ПКУ визначає податкову знижку як суму (вартість) витрат звичайної фізособи, понесених нею у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) протягом звітного року, на яку, за певних умов, можна зменшити свій річний оподатковуваний дохід (див. п.п. 14.1.170 ПКУ). Порядок її застосування регламентує ст. 166 ПКУ.
Перелік витрат, дозволених до включення в податкову знижку, містить п. 166.3 ПКУ. Серед них є, зокрема, й витрати на здобуття освіти (див. п.п. 166.3.3 ПКУ), яким окремо приділимо увагу в наступних розділах нижче.
Суть застосування знижки полягає в тому, що
податкова знижка дозволяє фізособі за наслідками звітного податкового року повернути з бюджету частину суми ПДФО, яка була сплачена з її доходу раніше протягом такого року
Механізм працює таким чином. Після завершення року фізособа подає до органу ДПС декларацію про майновий стан і доходи (далі — річна декларація), в якій зазначає витрати, дозволені до включення в податкову знижку, тобто декларує податкову знижку.