Забезпечення на матеріальне заохочення за підсумками року

У п. 12 НП(С)БО 11 «Зобов’язання» забезпечення на матеріальне заохочення окремо не згадується. Проте перелік зобов’язань, під які створюються забезпечення, в цьому пункті не вичерпний. Тому перешкод для створення інших забезпечень — зокрема забезпечення на матеріальне заохочення — немає. Втім,

Його п. 8 визначено, що премії та інші заохочувальні виплати визнаються зобов’язанням шляхом створення забезпечення у звітному періоді, якщо робота, виконана працівниками в цьому періоді, надає їм право на отримання таких виплат у майбутньому.

Причому така норма є імперативною — тобто обов’язковою для застосування підприємствами (лист Мінфіну від 21.03.2006 № 31-34000-20-16/5770). Головне — щоб зобов’язання підприємства матеріально заохотити своїх працівників за підсумками року відповідало основним ознакам забезпечення, переліченим у п. 13 НП(С)БО 11 (детальніше про які скажемо далі).

Не створювати забезпечення, нагадаємо, дозволено тільки мікропідприємствам і неприбутковим організаціям (п. 7 розд. I НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»). Рішення про це їм треба закріпити в наказі про облікову політику. Про критерії належності до мікропідприємств детальніше див. у статті «Визначаємо категорію підприємства для фінзвітності за 2025 рік» // «Податки & бухоблік», 2025, № 13.

Навіщо створюють забезпечення?

Створення забезпечення на матеріальне заохочення дозволяє рівномірно розподілити витрати на премії / винагороди між періодами протягом звітного року (лист Мінфіну від 10.11.2006 № 31-34000-207-10/23936).