* zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42679
ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Для цілей (не)оподаткування дивідендів фізособам два роки поспіль відраховують починаючи з 1 січня року, наступного за роком, в якому резидент Дія Сіті перейшов на оподаткування як платник податку на прибуток на особливих умовах
Суть проблеми. Резидент Дія Сіті — платник податку на виведений капітал планує здійснити виплату дивідендів учасникам / акціонерам — фізичним особам.
Яка норма ПКУ в цьому випадку буде йому цікавою? Звісно, п.п. 170.5.5, який виводить з-під оподаткування ПДФО дивіденди, що нараховані фізособі резидентом Дія Сіті — платником податку на прибуток на особливих умовах, якщо ним не здійснювалася виплата дивідендів за акціями або іншими корпоративними правами протягом двох календарних років поспіль.
Немає ПДФО — не буде й ВЗ (див. п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Якщо ж умова про невиплату протягом двох років не виконується, то резиденту Дія Сіті — платнику податку на виведений капітал дивіденди слід оподатковувати за загальними правилами, встановленими п. 170.5 ПКУ. Тобто потрібно утримати ПДФО за ставкою 5 % + ВЗ за ставкою 5 %.
І ось тут постає головне запитання: яким чином обчислювати два роки для цілей п.п. 170.5.5 ПКУ?
Позиція ДПСУ. На жаль, податкова далеко не завжди може похвалитися сталістю своєї позиції в роз’ясненнях. І ситуація з підрахунком двох років для дивідендних цілей це підтверджує.
Так, спочатку ДПСУ в роз’ясненні з категорії 103.02 БЗ зазначала, що для цілей п.п. 170.5.5 ПКУ два роки поспіль слід відраховувати починаючи з 1 січня року, в якому резидент Дія Сіті став платником податку на прибуток на особливих умовах. Проте 20.02.2025 це роз’яснення було переведено до нечинних у зв’язку з розміщенням в Базі знань уточненої відповіді на запитання.
У свою чергу, в уточненій відповіді (див. роз’яснення в категорії 103.02 БЗ) ДПСУ пропонує відраховувати два роки починаючи з 1 січня року, наступного за роком, в якому резидент Дія Сіті став платником податку на прибуток на особливих умовах.
Що призвело до зміни позиції ДПСУ щодо визначення дворічного періоду? Відразу скажемо, що п.п. 170.5.5 ПКУ працює в первозданному вигляді. Зміни до нього не вносилися. Тексти скасованого та поточного роз’яснень ДПСУ подібні. Єдина фраза, яка є в роз’ясненні, що коментується, і відсутня в попередньому, це:
«Зауважуємо, що поняття «календарний рік» не є специфічним, а використовується у загальному значенні, зокрема, судами визначається як проміжок часу, що починається з 01 січня та закінчується 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів»
Дуже «цінна» інформація, яка прямо перевертає все з ніг на голову…
Що робити резидентам Дія Сіті? Якщо ви є платником податку на виведений капітал і плануєте виплачувати дивіденди фізособам, наполегливо рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію (далі — ІПК) щодо порядку їх оподаткування.
Свою думку податкова може змінити ще стоп’ятсот разів. Проте наявність у платника податків власної ІПК, відповідно до якої він діяв, — це захист від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень (п.п. 112.8.2 ПКУ). Якщо ж ви з якихось причин не бажаєте заморочуватися з ІПК, краще врахувати висновки діючого роз’яснення ДПСУ, що коментується.
Якщо ви раніше отримали власну ІПК з висновком, який не збігається з тим, що наявний наразі в Базі знань, то маєте право діяти відповідно до такої ІПК. Хоча можете й відійти від неї. Про це ми писали в статті «Індивідуальна податкова консультація: обов’язкова до виконання чи ні?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 9. В ній же звертали увагу на те, що ІПК не гарантує того, що при перевірці не буде донарахувань самих податкових зобов’язань, про що прямо сказано в п. 53.1 ПКУ. ІПК — це страховка від фінвідповідальності.
У випадку, коли ви не мали ІПК і діяли відповідно до скасованого роз’яснення в Базі знань, потрібно приймати рішення щодо того, чи готові ви відстоювати свою правоту перед податковою (чи захищатися в суді). Якщо не готові й виплатили без оподаткування дивіденди, які відповідно до оновленої позиції ДПСУ є оподатковуваними, можливо, є сенс донарахувати ПДФО та ВЗ. Щодо ймовірних штрафів на підприємство, то тут спрацьовують:
— п. 119.1 ПКУ — подання 4ДФ з недостовірними відомостями або з помилками, що призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань фізособи, «коштує» 1020 грн штрафу;
— п. 1251.1 ПКУ — ненарахування / неутримання / несплата до або під час виплати доходу фізособі загрожує штрафом в розмірі 10 % суми ПДФО/ВЗ, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Також після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, нараховується пеня із розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу (п.п. 129.1.3, п. 129.4 ПКУ, роз’яснення в категоріях 103.26 БЗ та 126.06 БЗ).
Ну й головне питання: якщо не утримали й зараз виправляємо помилку, то звідки брати гроші на сплату ПДФО/ВЗ з суми дивідендів? Така сплата має відбуватися за рахунок податкового агента. Це прямо зазначено у ст. 1251 ПКУ. В ній сказано, що відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок ненарахування / неутримання / несплати податку, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому фізособа — отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, установлених розд. IV ПКУ.
