З чим маємо справу?
По-перше, мова йде про законопроєкт — проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, установленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)».
За інформацією, розміщеною на сайті Мінфіну, цей законопроєкт схвалено урядом.
Зазначимо, що:
тексту законопроєкту на офіційних державних ресурсах поки що немає. У Верховній Раді він ще не зареєстрований
Отже, поки що це потрібно сприймати лише як певні ініціативи, які можуть бути.
По-друге, принципово зрозуміти, про що саме мова. Бо за гучними заголовками інколи йде далеко не кричущий зміст.
Так от, законопроєктом уряд ініціює створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Мова йде саме про фізичних осіб. Передбачається, що держателем цього Реєстру буде державна податкова служба. Але чи дійсно це так лячно?
Що з банківською таємницею?
Одразу зазначимо, що навіть якщо законопроєкт буде прийнято:
ні про які кардинальні зміни щодо розкриття банківської таємниці мова не йде!
Як сказано в тексті законопроєкту, об’єктами Реєстру є інформація про відкриті / закриті:
— банківські рахунки;
— рахунки у цінних паперах;
— платіжні та інші рахунки;
— електронні гаманці;
— договори про надання індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб.
Отже, мова йде про те, що
податкова служба може (у разі прийняття законопроєкту) отримати доступ до інформації про те, скільки рахунків (та або електронних гаманців, банківських сейфів) має фізична особа, в якій валюті і в якій фінустанові вони відкриті*
* Хоча і зараз доступ податківців до певної частини цієї інформації не такий вже і складний (достатньо запиту, судове рішення не потрібне — п.п. «а» п. 4 ч. 1 ст. 62 Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III).
При цьому чітко зазначено, що
інформація про рух коштів по цих рахунках, інформація про залишки коштів на цих рахунках, вміст банківських сейфів вноситися до Реєстру не буде!
Процитуємо відповідну норму з законопроєкту:
«Національний банк України, банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей не передають до Реєстру рахунків і сейфів відомості про операції списання з рахунків / електронних гаманців та/або зарахування на рахунки / електронні гаманці, залишки за такими рахунками / електронними гаманцями, вміст сейфа».
Отже, податкова отримає інформацію лише про наявність рахунків / електронних гаманців / індивідуальних сейфів у фізособи. А ось надання податківцям вільного доступу до інформації про рух та залишки коштів за цими рахунками не передбачається!
Зазначимо, що тут аналогію можна провести з рахунками / електронними гаманцями суб’єктів господарювання — юридичних осіб і ФОП. Вже давно діє норма п. 69.2 ПКУ, яка зобов’язує банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей повідомляти податкову, в якій обліковується платник податку, про відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця юридичної особи чи самозайнятої фізичної особи.
Тепер подібне вводиться і для фізичних осіб — податкова буде знати, скільки рахунків і в яких фінустановах мають фізичні особи. А ось вільний доступ до інформації про рух та залишки коштів на цих рахунках, повторимо, податкова не буде мати, оскільки такі дані не будуть вноситися в Реєстр.
Які відомості будуть у Реєстрі?
Як передбачається текстом законопроєкту, до Реєстру включатимуться такі дані про фізособу:
1) прізвище, ім’я та по батькові володільця (власника) рахунку (банківського рахунку / рахунку у цінних паперах, платіжного, іншого рахунку / електронного гаманця), орендаря (поклажодавця) індивідуального банківського сейфу;
2) прізвище, ім’я та по батькові кінцевих бенефіціарних власників (за наявності) володільця (власника) рахунку, орендаря (поклажодавця) індивідуального банківського сейфу та осіб (за наявності), які діють від імені володільця (власника) рахунку та/або орендаря (поклажодавця) індивідуального банківського сейфу;
3) податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізосіб, які відмовилися від РНОКПП) фізособи — володільця рахунку та/або орендаря (поклажодавця) банківського сейфа та осіб (за наявності), які діють від імені володільця (власника) рахунку та/або орендаря (поклажодавця) індивідуального банківського сейфа;
4) інформація про відкриті / закриті банківські рахунки, рахунки у цінних паперах, платіжні та інші рахунки / електронні гаманці. А саме:
— вид та номер банківського платіжного рахунку, що містить номер IBAN, рахунку у цінних паперах, платіжного, іншого рахунку / електронного гаманця;
— код валюти;
— дані про депозитарну, банківську, іншу фінансову установу, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей;
5) інформація про індивідуальні банківські сейфи. А саме:
— дату договору про надання індивідуального банківського сейфу;
— початок та строк дії;
— дату припинення договору;
— дані про осіб, які мають доступ до індивідуального банківського сейфа згідно з договором;
— ідентифікатор індивідуального банківського сейфа;
— дані про банк (філію / відділення банку, що надає сейфи для зберігання цінностей).
Зазначимо, що законопроєкт передбачає, що банки / надавачі платіжних фінансових послуг / інші фінансові установи / емітенти електронних грошей зобов’язанні будуть повідомити податківців про всі відкриті рахунки / електронні гаманці / договори індивідуального банківського сейфа фізособи, які були відкриті / укладені станом на 00 годин 01 хвилину дня початку функціонування Реєстру.
Коли передбачається, що має запрацювати цей Реєстр?
Законопроєкт передбачає, що КМУ має забезпечити створення та функціонування Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізосіб не пізніше 1 липня 2027 року.
Але акцентуємо увагу на тому, що
це лише законопроєкт, який навіть не зареєстрований у Верховній Раді. Тому поки що цю інформацію слід сприймати лише як ознайомчу
Інші ініціативи, передбачені законопроєктом
Також зазначимо, що законопроєкт містить й інші ініціативи. Зокрема,
— посилення норм щодо подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників та структури власності юридичних осіб;
— створення Реєстру бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень;
— посилення норм, які стосуються суб’єктів первинного фінмоніторингу та спеціально визначених суб’єктів первинного фінмоніторингу.
Але на цих ініціативах поки що зупинятися не будемо.
Висновки
- Уряд розробив законопроєкт, який передбачає введення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Передбачається, що держателем Реєстру буде ДПСУ.
- При цьому законопроєкт передбачає, що податкова служба отримує доступ до інформації про те, скільки рахунків (та або електронних гаманців, індивідуальних банківських сейфів) має фізична особа, в якій валюті та в якій фінустанові вони відкриті, хто є бенефіціарними власниками цих рахунків та які особи можуть діяти від імені володільця (власника) рахунків.
- Втім вільного доступу до інформації про рух та залишки коштів на цих рахунках податкова не матиме. Отже, про якусь кардинальну зміну підходів до розкриття банківської таємниці поки що мова не йде.