Проблема, яку ми тут обговорюватимемо, виникла ще з появою роз’яснення ДПСУ від 24.10.2023, що згодом втілилось у консультацію з БЗ 109.06. Її ми детально коментували в статті «Оплата частинами в чеку РРО... і в уяві фіскалів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 88, тож тут нагадаємо лише основні тези.
Якщо коротко, то ДПСУ вимагає:
— в першому (так званому авансовому) чеку зазначати суму авансу, яка була отримана від покупця, а замість назви — «аванс за ххх», де «ххх» — назва або артикул товару. Також може використовуватись номер замовлення. Кількість чеків на приймання авансів не обмежена;
— в другому (останньому) чеку, за яким відбувається вручення товару покупцеві, відображати реальну назву товару (послуги), що реалізується, його повну ціну, кількість, а також суму внесеного раніше авансу й суму до сплати після його врахування. Це так званий товарний чек — у ньому перелічена номенклатура товарів (послуг). Його слід пробивати в тому числі й тоді, коли він не передбачає остаточної оплати у зв’язку із повним погашенням вартості товарів авансами.
Який сенс у цих дивних правилах формування касових чеків? Це, на думку фіскалів, мало б забезпечити поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг. А він, у свою чергу, надаватиме можливість продавцеві здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцеві мати підтвердження щодо внесення такої оплати.