Продаж фізособою корпоративних прав іншій фізособі зі збитком

Насамперед визначимося з термінологією. Для цього звернемося до положень ст. 96¹ ЦКУ та п.п. 14.1.90 ПКУ. Ними визначено, що корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації. Вони дозволяють брати участь в управлінні товариством, отримувати певну частку його прибутку (дивідендів) та активів у разі його ліквідації тощо.

З точки зору ПКУ, корпоративні права є інвестиційним активом (п.п. «а» п.п. 170.2.7 ПКУ).

У випадку продажу фізособою інвестактиву вона зобов’язана визначити загальний фінансовий результат операцій з інвестактивами. Звітним періодом вважається календарний рік.

У загальному випадку за нормами п.п. 164.2.9 ПКУ

Оподатковують інвестиційний прибуток за правилами, встановленими у п. 170.2 ПКУ. Водночас цей пункт Кодексу містить також положення, які регулюють порядок дій у випадку отримання інвестиційних збитків. Тож вся увага на п. 170.2 ПКУ.

Принагідно зауважимо, що цими ж положеннями фізособи-резиденти керуються й у разі отримання інвестиційних збитків від операцій з інвестактивами за межами митної території України (див. п.п. 170.11.1 ПКУ).

Розраховуємо інвестиційний прибуток / збиток

Фізособа, яка була учасником товариства, продала свою частку. У цьому випадку в тому календарному році, на який припав такий продаж, в особи виникає необхідність визначити фінансовий результат від такої операції — прибуток чи збиток.

Аналогічним чином така особа діє у випадку продажу протягом цього звітного (податкового) року інших інвестактивів.

Тобто за кожним окремим інвестактивом, що був проданий протягом такого року, особа має самостійно визначити фінансовий результат (прибуток / збиток) (п.п. 170.2.1 ПКУ). Роблять це у Книзі обліку доходів і витрат за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.06.2017 № 591 (ср. ).

Що таке інвестприбуток / збиток? Інвестиційний прибуток — це позитивна різниця між доходом від продажу окремого інвестиційного активу (з урахуванням курсової різниці за наявності) та витратами на придбання такого активу (див. пп. 14.1.81¹, 170.2.2 ПКУ).

Про це говорить п.п. 170.2.3 ПКУ.

Щодо фактично понесених фізичною особою витрат на придбання корпоративних прав. Крім безпосередньої купівлі частки у статутному капіталі підприємства у фізичної чи юридичної особи, придбанням інвестактиву вважаються також операції із внесення коштів або майна до статутного капіталу юрособи-резидента в обмін на емітовані нею корпоративні права.

Якщо внесок до статутного капіталу підприємства (придбання частки) здійснювався грошовими коштами, підтвердними документами будуть платіжні доручення (платіжні інструкції) про перерахування безготівкових коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, банківські квитанції, що підтверджують внесення готівки, тощо (див. БЗ 103.10).

У випадку коли внесок до статутного капіталу здійснювався майном, то, на думку ДПСУ, висловлену в листі від 02.10.2024 № 4679/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, у фізособи мають бути документи, які підтверджують факт передачі майна, а саме:

— акт приймання-передачі майна, що містить усі реквізити первинного документа, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІV;

— звіт про оцінку (акт оцінки) майна;

— рішення загальних зборів учасників товариства про затвердження грошової оцінки внеску;

— інші документи первинного обліку.

У разі коли фізособа отримала частку у статутному капіталі підприємства (або акції) у дарунок або спадщину, необхідно мати документи, що підтверджують сплату державного мита та ПДФО (якщо він був).

Після визначення фінрезультату від продажу окремих інвестактивів визначають загальний фінрезультат від таких операцій за календарний рік. Його розраховують як суму інвестиційних прибутків, зменшену на суму інвестиційних збитків, отриманих протягом року.

Окремі ситуації. У разі якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу корпоративних прав, а також протягом наступних 30 календарних днів з дня такого продажу фізособа придбаває ідентичні корпоративні права, то (див. п.п. 170.2.4 ПКУ):

а) вартість придбаного інвестактиву для цілей оподаткування визначають за ціною його придбання, але не нижче, ніж ціна проданого інвестактиву;

б) інвестиційний збиток, що виник унаслідок такого продажу, не враховують під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Ще одна ситуація. Фізособа продає інвестиційний актив протягом звітного року, внаслідок чого виникає інвестиційний збиток. У наступному році вона придбаває такий самий інвестиційний актив або ідентичний йому. У такому випадку для цілей оподаткування вартість такого придбаного інвестактиву визначається на рівні ціни проданого, відповідно збільшеної або зменшеної на різницю між цінами придбання таких двох інвестактивів.

Якщо фізособа протягом звітного року продає інвестиційний актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному році, чи придбаває опціон на такий викуп, інвестиційний збиток, який виникає внаслідок такого продажу, не враховують під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (див. п.п. 170.2.5 ПКУ).

Врахуйте також, що якщо фізособа продає корпоративні права пов’язаним з нею особам, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого продажу, не враховують під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Оподаткування

Отже, загальний фінрезультат від операцій з інвестактивами за звітний календарний рік визначено. Якщо це інвестиційний прибуток, то обчислюємо ПДФО за ставкою 18 % (п.п. 167.5.1 ПКУ) та ВЗ за ставкою 5 % (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Разом з тим, не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу фізособи, яка здійснювала операції з інвестактивами (п.п. 170.2.8 ПКУ):

— дохід, отриманий протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу (не прибутку!) не перевищує суму, визначену абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ (у 2024 та у 2025 роках — 4240 грн). Із цією сумою слід порівнювати загальний дохід, а не дохід за кожною операцією;

— дохід від відчуження корпоративних прав, отриманих фізособою у власність у процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані як компенсація суми його внеску до установ Ощадбанку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані нею відповідно до закону (п.п. 165.1.40 ПКУ).

Якщо ж за результатами звітного року загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, то

Розглянемо, як усе це щастя фізособі відобразити в декларації про майновий стан та доходи.

Подання декларації

За результатами звітного календарного року фізособа, яка здійснила продаж інвестактиву, зобов’язана подати річну податкову декларацію. В ній слід відобразити загальний фінансовий результат такого продажу, незалежно від того, отримала вона інвестиційний прибуток чи інвестиційний збиток протягом звітного року (див. п.п. 170.2.1 ПКУ). Винятки — випадки, що перелічені у п.п. 170.2.8 ПКУ й наведені вище (див. лист ГУ ДПС у м. Києві від 24.02.2025 № 962/ІПК/26-15-24-01-14-09).

Таким чином, якщо не спрацював п.п. 170.2.8 ПКУ,

Загальний строк подання — до 1 травня року, наступного за звітним (див. п.п. 49.18.4 ПКУ).

Для розрахунку загального фінансового результату від операцій з інвестактивами призначений додаток Ф1 до декларації. У випадку отримання інвестиційного збитку його сума (без знака мінус «-») фіксується в рядку 3.2 додатка Ф1. До рядка 10.8 розділу II декларації її переносити не потрібно.

Якщо у майбутніх звітних роках особа, що раніше задекларувала інвестзбиток, отримає позитивний фінансовий результат від операцій з інвестактивами, то вона зможе його зменшити на суму такого інвестзбитку, зазначивши його суму в рядку 2 розд. І Ф1.