Визначаємо категорію підприємства для фінзвітності за 2025 рік

Розмір підприємства — на що впливає?

Від того, до якої категорії (мікро-, малих, середніх або великих) належить підприємство,

Так, для мікро- і малих підприємств (крім тих, що зобов’язані складати фінзвітність за міжнародними стандартами) встановлена скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік*, п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п. 2 розд. І НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»). Усі інші підприємства, що застосовують національні стандарти бухгалтерського обліку, складають і подають повний комплект фінансової звітності за нормами НП(С)БО 1.

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Хоча за бажанням «малюки» — мікро- і малі підприємства — також можуть складати повнокомплектну фінзвітність. Свій вибір закріплюють у наказі про облікову політику підприємства. І якщо вирішено звітувати за повною формою, тоді в усьому доведеться підпорядковуватися вимогам НП(С)БО 1. Тобто складати річну фінансову звітність у складі п’яти форм і щокварталу подавати проміжну фінзвітність у складі двох форм (п. 2 розд. II НП(С)БО 1, п. 2 Порядку № 419*). А мікропідприємствам тоді вести бухоблік за загальними правилами і забути про спрощення, визначені п. 7 розд. I НП(С)БО 25.

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

Розмірність підприємства впливає також на:

1) МСФЗ-обов’язок — великі підприємства зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами (ч. 2 ст. 12¹ Закону про бухоблік);

2) обов’язок оприлюднювати фінзвітність і в які строки — великі та середні підприємства, а також фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, що належать до мікро- та малих підприємств, і малі підприємства, що є суб’єктами держсектору, зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) (ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік, див. статтю «Річна фінзвітність: оприлюднення» // «Податки & бухоблік», 2024, № 11);

3) подання електронних податкових декларацій — великі та середні підприємства подають фіскалам податкові декларації виключно в електронній формі (п. 49.4 ПКУ). Ця вимога поширюється і на фінансову звітність, яку прибутківці подають у складі декларації з податку на прибуток. Але якщо, наприклад, мале підприємство подає прибуткову декларацію в електронному вигляді, то й фінансову звітність — її невід’ємний додаток — теж подають в електронній формі (п. 49.4 ПКУ).

4) періодичність подання фінзвітності — за вимогами п. 2 Порядку № 419 мікропідприємства та непідприємницькі товариства (крім МСФЗ-зобов’язаних) подають виключно річну фінансову звітність. Щоправда, якщо підприємство за бухобліковими мірками — мікро-, але з податкової точки зору — високодохідник, то йому доведеться подавати податківцям проміжну фінзвітність у складі прибуткової декларації за звітний квартал (пп. 46.2, 137.4, 137.5 ПКУ, лист Мінфіну від 21.02.2017 № 11130-02-2/4779);

5) подання Звіту про управління — мікро- та малі підприємства взагалі звільняються від подання Звіту про управління разом із річною фінзвітністю. А середні підприємства мають право не відображати у Звіті про управління нефінансову інформацію (ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік, п. 2 Порядку № 419);

6) спосіб ведення бухобліку — мікропідприємства, що не становлять суспільний інтерес та не є ПДВ-платниками, можуть вести бухоблік без застосування подвійного запису (ч. 3 ст. 3 Закону про бухоблік).

Критерії оцінки розміру підприємства

Критерії, за якими визначають приналежність підприємства (крім бюджетних установ) до тієї чи іншої категорії, установлені ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. При цьому орієнтуються на три показники за попередній рік (у нашому випадку за 2024 рік):

1) балансову вартість активів — ряд. 1300 гр. 4 Балансу за ф. № 1, № 1-м, № 1-мс;

2) чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — ряд. 2000 гр. 3 Звіту про фінансові результати за ф. № 2, № 2-м, № 2-мс;

3) середню кількість працівників — розраховують згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Держстату від 28.09.2005 № 286 (див. статтю «Розрахунок чисельності працівників підприємства» // «Податки & бухоблік», 2020, № 77).

Розмірні групи підприємств і критерії оцінки, що їм відповідають, наведені в табл. 1.

Таблиця 1. Класифікація підприємств за Законом про бухоблік

Критерії, позначені в євро, перераховують за середнім за період курсом НБУ (див. bank.gov.ua/ua/markets/exchangerate-chart).

Середньорічні курси євро за минулі роки представлені в табл. 2. Саме їх використовують для розрахунку гривневого еквівалента балансової вартості активів і чистого доходу від реалізації.

Таблиця 2. Середні за рік курси НБУ

Новоутворені підприємства для встановлення свого статусу застосовують показники на дату складання першої річної фінзвітності. Тобто ті, хто створений у 2024 році, беруть дані фінзвітності за 2024 рік, а хто буде створений у поточному звітному 2025 році — візьмуть показники із річної фінзвітності за 2025 рік.

Відповідність двом критеріям оцінки

Для віднесення підприємства до певної категорії показники фінзвітності за попередній рік мають відповідати одночасно щонайменше двом критеріям (у будь-якій комбінації). Потрапляти відразу під усі три класифікаційні ознаки зовсім не обов’язково. Тобто коли два параметри з трьох відповідають певній розмірній групі, то цього вистачає, щоб її достовірно встановити. Якщо ж збігаються відразу всі три показники належності до відповідної групи — сумнівів узагалі жодних.

Тоді обирають золоту середину (див. інформаційне повідомлення Мінфіну щодо визначення категорії підприємства від 11.12.2018). Наприклад, юрособа за показниками фінансової звітності попереднього звітного 2024 року за середньою кількістю працівників (43 особи) підпадає під критерій малого підприємства, за балансовою вартістю активів (300 млн грн) відповідає умовам середнього підприємства, а за розміром чистого доходу від реалізації продукції (1900 млн грн) є великим підприємством. Тоді таке підприємство визнається середнім (див. статтю «Градація підприємств за версією Мінфіну» // «Податки & бухоблік», 2018, № 103).

Наведемо приклади визначення категорії, до якої належить підприємство, за даними річної фінзвітності за 2024 рік.

Таблиця 3. Приклади визначення категорії, до якої належить підприємство

Уперше свій калібр підприємства визначили на початку 2018 року — за даними річної фінансової звітності за 2017 рік.

А надалі підприємство повинно було щорічно тестувати, чи вписується воно в рамки своєї категорії. І якщо відповідність не дотримана, то переходити до іншої групи. Але не аби як, а за чітко визначеними правилами.

Коли та як змінювати групу перебування?

Для підприємств, які працюють не один рік, порядок переходу з однієї класифікаційної категорії в іншу визначає ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Основне правило:

Інакше категорію, до якої належить підприємство, не змінюють. Наприклад, з початку 2023 року підприємство змінило статус і потрапило до категорії малих. Відповідно за 2023 і 2024 роки воно подавало фінансову звітність малого підприємства. Але позаяк з моменту набуття статусу малого підприємства минули 2 роки (2023-й і 2024-й), то для фінзвітності за 2025 рік йому потрібно пройти тест на відповідність критеріям групи перебування.

І тільки при дворічній невідповідності слід змінити свою категорію. Тоді спрацьовує друге правило:

Скажімо, якщо наше підприємство протягом двох років поспіль не відповідає статусу малого підприємства (у 2023 році було мікро-, а у 2024 — середнє), то з 2025 року воно має перейти у середню групу — категорію другого року невідповідності. Тобто у випадку, що розглядається, слід орієнтуватися на показники фінзвітності за 2024 рік.

А от якщо б за якийсь один рік із двох (або 2023, або 2024) показники фінзвітності підприємства відповідали категорії малого, тоді підстав для її перегляду не виникає. Адже Закон про бухоблік прямо вимагає залишити групу перебування тільки у разі, якщо показники річної фінзвітності протягом двох років поспіль не відповідають визначеним критеріям відповідної категорії підприємств. Наприклад, за даними фінзвітності за 2023 рік наше підприємство все ще було малим, у 2024 — мікро-, а у 2025 — стане середнім. За таких обставин за 2025 рік підприємство повинно звітувати як мале. Позаяк немає два роки поспіль невідповідності категорії малого підприємства (є тільки один 2024 рік невідповідності). І лише з початку 2026 року підприємство втратить свій малий статус. Оскільки два роки поспіль (2024 і 2025 роки) підприємство не відповідатиме критеріям малої групи. Тож зі звітних періодів 2026 року таке підприємство має звітувати як середнє.

Ті підприємства, які створені у 2023 і 2024 роках, у 2025 році зберігають первісно встановлену розмірність. Переглядати її для фінзвітності-2025 не потрібно.

Визначити категорію належності підприємства, якщо два роки поспіль має місце невідповідність критеріям конкретної групи перебування, вам допоможе табл. 4.

Таблиця 4. Статус підприємства для фінзвітності — 2025