Не всі періоди перебування працівника у трудових відносинах з роботодавцем включаються до його стажу для отримання права на щорічну основну відпустку. Наприклад, на сьогодні до відпускного стажу не входять періоди:
— відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років;
— відпустки за власний рахунок для догляду за дитиною до 6 (16, 18) років, наданої на підставі п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки);
— відпустки без збереження зарплати, наданої на строк до 90 календарних днів у період дії воєнного стану працівникам, які виїхали за кордон або отримали статус внутрішньо переміщених осіб, на підставі ч. 4 ст. 12 Закону № 2136*;
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
— відпустки за власний рахунок, наданої за згодою сторін на підставі ст. 26 Закону про відпустки;
— військової служби;
— призупинення дії трудового договору;
— неявок на роботу з нез’ясованих причин.