У питаннях обчислення непрацездатної середньоденної зарплати найманим працівникам керуємося Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266). Відповідно до його п. 3 середньоденну зарплату (ЗПсер) знаходимо, використовуючи формулу:
ЗПсер = ЗПрп : Крп,
де ЗПрп — сума заробітної плати у розрахунковому періоді, на яку нарахований ЄСВ, за відповідним трудовим договором;
Крп — кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, які визначені Порядком № 1266.
Аналогічно обчислюється й середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті.
Водночас якщо розрахунковий період відсутній чи в ньому немає виплат через поважні причини, то середньоденну зарплату знаходимо так:
ЗПсер = О : 30,44,
де О — оклад (тарифна ставка, мінзарплата, якщо оклад (ставку) не встановлено) на день настання страхового випадку або його частина (у разі неповного робочого часу);
30,44 — середньомісячна кількість календарних днів.
Як бачите, все крутиться навколо розрахункового періоду. Правила його визначення розглянемо далі. Тут же зазначимо таке. Якщо маєте справу з працівниками-сумісниками, то визначаєте середньоденну зарплату за сумісництвом окремо від середньоденної за основним місцем роботи.