04.07.2017 № 480).
Якщо ж нерезидент, який хоч і є пов’язаною особою, але не є нерезидентом з цих переліків, то 30 % податкова різниця в неконтрольованих операціях з нерезидентом не застосовується.
Операції придбання товару у нерезидента. Аналогічний критерій пов’язаності з нерезидентом установлений і для випадку придбання продукції (товарів / робіт / послуг) у нерезидента:
«вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою — резидентом в іншої окремої юридичної особи — нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою — резидентом».
Отже, для того щоб нерезидент визнавався пов’язаною особою платника податку, мають виконуватися дві умови:
(1) вартість придбань продукції (товарів, робіт, послуг) у окремого нерезидента складає 75 % і більше загальної вартості придбань у всіх нерезидентів;
(2) вартість придбань продукції (товарів, робіт, послуг) у такого окремого нерезидента складає 50 % і більше загальної вартості придбань (як у резидентів, так і нерезидентів).
Приклад. Усього протягом року платником було придбано продукції (товарів / робіт / послуг) на суму 270 млн грн. З них — 180 млн у нерезидентів. А в окремого нерезидента (компанія з Польщі) — на суму 140 млн грн.
Отже:
(1) частка придбань у конкретного окремого нерезидента (компанія з Польщі) складає 77,78 % (140 млн грн : 180 млн грн) у загальному обсязі вартості придбань у нерезидентів (критерій щодо 75 % і більше виконується);
(2) частка придбань у такого окремого нерезидента (компанія з Польщі) в загальному обсязі вартості придбань (як у резидентів, так і нерезидентів) складає 51,85 % (140 млн грн : 270 млн грн (критерій щодо 50 % і більше теж виконується).
Отже, польська компанія визнається пов’язаною особою з платником податку.
Якщо (1) річний дохід платника від будь-якої діяльності, за правилами бухобліку, перевищує 150 млн грн за рік (за вирахуванням непрямих податків) і (2) обсяг операцій з таким нерезидентом за рік перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків), операція з нерезидентом визнаватиметься контрольованою.
Нові критерії пов’язаності з нерезидентом застосовуються починаючи з 1 січня. Водночас формули розрахунку цього критерію застосовуються за наслідками саме року (як і в цілому відбувається застосування ТЦО). Наприклад, за показниками січня чи першого кварталу ми можемо перевищити 75 %, але якщо за календарний рік показник буде нижче ніж 75 %, то вважаємо, що така особа (нерезидент) не є пов’язаною з нами особою.
Критерій володіння корпоративними правами в ланцюгу
Зміни торкнулися і п.п. «в» п.п. 14.1.159 ПКУ. А саме з 01.01.2025 збільшено з 20 % до 25 % частку володінням корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі по ланцюгу для визнання осіб пов’язаними. У разі коли частка володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу становить 25 % і більше (раніше було 20 % і більше), усі особи такого ланцюга є пов’язаними (незалежно від результатів множення).
Право податківців доводити пов’язаність осіб за результатами перевірки
Раніше, відповідно до положень п.п. 14.1.159 ПКУ контролюючий орган мав право лише в судовому порядку доводити пов’язаність осіб (на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи, утворення без статусу юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи та/або утворення без статусу юридичної особи).
Тепер же (з 01.01.2025) податківці мають право доводити пов’язаність осіб і за результатами перевірки (а не лише в судовому порядку).
Висновки
- З 01.01.2025 додано нові критерії для визначення осіб пов’язаними — «економічні». Так, нерезидент буде визнаватися пов’язаною з платником податку особою, якщо переважна частина доходів або витрат платника податку формується за рахунок операцій з таким нерезидентом. Економічні критерії будуть застосовуватися до операцій, здійснених починаючи з 01.01.2025.
- Також з 01.01.2025 збільшено до 25 % (з 20 %) частку володінням корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі по ланцюгу для визнання осіб пов’язаними.
- З 01.01.2025 податківці отримали право доводити пов’язаність осіб і за результатами перевірки, а не лише в судовому порядку.