Експорт через закордонний рахунок: неповернення валюти, дивіденди

Запитання, на які ДПСУ відповідала в згаданому листі від 18.02.2025, стосуються ситуації, коли на відкритий за кордоном рахунок Товариства (резидента України) надходить валютна виручка від нерезидентів за здійснені експортні операції. Власне в цьому листі податківці відповіли на три запитання Товариства, кожне з яких здалося нам цікавим, і ми усі відповіді на них проаналізуємо.

Неповернення «непіднаглядної» виручки: чи буде пеня

Перше питання, якщо його викласти стисло: чи вважається порушенням вимог валютного законодавства, встановлених Законом про валюту* та підзаконними нормативами, неперерахування платником податку на прибуток на загальній системі оподаткування з власного валютного рахунку, відкритого за межами України, на власний поточних рахунок у банку України грошових коштів, що надійшли від нерезидента за операціями з експорту послуг, які не підпадають під валютний нагляд?

* Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

Виручка за експорт на закордонрахунок. Спочатку нагадаємо, що

Окрім норм Закону про валюту (див. п.п. 1 ч. 1 ст. 2 та ч. 3 ст. 4), це прямо підтверджує п.п. 2 п. 9 Інструкції № 7**.

** Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.

Не підпадають під нагляд. Водночас для експортних операцій НБУ встановлено граничний строк розрахунків (див. п. 14² постанови № 18***). Для переважної більшості операцій він складає 180 календарних днів від дати експорту: МД чи акта (лише для експорту деякої сільгосппродукції встановлено строк 120/90 днів). Порушення цього строку тягне за собою ЗЕД-пеню (0,3 % в день). У разі отримання експортної виручки на закордонрахунок вона має бути в межах цього строку повернута експортером на його рахунок в Україні, інакше за прострочення фіскали нарахують ЗЕД-пеню...

*** Постанова Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18.

Однак не всі експортні операції підпадають під банківський нагляд за своєчасним здійсненням ЗЕД-розрахунків.

Не підлягає валютному нагляду експорт в незначних сумах (еквівалент 400 тис. грн). Також якщо заборгованість нерезидента зменшиться до незначної суми, така операція знімається банком з нагляду.

Окрім того, незалежно від суми операції (!) взагалі не здійснюється банківський нагляд за експортом послуг, робіт (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт) та прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав (п.п. 5 п. 1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 № 67).

У вступній частині листа від 18.02.2025 податківці виклали, зокрема, і цю інформацію. Ми ж її нагадали, бо саме вона в першу чергу має значення для відповіді на це та наступні поставлені Товариством запитання.

Вимога про повернення виручки в Україну. Необхідність повернення валютної виручки в Україну від «піднаглядних» ЗЕД-операцій питань не викликає. У ч. 2 ст. 13 Закону про валюту для «піднаглядних» операцій чітко зазначено, що експортна виручка підлягає зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку. Тож тут питання немає — інакше ця виручка у вигляді ЗЕД-пені частково (або цілком) піде до бюджету...

А як щодо «непіднаглядних», про які саме і запитує Товариство?

Тут нагадаємо: у п. 23 Положення № 5* зазначено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку. Формально, ця вимога стосується і експортних сум / операцій, що не підлягають валютному нагляду!

* Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.

Водночас для «непіднаглядних» операцій якихось конкретних строків для повернення виручки, отриманої резидентом на закордонний рахунок, законодавчо не встановлено! Тож

Нагадуємо, що податківці, маніпулюючи нормою абзацу другого п. 19 Інструкції № 7, в консультації в БЗ 112.02 стверджують, що і за «непіднаглядними» операціями треба повертати в Україну валютну виручку в межах граничних строків! До речі, у згаданій консультації (на відміну від цього листа від 18.02.2025) податківці посилаються також і на згаданий п. 23 Положення № 5. Отже, виходячи з цієї консультації, неповернення в Україну виручки навіть за «непіднаглядний» експорт після витоку граничного строку (180 днів) мало б розглядатись як порушення валютного законодавства. Але…

ЗЕД-пені не буде! Водночас у листі від 18.02.2025 фіскали п. 23 Положення № 5 не згадують взагалі і, схоже, притримуються ліберального підходу.

Адже у відповіді на перше запитання вони чітко вказують:

Хоча після цього (про всяк випадок?) попереджають, що у разі виявлення перевіркою порушень валютного законодавства штрафи застосовуватимуть. Але тут вже, схоже, автори листа мають на увазі інші випадки, де є порушення…

У принципі, такий же висновок (щодо ненарахування в такій ситуації ЗЕД-пені), хоча й не надто прозоро, простежується також у консультації податківців з БЗ 112.05.

Чи буде штраф за неповернення «непіднаглядної» виручки?

Друге запитання, поставлене Товариством: чи застосовується ДПС до платників податку на прибуток на загальній системі відповідальність, передбачена Порядком № 524*, у разі неперерахування з закордонрахунку на власний поточних рахунок у банку України коштів, що надійшли з експорту послуг, які не підпадають під валютний нагляд?

* Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства, затверджений постановою КМУ від 26.05.2021 № 524.

Порушення таки немає? Податківці у відповіді зазначили, що у разі неперерахування Товариством з валютного рахунку, відкритого за межами України, на поточний рахунок у банку України грошових коштів, що надійшли від нерезидента за експорт послуг, на які не поширюються встановлені НБУ граничні строки розрахунків, відповідальність, передбачена Порядком № 524, не застосовується!

Негативна відповідь на це запитання підтверджує те, що автори листа — фахівці ДПСУ, зазначивши, що штраф за Порядком № 524 не застосовується, не вбачають у факті неповернення коштів порушення валютного законодавства! Раніше так прямо про це податківці не писали.

Наприклад, у згаданій вище консультації з БЗ 112.05 вони лише пропонували з питання можливості неперерахування з валютного рахунку, відкритого за кордоном, на власний поточний рахунок у банку України грошових коштів, отриманих за результатами експортної операції, звертатись до НБУ…

Наша думка. Однак

До речі, фіскали можуть запросто змінити свою ліберальну думку щодо цього питання. Особливо якщо з’явиться якесь виразне роз’яснення від НБУ…

Бонус: за сплату дивідендів з закордонрахунку — штраф

Третє запитання-проблема було таке: чи застосують фіскали штраф, передбачений Порядком № 524, у разі перерахування платником податку на прибуток дивідендів засновнику (учаснику) за корпоративними правами не з власного поточного рахунку в банку України, а з власного валютного рахунку, відкритого за межами України?

Спритність логіки фіскалів. Тут фіскали відповіли, що

! у разі встановлення перевіркою перерахування Товариством дивідендів засновнику не з поточного рахунку в банку України, а з валютного рахунку, відкритого за межами України, ДПС може застосувати штраф за порушення валютного законодавства

Логіка цієї фіскальної відповіді авторів листа на третє запитання виявилась не надто простою.

Спочатку вони згадали, що Закон про валюту дозволяє резидентам відкривати рахунки в іноземних фінустановах та здійснювати через них валютні операції (ми вже це зазначали вище).

Далі вони пишуть, що у розумінні цього Закону валютною операцією є, зокрема, операція, яка має таку ознаку, як: транскордонний переказ валютних цінностей.

Потім фіскали звертають увагу на те, що ч. 1 ст. 7 Закону про валюту встановлено, що транскордонний переказ валютних цінностей здійснюється виключно через уповноважені установи. А уповноваженими установами в розумінні Закону про валюту є банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв’язку, які отримали ліцензію НБУ згідно з цим Законом. Тобто

Є «банки», а є банки? Крім того, фіскали зазначають, що розрахунки за ЗЕД-операціями здійснюються виключно через рахунки в банках (п. 16 Положення № 5).

І врешті-решт «педалюють», що згідно з п. 31 Положення № 2 розрахунки, а також перекази за валютними операціями, зазначеними в пп. 27 — 30 розд. IV цього Положення, здійснюються виключно через банки. А в п. 29, зокрема, згадані і розрахунки за дивідендами (у гривні та валютах 1 та 2 груп).

Гадаємо, на цих підставах фіскали і роблять висновок, що перерахування Товариством дивідендів з закордонрахунку є порушенням валютного законодавства, за яке застосовується штраф, передбачений Порядком № 524. Чому ми написали, «гадаємо» — тому що у відповіді мова йде тільки про штраф за таку операцію, а логіку їхніх міркувань, мовби, ви у «преамбулі» до відповідей вишукуйте самі…

Чому ми не згодні. Отже, ця відповідь залишила у нас низку запитань.

По-перше, хоча й Товариством не зазначено, але гадаємо, що мова йде про перерахування дивідендів засновнику-нерезиденту, оскільки розрахунки між резидентами (у тому числі виплата дивідендів) допускаються лише в гривні.

По-друге, нам здається, така логіка податківців, коли під «банками» можуть розумітись лише банки, які мають ліцензію НБУ, виключала б проведення резидентами будь-яких розрахунків за ЗЕД-операціями через рахунки, відкриті в іноземних фінустановах — якщо саме так вузько тлумачити норми п. 16 Положення № 5...

Водночас

Тож, здається нам, що тут є якесь логічне нестикування…

Отже, цей лист залишив низку недомовок та запитань, тож будьте обережні, працюючи з використанням закордонрахунків. Адже прозорості у цих проблемах не надто додалося…

Нагадаємо, що питання роботи через закордонрахунок ми також розглядали в публікації «Рахунок і торгівля за кордоном без ввозу і вивозу: валютний нагляд» // «Податки & бухоблік», 2024, № 86.