Податківці не виводять з ризикових: йдемо до суду

Звертаємося до суду: процедура

Який строк для подання позову? Строк подання позову до суду залежатиме від того, чи зверталися ви з адміністративною скаргою до центральної комісії. При цьому орієнтуватися треба не на ПКУ, а на КАСУ. Саме такі правила диктує нам наразі Верховний Суд (див., наприклад, постанови ВС від 23.01.2025 у справі № 380/9517/23, від 16.12.2020 у справі № 520/3902/2020). Податківці тільки підхоплюють цю позицію (див. БЗ 101.18).

А КАСУ встановлює такі строки (ст. 122 КАСУ):

1) 6 місяців — якщо звертаємося до суду без використання процедури адміноскарження. Початок відліку: з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав (за загальним правилом це — день отримання спірного рішення) (ч. 2 ст. 122 КАСУ);

2) 3 (6) місяців — якщо звертаємося до суду після проходження процедури адміноскарження. Початок відліку: 3 місяці — з дня вручення платнику рішення, а 6 місяців — з дня його звернення зі скаргою до фіскалів. При цьому 3 місяці застосовуємо у разі отримання рішення за скаргою, а 6 місяців — якщо рішення за скаргою податківці не надіслали у встановлений строк (ч. 4 ст. 122 КАСУ).

Проте формально строк у 6 місяців з п. 2 не має застосовуватися. Справа ось у чому. Якщо податківці не надіслали рішення за адмінскаргою щодо ризиковості, то вважається, що така скарга повністю задоволена (п. 16 Порядку оскарження № 1165*). Хоча підкреслимо: усе це тільки формально, бо на практиці принцип автоматичного задоволення скарги далеко не завжди працює. Та й податківці зазвичай зараз вчасно надсилають свої рішення за скаргами.

* Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

Зауважте: наразі строки звернення до суду не призупинені. Але якщо причини його пропуску є поважними (поважність оцінюється судом), то його можна поновити. Для цього потрібно вказати про ці причини у позові або подати окрему заяву, посилаючись на ч. 1 ст. 121 КАСУ).

Куди подавати позов? Подавати позов слід до окружного адміністративного суду на ваш вибір за місцезнаходженням (ч. 1 ст. 25 КАСУ):

— позивача (тобто платника ПДВ) або

— відповідача (тобто податківців).

Хоча зазвичай у випадку з ризиковістю один окружний адмінсуд охоплює своїми повноваженнями обидва місцезнаходження. Та якщо ви у позові додатково вимагаєте скасувати рішення про відмову у реєстрації ПН/РК та зареєструвати відповідні ПН/РК, то можуть бути варіанти.

Інформація для киян: не забувайте — у вас відправляє судочинство Київський окружний адміністративний суд замість Окружного адміністративного суду м. Києва (Закон України від 13.12.2022 № 2825-ІХ). Тож будьте уважні під час складання та подання позову.

Як можна подати позов? Подати позов можна у двох форматах:

1) паперовому:

— поштою. Рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення;

— через канцелярію суду;

2) електронному — через «Електронний суд». Для цього вам знадобиться електронний підпис. Якщо ви не зареєстровані на порталі «Електронний суд», то доведеться ще й пройти реєстрацію, вказавши дані платника. Радимо також тримати під рукою інструкцію за посиланням: wiki.court.gov.ua/w/Реєстрація_та_авторизація_в_електронному_суді.

Що вказувати у позові? Вимоги до позову визначені у ст. 160 КАСУ. Також можна заповнити відповідні графи у розділі «Заяви» на порталі «Електронний суд».

Кого вказувати відповідачем? Відповідачами за позовом мають бути головні управління ДПС в областях, м. Києві, Офіс великих платників, а не комісії при цих підрозділах. Усе тому, що комісії не є окремим суб’єктом владних повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАСУ, п. 2 Порядку оскарження № 1165).

Зверніть увагу:

Як формулювати вимоги у позові? Подаючи позов до суду, слід ураховувати вимоги ст. 160 КАСУ і вимагати в ньому:

1) визнати протиправним і скасувати рішення комісії ДПС про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості;

2) виключити платника з переліку ризикових.

А якщо через ризиковий статус платник не зміг ще й розблокувати ПН/РК, то можна додати ще й вимоги:

1) визнати протиправним і скасувати рішення про відмову в реєстрації ПН/РК;

2) зареєструвати ПН/РК у ЄРПН днем її направлення на реєстрацію.

Який розмір судового збору? Перед поданням позову платнику треба сплатити судовий збір. Визнання протиправним та скасування рішення плюс виключення платника з відповідного переліку вважається однією вимогою. Тож відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону про судзбір*

* Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Зауважте: якщо ви подаєте позов через «Електронний суд», то до судового збору застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8 (ч. 3 ст. 4 Закону про судзбір). Тобто у 2025 році за вимогу, яку ми зараз обговорюємо, можна сплатити у цьому випадку 2422 грн 40 коп.

І не забувайте, що за скасування рішення про відмову у реєстрації ПН/РК та зобов’язання ці ПН/РК зареєструвати доведеться доплачувати.

Наприклад, якщо ми зараз подаємо у паперовому вигляді позов, в якому вимагаємо визнати протиправним рішення про ризиковість + виключити нас з відповідного переліку + скасувати рішення про реєстрацію 1 ПН + зареєструвати 1 ПН. У такому випадку судовий збір складатиме 6056 грн. Тобто 3028 грн (рішення про ризиковість + виключення з переліку) + 3028 грн (рішення про відмову у реєстрації 1 ПН + вимога зареєструвати 1 ПН). Якщо ж такий позов ми подамо через «Електронний суд», то судовий збір складатиме 4 844 грн 80 коп. (тобто застосовуємо коефіцієнт 0,8).

Який алгоритм дій платника? Якщо підсумувати, то алгоритм дій платника зазвичай виглядає так:

1) скласти позовну заяву, зібрати пакет документів-доказів;

2) оплатити судовий збір (реквізити знайдете за посиланням: court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/, обираєте необхідний суд, далі переходите у розділ «Громадянам» — «судовий збір»). Якщо позов подається через «Електронний суд», то оплатити судовий збір можна одразу під час надсилання такого позову;

3) надати до суду:

— позовну заяву з пакетом документів-доказів (заповнити відповідні графи у обраному документі на порталі «Електронний суд»);

— квитанцію про сплату судового збору (або сплатити судовий збір під час подання позову в електронному вигляді, якщо ви дієте через «Електронний суд»);

— копію позовної заяви + копії документів-доказів + копію доказів сплати судового збору за кількістю відповідачів (виключно якщо подаєте позов у паперовому вигляді).

Чи можна зупинити дію рішення про ризиковість?

Нагадаємо: оскарження у суді рішення про включення до ризикових не зупиняє його виконання. Тобто ПН/РК як блокувалися, так і будуть продовжувати блокуватися.

Для боротьби з цією ситуацією платники разом із позовом подають до суду заяви щодо забезпечення позову шляхом тимчасового зупинення дії оскаржуваного рішення про відповідність / невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості до набрання рішенням у справі законної сили. Посилаються вони при цьому на п. 1 ч. 1 ст. 151, ч. 2 ст. 150 КАСУ. Вдалий для платників випадок із судової практики: постанова ВС від 27.09.2023 у справі № 420/10012/22.

Проте не варто забувати:

Зокрема, це відбувається, якщо (ч. 2 ст. 150 КАСУ):

— невжиття заходів (зокрема й зупинення виконання рішення) може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав платника; або

— очевидними є ознаки протиправності рішення податківців та порушення прав платника.

Зазвичай позивачі спираються на очевидні ознаки протиправності рішення податківців. І тут виникає проблема. На противагу позитивній постанові Верховного Суду (див. вище) існує досить багато постанов, у яких судді відмовляються зупиняти дію рішення про включення до ризикових платників. Зокрема, під час розгляду справ зазначається, що платнику не вдалося довести необхідність застосування цього заходу. Зокрема, він не довів, що спірне рішення справляє негативний вплив на господарську діяльність. Хоча, як підкреслили судді, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову. А ризиковий статус платника, на думку суду, не перешкоджає реєстрації ПН/РК.

Приклади: постанови ВС від 11.12.2024 у справі № 160/1248/24, від 03.12.2024 у справі № 380/13157/24, від 07.08.2024 у справі № 160/1248/24. Також писали про цю ситуацію у «Податки & бухоблік», 2024, № 59.

Заради справедливості зазначимо, що у позитивній постанові ВС від 27.09.2023 у справі № 420/10012/22 доказом слугувала зупинка усіх без винятку ПН/РК, а у негативних рішеннях ВС платники діяли завчасно (тобто не чекаючи зупинення ПН/РК).

Тож наша відповідь: можна спробувати скористатися забезпеченням позову, але сильно розраховувати на це не варто.

Чи можна одразу йти до суду? Чи є сенс у судовому оскарженні?

Користуватися адміністративним оскарженням рішення* про відповідність платника критеріям ризиковості не обов’язково. Тобто можна одразу йти до суду. Про це свідчить і п. 6 Порядку зупинення ПН/РК № 1165**, де прямо зазначено: «може бути оскаржено у адміністративному або судовому порядку».

* Деталі про адміноскарження див. у статті «Крок за кроком: як адміністративно оскаржити рішення про ризиковість платника ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2025, № 40.

** Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

Більш того, великою мірою, нам не обов’язково надавати «виправдовувальні» документи до регіональної комісії (не плутаємо це за адміноскарженням). Тобто одразу після включення до ризикових йти до суду. Проте іноді питання можна вирішити одразу на регіональному рівні, безкоштовно ☺. Тож

Що ж стосується того, чи варто взагалі звертатися до суду, то скажемо так. Рішення суду, на жаль, не панацея від майбутнього потрапляння до ризикових платників. Тобто після позитивного для платника судового рішення податківцям ніхто не забороняє цього ж платника знову віднести до ризикових, але вже на іншій підставі. Але рішенням суду на користь платника можна скористатися, розблоковуючи ПН/РК, які було заблоковано під час перебування у статусі «ризиковий». Детальніше про автоматичне розблокування ПН/РК у цьому випадку та про проблеми, пов’язані з цим процесом, читайте у статті «Зняли ризиковість платника — ПН розблокують автоматом! Але не завжди…» // «Податки & бухоблік», 2025, № 40.

Тобто у підсумку поборотися варто, якщо через нереєстрацію ПН/РК платник отримує значні збитки. Але перед цим спробуйте скористатися альтернативними, безкоштовними методами.