Індивідуальна податкова консультація: обов’язкова до виконання чи ні?

Обов’язку дотримуватися роз’яснень, викладених податківцями в індивідуальній податковій консультації (ІПК), у платника немає.

Індивідуальна податкова консультація — це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (п.п. 14.1.172¹ ПКУ).

Як зазначають суди, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз’яснення щодо практичного її застосування (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 27.12.2023 у справі № 520/1287/22).

Отже, ІПК має лише статус роз’яснення.

У п. 52.2 ПКУ сказано, що ІПК має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Слово «може» теж побічно вказує на те, що

Метою ІПК є:

1) отримання інформації про те, (1) як контролюючий орган розуміє зміст правової норми з питань оподаткування, або (2) як правильно застосувати конкретну норму закону або нормативно-правового акта безпосередньо у податковому обліку платника при здійсненні ним господарської діяльності;

2) звільнення від фінансової відповідальності. Однією з обставин, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушень іншого підконтрольного податківцям законодавства, є ситуація, коли платник діяв відповідно до ІПК (п.п. 112.8.2 ПКУ). Але варто звернути увагу: мова йде тільки про звільнення від фінансової відповідальності (штрафів). ІПК не гарантує того, що при перевірці не буде донарахувань самих податкових зобов’язань, про що прямо сказано в п. 53.1 ПКУ:

«платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом».

Отже, для платника обов’язковими для виконання є нормативно-правові акти. ІПК ним не є, це лише допомога платнику і як «бонус» — страховка від фінвідповідальності.

Що робити, якщо отримали ІПК, але висновки, викладені в ній, не подобаються? Або з ІПК взагалі не можна з’ясувати, як контролюючий орган розуміє цю податкову норму? Або відповідь зрозуміла, але вона занадто фіскальна (або не відповідає змісту правової норми)?

Платник може в цих випадках проігнорувати ІПК (адже обов’язку дотримуватися її у платника немає) або оскаржити її в суді.

Які наслідки будуть, якщо ми проігноруємо ІПК, в якій, наприклад, викладена занадто фіскальна позиція податківців, з якою ми не погоджуємось? Зрозуміло, що є високий ризик того, що і при перевірці податківці будуть (але не обов’язково, що саме так і буде) теж дотримуватися такої ж позиції, яка викладена в ІПК.

Чи є сенс в оскарженні ІПК, якщо висновки, наведені в ІПК, є фіскальними (або суперечать законодавству) і це несе для платника значні фінансові ризики? Так. Якщо навіть в результаті судового оскарження не вдасться отримати «якісну» ІПК, все одно оскаржена в суді ІПК (а отже, визнана судом протиправність висновків, які в ній містилися) буде надавати певні переваги платнику для захисту від неправомірних донарахувань податкових зобов’язань. Також якщо платники будуть масово оскаржувати ІПК із фіскальним тлумаченням певної законодавчої норми, то є висока ймовірність, що під впливом судової практики податківці будуть змушені у кінцевому підсумку відмовитися від своєї фіскальної позиції.

Зазначимо, що право оскаржити ІПК у суді передбачене п. 53.2 ПКУ (якщо вона, на думку платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору).

Надати нову ІПК податківці мають протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду з урахуванням висновків, викладених у такому рішенні (п. 53.2 ПКУ).

Більш детально про судове оскарження ІПК див. у статті «Індивідуальна податкова консультація: для чого вона та як отримати?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 96.