Єдиноподатник дооцінює основні засоби перед продажем

Переоцінка і платник ЄП групи 3

Можливість переоцінки. Юрособи — платники ЄП групи 3 ведуть спрощений бухоблік доходів і витрат (абзац третій п. 44.2 ПКУ).

Правила ведення такого обліку прописані у НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність». З його норм випливає, що мікропідприємства (а саме ними зазвичай є платники ЄП групи 3) можуть обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості (п.п. 2 п. 2, п. 7 розд. I НП(С)БО 25).

Отже, з цього випливає, що

Водночас оскільки вести облік ОЗ за первісною вартістю — це не обов’язок, а право, то ніщо не заважає єдиноподатнику проводити переоцінку за правилами НП(С)БО 7 «Основні засоби». Але щоб так чинити, спершу потрібно переконатися в тому, що наказ про облікову політику не забороняє підприємству це робити. Якщо така заборона є, то перед проведенням дооцінки потрібно просто внести до нього відповідні зміни.

І ще — платники ЄП узагалі можуть складати повнокомплектну фінзвітність (п. 2 розд. II НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Свій вибір закріплюють у наказі про облікову політику підприємства. Тоді вони ведуть бухоблік за загальними правилами і ніякі спрощення, визначені п. 7 розд. I НП(С)БО 25, не застосовують.

Правила проведення переоцінки ОЗ платником ЄП ті ж самі, що й для юросіб, які перебувають на загальній системі оподаткування. Детально про саму переоцінку читайте у «Переоцінка основних засобів: процедура проведення» // «Податки & бухоблік», 2025, № 22, а про відображення у бухобліку дооцінки — у «Правильно платимо податки у разі дооцінки необоротних активів» // «Податки & бухоблік», 2025, № 22.

Оподатковуваний дохід. Якщо підприємство — платник ЄП групи 3 вирішило провести переоцінку ОЗ і в результаті цього відбувається дооцінка ОЗ, то в нього виникає запитання:

Наша відповідь: власне сама переоцінка ОЗ жодним чином не вплине на його оподатковуваний дохід.

Адже для платника ЄП — юрособи об’єктом оподаткування є будь-який дохід, отриманий у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), а також у матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ (п.п. 2 п. 292.1 ПКУ).

При дооцінці ОЗ не відбувається ні надходження коштів, ні безоплатного отримання товарів. Тому говорити про виникнення оподатковуваного доходу від такої операції не слід.

З цим погоджуються і податківці (лист ДПСУ від 03.04.2019 № 1395/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Так, контролери чітко заявляють, що сума дооцінки ОЗ до справедливої вартості не враховується при визначенні доходу юрособи — платника ЄП групи 3.

Переоцінка і продаж ОЗ. Втім, якщо підприємство вирішує здійснити переоцінку ОЗ, то воно може зекономити на сплаті ЄП. Мова йде про випадок продажу переоціненого ОЗ.

Річ у тому, що юрособи — платники ЄП групи 3 по-особливому визначають об’єкт оподаткування ЄП при продажу ОЗ. А саме якщо продається об’єкт ОЗ, який був у використанні протягом 12 календарних місяців, то дохід визначають не в сумі отриманої виручки, а як різницю між сумою коштів, отриманих від продажу, і залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (абзац другий п. 292.2 ПКУ).

Причому платники ЄП мають орієнтуватися на залишкову вартість, визначену за правилами НП(С)БО 7. Такою вартістю буде різниця між первісною (переоціненою) вартістю ОЗ і сумою накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 НП(С)БО 7). Визначення терміна «залишкова вартість» з п.п. 14.1.9 ПКУ, яка не враховує переоцінку, на єдиноподатників не поширюється. Його використовують тільки платники податку на прибуток.

Таким чином,

До того ж формально в єдиноподатників-юросіб немає жодних перешкод провести дооцінку ОЗ перед продажем (за об’єктами ОЗ, що пропрацювали більше 12 місяців), щоб таким чином зменшити ЄП-дохід від продажу ОЗ. Про те, що підприємства-єдиноподатники можуть керуватися п. 16 НП(С)БО 7 «Основні засоби» і в загальному порядку проводити переоцінку, говорилося, зокрема, в листах ДПСУ від 03.11.2022 № 1849/ІПК/99-00-24-03-03-06, від 20.08.2021 № 3107/ІПК/99-00-18-04-03-06, ГУ ДПС у м. Києві від 20.08.2021 № 3108/ІПК/26-15-04-05-18.

Інша справа, що податківці можуть бути проти цього. Наприклад, можуть говорити, що оскільки сама сума дооцінки не є доходом для ЄП (див. вище), то вона не повинна і впливати на залишкову вартість ОЗ. Хоча це не випливає з норм ПКУ. Тому є гарні шанси від цих вимог відбитися.

Водночас варто враховувати, що дооцінка об’єкта ОЗ — це не тільки доволі клопітна процедура, а ще й недешева (без замовлення послуг оцінника тут не обійтися). Тому чи буде від такої процедури бажаний економічний ефект, сказати важко.

Тим, хто таки вирішить провести дооцінку ОЗ перед продажем, варто враховувати, що платники ЄП групи 3 у більшості своїй є мікропідприємствами, а тому подають фінансову звітність один раз за підсумками року. Враховуючи це і той факт, що переоцінку роблять на дату балансу, то здійснити вони її можуть станом на 31 грудня, а не в будь-який день перед продажем. Тому якщо продаж ОЗ відбувається у середині року і на кінець минулого року переоцінка не була здійснена, то очевидно, що дооцінити об’єкт, який продається, не вийде.

Тут можна, звичайно, схитрувати і обліковою політикою передбачити складання щомісячної (квартальної) фінзвітності (ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV). У цьому випадку датою балансу буде останній день звітного місяця (кварталу). Тоді й переоцінку можна зробити частіше.

Але враховуючи всі правила проведення оцінки, перед цим як на це зважитися, слід гарно про це подумати.

Переоцінка і платник сільгоспЄП

Можливість переоцінки. За загальним правилом тільки юрособи — платники сільгоспЄП, які за розміром є мікропідприємствами і вирішили при складанні фінзвітності необоротні активи оцінювати тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості (п.п. 2 п. 2, п. 7 розд. I НП(С)БО 25) не можуть провести переоцінку ОЗ.

Водночас це обмеження мікропідприємству можна обійти, якщо в наказі про облікову політику вказати, що облік необоротних активів ведеться саме за загальними правилами, а не за первісною вартістю. Ще варіант — коли вирішили звітувати за повними фінзвітними формами відповідно до норм НП(С)БО 1.

Усі інші платники сільгоспЄП, які не є мікропідприємствами, мають при оцінці ОЗ використовувати правила НП(С)БО 7, які дають право керівництву провести переоцінку ОЗ.

Вплив на сільгоспчастку. Платники сільгоспЄП об’єкт оподаткування визначають виходячи із НГО своїх ділянок. Тому здається, що переоцінка ОЗ на сплату сільгоспЄП не впливає.

На розмір сплати ЄП така переоцінка і справді не вплине. А от на право в наступному році бути платником сільгоспЄП вплив можливий. Адже якщо від дооцінки буде виникати дохід, то сума такого доходу точно не буде пов’язана із сільгоспдіяльністю. А коли виникає несільгоспдохід, то він при розрахунку сільгоспчастки потрапить тільки до загального доходу платника сільгоспЄП і омине сільгоспдохід. І тим самим зменшиться розмір сільгоспчастки.

І якщо це зменшення призведе до того, що частка стане меншою омріяної 75 % межі (а для деяких аграріїв під час дії ВС — 50 % межі*), юрособа не зможе в наступному році бути платником сільгоспЄП. На це вказують і податківці (див. лист ДПСУ від 27.09.2023 № 3228/ІПК/99-00-04-03-02-06).

* Деталі у «Дохід від екскурсій на ферму та сільгоспчастка» // «Податки & бухоблік», 2024, № 99.

Інша справа, що дохід при дооцінці виникає не часто. Так відбувається тільки в одному випадку: коли раніше уцінений об’єкт ОЗ буде дооцінюватися. Причому дохід виникатиме не на всю суму дооцінки, а тільки у межах суми попередніх уцінок, які були включені до складу витрат і не перекриті попередніми дооцінками (деталі у «Правильно платимо податки у разі дооцінки необоротних активів» // «Податки & бухоблік», 2025, № 22).

Тому дуже перейматися тим, що переоцінка ОЗ може вплинути на розмір сільгоспчастки, не потрібно. Водночас і забувати про це теж не варто.

Продаж ОЗ. Як для платників ЄП групи 3, так і для платників сільгоспЄП переоцінка може бути вигідна у випадку продажу ОЗ. Причому для платників сільгоспЄП вона буде вигідна з метою розрахунку сільгоспчастки, а саме для збільшення її розміру.

Річ у тому, що платник сільгоспЄП доходи від реалізації ОЗ включає до загального доходу. Але через ряд. 3.4 Розрахунку сільгоспчастки він може виключити певну суму із загального доходу при реалізації ОЗ (автомобілів, сільгосптехніки, будинків тощо), які перебували на балансі підприємства більше 24 місяців (2 років) до місяця продажу. А саме через цей рядок випаде із загального доходу у випадку продажу ОЗ:

— за вартістю (без ПДВ), яка перевищує залишкову вартість такого об’єкта ОЗ, сума, що дорівнює залишковій вартості ОЗ;

— за вартістю (без ПДВ), яка не перевищує залишкову вартість такого об’єкта ОЗ сума, що дорівнює договірній вартості ОЗ.

Так от, з цього випливає, що чим більший розмір залишкової вартості буде у об’єкта ОЗ, що продається, тим більшу суму теоретично може платник сільгоспЄП виключити із загального доходу і збільшити розмір своєї сільгоспчастки.

Тому якщо перед продажем ОЗ, який використовувався більше 2 років, здійснити його дооцінку, то можна витягнути свою сільгоспчастку до потрібного рівня.

Звичайно, це не скасовує всіх негативних наслідків від дооцінки (регулярне проведення переоцінки, вартість послуг оцінника). Але, можливо, перебування на сільгоспЄП того й варте.