Від того, до якої категорії (мікро-, малих, середніх або великих) належить підприємство,
безпосередньо залежить формат фінансової звітності, що ним подається
Так, для мікро- і малих підприємств (крім тих, що зобов’язані складати фінзвітність за міжнародними стандартами) встановлена скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік*, п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п. 2 розд. І НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»). Усі інші підприємства, що застосовують національні стандарти бухгалтерського обліку, складають і подають повний комплект фінансової звітності за нормами НП(С)БО 1.
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.
Хоча за бажанням «малюки» — мікро- і малі підприємства — також можуть складати повнокомплектну фінзвітність. Свій вибір закріплюють у наказі про облікову політику підприємства. І якщо вирішено звітувати за повною формою, тоді в усьому доведеться підпорядковуватися вимогам НП(С)БО 1. Тобто складати річну фінансову звітність у складі п’яти форм і щокварталу подавати проміжну фінзвітність у складі двох форм (п. 2 розд. II НП(С)БО 1, п. 2 Порядку № 419*). А мікропідприємствам тоді вести бухоблік за загальними правилами і забути про спрощення, визначені п. 7 розд. I НП(С)БО 25.
* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.
Розмірність підприємства впливає також на: