Гарантійна заміна запчастини: облік у продавця

Продавець лише виконує роль «посередника» при передачі деталей

Спочатку розглянемо ситуацію, коли відповідно до умов договору продавець лише має передати покупцю нову деталь, отриману від виробника (просто передається деталь і жодних додаткових робіт не проводиться).

Бухоблік. Операція, як правило, включає наступні етапи:

1) покупець повертає несправну запчастину (деталь) продавцю;

2) продавець повертає несправну запчастину виробнику;

3) виробник надає нову деталь продавцю;

4) продавець передає деталь покупцю.

Отримані від виробника деталі, призначені для передачі покупцю для виконання гарантійного зобов’язання, продавець не оприбутковує в себе на балансі. Адже право власності на ці запчастини до продавця не переходить. Отримання цих запчастин продавець відображає за дебетом позабалансового рахунка 025, а їх передачу покупцю — за кредитом цього рахунка. Аналогічно й із отриманими від покупця несправними деталями. Отримання їх від покупця відображається за Дт 025, передача їх виробнику — за Кт 025.

Податок на прибуток. Спеціальних податкових різниць немає (все за правилами бухобліку).

ПДВ. Почнемо з операції повернення покупцем деталі. Оскільки при продажу товару в первинних документах ця запчастина окремо не виділялася (вона була невідокремленою складовою товару), то тут немає операції повернення товару і постачання нового, а є лише заміна частини товару. Тому розрахунок коригування на таке повернення не складається.

Якщо деталь буде повертатися продавцем-імпортером товару його виробнику-нерезиденту, то буде мати місце експортна операція.

Далі етап отримання нової деталі продавцем від виробника. Якщо деталь отримується продавцем (для подальшої передачі покупцю) від виробника-резидента, то за умови, що заміна деталі є гарантійним зобов’язанням продавця, ПДВ на цьому етапі не виникає (податкова накладна виробником не складається). Адже окремого постачання деталі тут не буде. Податківці у своїх роз’ясненнях теж зазначають, що операції постачання деталі тут не буде. Але дозволяють не нараховувати ПДВ за умови, що

А ось якщо нову деталь продавець-імпортер отримав від нерезидента, то отримання запчастин від нерезидента за гарантійною заміною відбувається в митному режимі імпорту. Заплативши на митниці ПДВ, платник-імпортер має право врахувати його суму у складі податкового кредиту. Але оскільки в цьому випадку продавець виконує лише функцію «посередника» (його роль зводиться до того, щоб передати отриману від виробника деталь продавцю), то цей імпортний товар не буде використаний продавцем безпосередньо в його діяльності. Отже, ймовірніше, податківці тут будуть наполягати на нарахуванні компенсуючих податкових зобов’язань (ПЗ) за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ за відображеним при імпорті запчастини податковим кредитом.

Як правило, договором з нерезидентом передбачається компенсація витрат, пов’язаних з митним оформленням гарантійних деталей. У такому випадку таку компенсацію відображають у складі доходів (Дт 377 — Кт 719), і податківці наполягатимуть на нарахуванні ПЗ з ПДВ з такої компенсації (адже всі компенсації в межах основного договору постачання, на думку податківців, оподатковуються ПДВ).

А ось щодо етапу передачі цієї запчастини від продавця до покупця, то на цьому етапі ПДВ не буде. Тому що, по-перше, права власності на ці запчастини до продавця не переходять, відповідно й їх передача покупцю не може вважатися операцією постачання. По-друге, постачання цієї деталі відбувається в межах виконання раніше взятих зобов’язань за договором постачання товару. А отже, про жодні окремі договірні зобов’язання з продажу запчастин у цьому випадку не йдеться.

Зобов’язання виконує продавець, а виробник компенсує витрати

Тепер розглянемо ситуацію, коли відповідно до умов договору продавець сам закуповує необхідні для виконання гарантійного зобов’язання матеріали / роботи чи самостійно виконує ремонтні роботи, а виробник товару потім компенсує продавцю ці витрати.

Бухоблік. Оскільки витрати будуть відшкодовуватися продавцю, то

Адже відповідно до п. 15 НП(С)БО 11 «сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов’язання, на дату балансу».

Якщо функція продавця зводитиметься лише до того, щоб придбати необхідну деталь для покупця і передати йому, то в такому випадку:

— саме придбання деталей відображають у звичайному порядку (Дт 207 — Кт 63);

— потім (у момент передачі покупцю) відображають їх списання на витрати (Дт 93 — Кт 207);

— суму отриманої від виробника компенсації відображають проводкою Дт 377 — Кт 719.

Якщо ж продавець ще буде виконувати якісь роботи (наприклад, проводити заміну деталі), то це вже можна розглядати як надання окремої послуги виробнику. В такому випадку витрати, пов’язані з проведенням гарантійного ремонту, формують собівартість виконаних робіт продавця (Дт 23 — Кт 20, 63, 66, 65), а отриману компенсацію від виробника відображають як реалізацію цих робіт / послуг виробнику (Дт 36 — Кт 703). Одночасно списують витрати, що включаються до собівартості виконаних робіт: Дт 903 — Кт 23.

Податок на прибуток. Спеціальних податкових різниць немає (все за правилами бухобліку).

ПДВ. З вартості самостійно придбаних матеріалів (деталей), необхідних для виконання гарантійних зобов’язань, продавець буде мати право на податковий кредит у звичайному порядку. А ось нараховувати «компенсуючий» ПДВ за п. 198.5 ПКУ тут не потрібно, адже отримання компенсації від виробника супроводжуватиметься нарахуванням ПДВ (про що піде мова далі).

Передача запчастин (деталей) та/або виконання робіт з їх заміни на етапі передання їх покупцю не матиме ПДВ-наслідків. Адже гарантійні зобов’язання несе саме виробник і за своєю суттю «послугу» продавець надає виробнику, а не покупцю.

З отриманої від виробника компенсації доведеться нарахувати ПДВ — як у випадку, коли продавець відображає в обліку понесені витрати як надання послуг виробнику через рахунок 23 (по суті, це буде ПДВ-оподатковувана операція з надання послуги), так і у випадку, коли це просто компенсація витрат (адже всі компенсації в межах основного договору постачання, на думку податківців, оподатковуються ПДВ).

Продавець бере сам на себе власні (додаткові) гарантійні зобов’язання

Мова йде про додаткову гарантію, яка надається продавцем за свій рахунок (без компенсації виробником) за додаткову плату. Наприклад, продавець надає постгарантійне обслуговування товару понад строки, встановлені виробником.

Бухоблік. Якщо гарантійній зобов’язання продавець несе за свій рахунок (не передбачається їх компенсація виробником товару), то

Не створювати забезпечення мають право мікропідприємства (п. 7 НП(С)БО 25), якщо відповідне положення (про нестворення забезпечення) буде передбачено обліковою політикою. В такому випадку витрати, пов’язані з гарантійними зобов’язаннями, одразу списуватимуться на рахунок 93.

Підприємства, які створюють резерв, списують витрати, пов’язані з виконанням гарантійного зобов’язання, за рахунок «гарантійного резерву» (Дт 207 — Кт 63; Дт 473 — Кт 207). Якщо резерву недостатньо, суми витрат відображають на рахунку 93.

Податок на прибуток. За створеним гарантійним забезпеченням у високодохідників та малодохідників-добровольців виникає податкова різниця за п. 139.1 ПКУ. У результаті «гарантійні» витрати зменшують об’єкт оподаткування податком на прибуток у періоді їх фактичного здійснення, а не в періоді нарахування резерву.

А ось у малодохідників, які не застосовують податкові різниці, «гарантійні» витрати зменшать об’єкт оподаткування в періоді нарахування резерву.

ПДВ. Якщо гарантійні зобов’язання продавець несе за свій рахунок (без компенсації їх виробником), то з придбаних ТМЦ / робіт / послуг, необхідних для виконання гарантійних зобов’язань, він матиме право на податковий кредит. Причому оскільки ці придбання пов’язані з виконанням власних гарантійних зобов’язань продавця, то це чистої води господарська діяльність. А отже, компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ тут не буде.

А чи буде ПДВ на етапі передачі покупцю в межах гарантійних зобов’язань нової деталі та/або робіт з її заміни? Вочевидь, тут підхід у податківців буде такий самий, як і для виробників. Оскільки заміна деталі відбувається в межах гарантійного зобов’язання і передбачає заміну лише частини (деталі) раніше поставленого товару, то окремого постачання деталі тут не буде. При цьому податківці говорять, що тут буде надання гарантійної послуги, і щоб не нараховувати ПДВ з такої гарантійної послуги, потрібно,

Але є сумнівним те, чи виникає тут узагалі постачання гарантійної послуги, як такої. Адже в нашому випадку оподатковуване постачання відбулося при продажу товару. Саме із цього постачання продавець уже сплатив свої ПДВ-зобов’язання. У свою чергу, «безкоштовний» гарантійний ремонт разом з його «матеріальною складовою» — частина виконання зобов’язань за договором постачання, узятих на себе продавцем відповідно до чинного законодавства. При цьому про жодні окремі договірні зобов’язання з надання ремонтних послуг або продажу запчастин, використаних при ремонті, у цьому випадку не йдеться. А отже, і нараховувати ПДВ-зобов’язання немає жодної необхідності.