zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43007
ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Якщо в першому періоді виникнення неоподатковуваних операцій показник ЧВ становить менше 0,01 %, то податкові зобов’язання не нараховуються. Додаток 5 (Д5) до декларації з ПДВ подається як за період, в якому вперше задекларовано неоподатковувані операції, так і за підсумками року (за грудень). У разі якщо ЧВ за підсумками року (при анулюванні реєстрації платника ПДВ — в останньому періоді) більше 0,01 %, то здійснюється відповідне коригування сум податкових зобов’язань
Передусім зауважимо недомовленість цього роз’яснення. У ньому йдеться про коефіцієнт розподілу ЧВ (частка використання), який відображається в гр. 7 табл. 1 дод. Д5 (іноді його називають антиЧВ, щоб не плутати з іншим коефіцієнтом, який відображається в гр. 6 тієї ж таблиці). Розглядається ситуація, коли він виявився в розмірі:
— менше 0,01 %;
— більше 0,01 %.
Але нічого не сказано про ситуацію, коли він виявився рівним 0,01 %. Зі свого боку зазначимо, що в такому разі розподільчі податкові зобов’язання (ПЗ) нараховувати потрібно. Тобто вони нараховуються, коли антиЧВ дорівнює або більше 0,01 %.
Що стосується суті роз’яснення, що коментується, то такі граничні ситуації (коли показник антиЧВ балансує на рівні більше-менше-дорівнює 0,01 %) ми розглядали не раз (див., наприклад, статтю «Розраховуємо коефіцієнт ЧВ при річному перерахунку ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2025, № 1-2). Вони часто трапляються, коли платник здає металобрухт, макулатуру, здійснює інші дрібні неоподатковувані постачання.
Здебільшого наші висновки збігаються з думкою податківців. Утім, без курйозу в роз’ясненні не обійшлося. Давайте по порядку розглянемо всі можливі варіанти.
Коефіцієнт стабільно менше 0,01 %. Якщо в першому періоді виникнення неоподатковуваних операцій у вас антиЧВ склав менше 0,01 %, то розподільчі ПЗ не нараховуються, ПН згідно зі ст. 199 ПКУ не складаються. Але ми радили все-таки подати дод. 5 (Д5) до декларації за такий період. Якщо більше протягом року неоподатковуваних операцій не було (або вони були, але коефіцієнти не змінилися, тобто антиЧВ так і залишився менше 0,01 %), то ми рекомендували також подати дод. 5 (Д5) і до декларації за грудень. Те ж саме рекомендують робити і податківці.
При цьому в першому місяці появи неоподатковуваних операцій в таблиці 1 дод. 5 (Д5) за рядком 2 у графі 6 зазначаємо «100», а графу 7 залишаємо не заповненою. У дод. 5 (Д5) за грудень графи 6 і 7 заповнюємо так само, але тільки за рядком 1.
Такий порядок дій покаже податківцям, що платник рахував коефіцієнт розподілу і намагався робити річний перерахунок, але він виявився меншим за мінімальне значення. Тому розподільчі ПЗ не нараховувалися і не коригувалися.
У першому періоді більше 0,01 %, за роком менше. Цілком можлива й інша ситуація, коли в першому періоді антиЧВ виявився рівним або більше 0,01 %, а за підсумками року — менше. Тоді протягом року, починаючи з першого місяця появи неоподатковуваних операцій, у тих місяцях, коли були одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції, треба нараховувати розподільчі ПЗ, а за річним перерахунком — зменшити їх до нуля, склавши відповідні зменшуючі РК до розподільчих ПН.
Для наступного року вважається, що ЧВ у поточному році не було взагалі. Тому при появі неоподатковуваної операції в наступному році рахуємо ЧВ за першим місяцем появи такої неоподатковуваної операції (тобто орієнтуємося на правила п. 199.3 ПКУ).
У першому періоді менше 0,01 %, за роком більше. Податківці розглядають ще одну цікаву ситуацію, коли в першому періоді виникнення неоподатковуваних операцій коефіцієнт розподілу виявився менше 0,01 %, а за підсумками року — більше (від себе додамо, — або дорівнює).
Не заглиблюючись у деталі, вони радять провести «відповідне коригування сум податкових зобов’язань». Але тут виникає резонне запитання:
які ПЗ вони збираються коригувати?
Адже податківці самі кажуть: якщо в першому періоді виникнення неоподатковуваних операцій антиЧВ виявився менше 0,01 %, то розподільчі ПЗ не нараховуються. Відповідно не складається і ПН. Що ж зібралися коригувати податківці? До якої ПН вони зібралися складати РК, якщо ПН узагалі не виписувалася? Очевидно, що в цій ситуації коригувати просто нічого! Тобто виконати рекомендацію податківців фізично неможливо.
Проте платникам якось потрібно шукати вихід. Ані ПКУ, ані Порядок заповнення ПН*, ані Порядок заповнення декларації з ПДВ** не дають вирішення цього питання. Тому запропонуємо своє бачення.
* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.
За встановленими ПКУ правилами коефіцієнт, розрахований за підсумками першого періоду появи неоподатковуваних операцій, використовується для нарахування розподільчих ПЗ протягом усього року. У нашому випадку це означає, що платник до кінця року взагалі не повинен розподіляти ПДВ, адже антиЧВ у першому періоді виявився менше 0,01 %. За підсумками року, коли стало зрозуміло, що коефіцієнт виявився більше 0,01 %, як таке коригування здійснювати не потрібно, оскільки коригувати нічого. Потрібно просто нарахувати розподільчі ПЗ за кожним періодом, в якому придбання використовувалися одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, але виходячи з річного антиЧВ. При цьому до кожного такого періоду складаються розподільчі ПН, датовані останнім днем року. Адже, погодьтеся, дуже несправедливо датувати їх кінцем кожного періоду, знаючи, що це неминуче призведе до штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН (п. 120-1.1 ПКУ). Платник, не складаючи такі НН протягом року, діяв виключно у фарватері ПКУ, датувати ПН заднім числом за таких умов методологічно неправильно.
Цей варіант розподілу ПДВ передбачає, що в декларації за грудень платник згортає нарахування розподільчих ПЗ та їх коригування, і виводить вже остаточний результат. У дод. 5 (Д5) буде заповнена тільки таблиця 1 з річними коефіцієнтами, таблиця 2 залишається порожньою (до неї вписати нічого).
Ми чітко розуміємо, що це не відповідає ПКУ, але й ситуація нетривіальна. Вирішити її стандартними підходами не вийде. Причому наскільки нам відомо, деякі податківці саме так і радять робити розподіл. Як би там не було, платнику насамперед потрібно отримати ІПК на свою адресу з роз’ясненнями цієї складної ситуації.
Утім, можна запропонувати й інші варіанти вирішення цього завдання. Наприклад, при розрахунку антиЧВ протягом року відштовхуватися не від першого періоду появи неоподатковуваних операцій, а від того місяця, в якому антиЧВ уперше став більше 0,01 %. А при проведенні річного перерахунку згорнути в декларації за грудень тільки перший місяць. Але це ще більше не відповідає ПКУ.
Як бачимо, роз’яснення нашого заплутаного законодавства бувають такими неоднозначними, що їх самих також слід роз’яснювати.