ФОП торгував із післяплатою без РРО: що тепер?

Як контролюють інтернет-торгівлю

Такий розвиток подій був цілком передбачуваним. Ба більше, головні фіскали відверто попереджали, що саме так і буде. У роз’ясненні ДПСУ від 02.04.2025 йшлося, зокрема про те, що з 1 березня поточного року встановлено контроль не тільки за звичайними «фізиками» (про них ми розповідали у статті «Продав речі через інтернет і отримав лист від податківців: що робити?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 43), а й за фізособами — підприємцями, які отримують кошти на свої рахунки як післяплату за товари, продані через інтернет, однак не мають зареєстрованих РРО/ПРРО.

Суто технічно такий контроль здійснюється через небанківських надавачів платіжних послуг (ННПП). Зауважте, що вони роблять це не зі своєї волі, а тому, що законодавство змушує їх це робити. Після останніх змін, унесених Мінфіном до форми і змісту розрахункових документів, інформацію про зарахування інтернет-торговцям післяплати за відвантажений ними товар податківці отримують з фіскальних чеків за формою № ФКЧ-3. Їх ННПП зобов’язані видавати за кожною операцією й одночасно надсилати на сервер ДПСУ. При цьому такий чек містить суму переказу, а також інформацію про його отримувача, тобто про продавця: прізвище, ім’я, по батькові та податковий номер.

Це дає змогу податківцям ідентифікувати ФОП, що торгують через інтернет, і з’ясувати, є в них РРО/ПРРО чи ні. Якщо немає, то, на думку фіскалів, такі ФОП порушують порядок проведення розрахунків. Та чи так це насправді?

Чому ДПСУ вимагає РРО/ПРРО

Для більшої конкретики говоритимемо про ФОП, що продають товар за післяплатою із залученням як перевізника «Нової пошти». При цьому післяплату від покупця отримує і перераховує продавцеві NovaPay — фінансовий партнер «Нової пошти». Відповідно, податкова завдяки описаному вище механізму отримує інформацію про кожну таку транзакцію.