На ПДВ-гачку: електронне адміністрування ПДВ

Вітчизняного бухгалтера вже важко чимось здивувати. ПК за 4 роки його існування встигли так перекроїти, що чергові зміни до нього вже нібито у порядку речей. Цього разу наші законотворці повправлялися у новаторстві на славу, «народивши» раніше небачене електронне адміністрування ПДВ. Автори впровадження електронного адміністрування бачать у своєму дітищі порятунок від фіктивного податкового кредиту, який «малюють» собі недобросовісні платники ПДВ, і, як наслідок, — підвищення рівня надходжень ПДВ до бюджету. Усе це у загальнодержавному масштабі наче добре, але для добросовісних платників ПДВ — то тільки зайвий клопіт. А голову поморочити їм таки доведеться добряче.

У чому суть? Готуйтеся, тепер усі ПДВ-операції суб’єктів господарювання будуть відбуватися під пильним наглядом контролюючих органів. Як-то кажуть, миша не проскочить. Так, тепер усі відомості про суми ПДВ, які через вас проходять, збиратимуться у системі електронного адміністрування. Як пояснює п. 200¹.1 ПК**, в СЕА у розрізі платників податку буде вестися автоматичний облік:

— сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН. Забігаючи наперед, зазначимо, що з 01.01.2015 р. реєструвати в ЄРПН доведеться абсолютно усі ПН;

— сум податку, сплачених платниками при ввезенні товару на митну територію України;

— сум поповнення та залишку коштів на рахунках у СЕА. Про цю цікавинку ми розповімо вам на с. 21;

— сум податку, на яку платники мають право видати ПН. Несподівано, але факт — тепер сума ПДВ, на яку можна видати ПН, обмежена. Щоб її визначити, необхідно скористатися формулою, наведеною у п. 200¹.3 ПК (про неї детальніше див. на с. 20).

Як бачите, сюрпризів намітилося багато. Розібратися в них покликаний, зокрема, Порядок № 569. І перше, про що вам необхідно знати, — ПДВ-рахунки в СЕА (далі — електронні рахунки), які вже до 25.12.2014 р. мають бути автоматично відкриті персонально кожному платнику ПДВ у Казначействі***.

Перше, що радує, це те, що безпосередньо платникам ПДВ «паритися» щодо відкриття такого рахунка не потрібно. Усе, як ми казали, відбувається в автоматичному режимі, до того ж абсолютно безкоштовно. Як саме? Пропонуємо подивитися на рисунку, наведеному на с. 19.

Як бачите, справа платника ПДВ за малим — отримати реквізити свого електронного рахунка. До речі, почати використовувати цей рахунок платники ПДВ мають:

— зареєстровані платниками ПДВ до 01.01.2015 р. — з 01.01.2015 р.;

— зареєстровані платниками ПДВ після 01.01.2015 р. — з дати такої реєстрації.

Зауважте: платникам податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПК**, відкриють єдиний електронний рахунок для обліку сум податку за результатами діяльності, передбаченої зазначеною статтею, та іншої діяльності (абз. 2 п. 4 Порядку № 569).

Тож рахунок відкритий. Що далі? А далі на цьому рахунку будуть фактично накопичуватися суми ПЗ, які підлягають сплаті до бюджету, по мірі здійснення платником ПДВ оподатковуваних операцій. Якщо точніше, то на електронний рахунок мають бути зараховані такі кошти з власного поточного рахунка платника ПДВ (п. 200¹.4 ПК):

а) у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник має право видати ПН (більше про це див. на с. 21);

б) у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ;

в) у сумі податку, отриманого від покупців при проведенні операцій з продажу товарів/послуг за готівкові кошти або при проведенні бартерних (товарообмінних) операцій;

г) у сумі податку, нарахованого платником за результатами проведення операцій, передбачених п. 198.5 ПК, тобто нараховані «умовні» ПЗ з ПДВ.

Отже, спокійні (відносно) часи, коли розраховуватися з бюджетом з ПДВ необхідно було лише після подання ПДВ-декларації***, пройшли. Хоча, як випливає з наведеного вище пункту «б», якщо сума узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ, визначеного у такій ПДВ-декларації, виявиться більшою за суму, накопичену на рахунку в СЕА, різницю все одно доведеться перерахувати на такий рахунок.

Зазначте, що поповнюється електронний рахунок виключно коштами з власного поточного рахунка (п. 200¹.4 ПК). Причому у таких коштів немає шляху назад. Так, з електронного рахунка кошти (в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду) можуть бути перераховані лише:

— до державного бюджету;

— на спеціальний рахунок платника — сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до ст. 209 ПК.

Мабуть, найбільш цікавою і водночас найбільш хвилюючою функцією СЕА є накопичення інформації про суми ПДВ, на які платники мають право видавати податкові накладні. Тож давайте зупинимося на ній окремо.

Для початку зазначимо, що з нового року зникають паперові ПН, складати їх тепер потрібно буде виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису уповноваженої платником особи (п. 201.1 ПК). Скласти ПН в електронній формі не так вже й важко, скоріше, може виявитися важче видати її отримувачу. Річ у тім, що за новими правилами перш ніж видати ПН, доведеться звірятися з максимальною сумою ПДВ, на яку можна видавати ПН. Так, ця сума тепер буде обмеженою! Для кожного платника і, більше того, на кожен момент часу вона буде індивідуальною і розраховуватиметься за доволі хитромудрою формулою, яку ми навели на с. 20 (п. 200¹.3 ПК):

Умовно складові цієї формули можна поділити на ті, що збільшують можливість видачі ПН (перші 3 показники — ∑НаклОтр, ∑Митн та ∑ПопРах), та ті, що таку можливість зменшують (останні 3 показники формули — ∑НаклВид, ∑Відшкод та ∑Перевищ).

Розраховувати ці показники буде ДФСУ (п. 10 Порядку № 569) наростаючим підсумком, починаючи із дати застосування електронного рахунка (тобто з дати реєстрації платником ПДВ або з 01.01.2015 р., якщо така реєстрація відбулася до зазначеної дати) (п. 11 Порядку № 569).

Найбільш вагомими у зазначеній формулі є такі «показники-суперники», як ∑НаклОтр та ∑Накл-Вид, які, нагадаємо, являють собою, відповідно, суму ПДВ за отриманими ПН, зареєстрованими в ЄРПН, та суму ПДВ за виданими ПН, зареєстрованими в ЄРПН. До цих показників, до речі, включаються й суми ПДВ за отриманими та виданими РК, зареєстрованими в ЄРПН. Про це не сказано в ПК, але чітко обумовлено у п. 9 Порядку № 569.

І тут, увага, важливий момент щодо реєстрації ПН! З 01.01.2015 р. реєструвати в ЄРПН необхідно усі без виключення ПН незалежно від розміру ПДВ в одній ПН (абз. 8 п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПК). Очевидно, під реєстраційний обов’язок потраплять й ті ПН, які не видаються покупцеві, тобто складені з зазначенням типу причини ПН. Також реєструвати доведеться й абсолютно всі РК до ПН (п. 192.1 ПК). Строк реєстрації, як і раніше, — 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Тепер більш детально охарактеризуємо показники ∑НаклОтр та ∑НаклВид.

Фактично до показника ∑НаклОтр включається сума ПК з ПДВ такого платника (Дт субрахунку 641/ПДВ) плюс сума ПДВ за товарами та послугами, які використовуються в необ’єктних, пільгованих та негосподарських операціях. Тобто, судячи з характеристики цього показника, навіть ті суми ПДВ, що в обліку не потраплять до ПК платника податку, мають право брати участь у розрахунку максимальної суми ПДВ, на яку можна видавати ПН, у складі показника ∑НаклОтр. Але ще раз підкреслимо: щасливий квиток до цього показника виданий лише тим сумам, які містяться у ПН та РК, зареєстрованих в ЄРПН. Тобто незареєстрована ПН не дає права її отримувачу включити зазначену в ній суму ПДВ до показника ∑НаклОтр. Звичайно, такі «недобрані» суми будуть зменшувати суму ПДВ, на яку платнику податку можна видавати ПН (∑Накл). Не дуже приваблива перспектива, адже у випадку недостатності величини цього показника доведеться поповнювати рахунок із «власної кишені» (показник ∑ПопРах у формулі — про нього див. на с. 21). Тому отримуючи ПН, перевірте, чи зареєстрована вона в ЄРПН! Як-то кажуть, довіряй, але перевіряй. Це важливо ще й тому, що за такою незареєстрованою ПН платник ПДВ взагалі не зможе відобразити у себе ПК з ПДВ (абз. 11 п. 201.10 ПК). А скарга на такого недобросовісного продавця з 01.01.2015 р. вже не допоможе — подання заяви із скаргою на постачальника з цієї дати вже не буде підставою для включення сум податку до складу ПК. Максимум, що ви зможете цим добитися — накликати на такого продавця документальну позапланову виїзну перевірку. Але ж право на ПК ви все одно безповоротно втратите…

Але це, на жаль, ще не всі неприємні моменти, з якими ви можете зіткнутися. Дивіться: у поясненні до цього показника мова йде виключно про ПН та РК. Але ж ми знаємо, що існують ще й так звані замінники ПН — транспортні квитки, готельні рахунки, касові чеки тощо (п. 201.11 ПК). Здавалося б, логічно, щоб суми ПДВ за такими документами теж потрапляли до «збільшуючої» частини формули, адже право на ПК за ними платник податку має у загальному порядку. Але в Порядку № 569 про них — ні слова. Це, як не прикро, змушує нас вважати, що ці суми не збільшуватимуть максимальну суму ПДВ, на яку можна видавати ПН. Натомість з такими документами ще й клопоту додасться, адже з 01.01.2015 р. потрібно буде вести спеціальний реєстр виданих та отриманих документів — замінників ПН та подавати в електронному вигляді копії записів у них до ДФСУ у складі ПДВ-декларації за звітний період (п. 201.11¹ ПК). Сподіваємося, що це все-таки не злий умисел законотворців, а просто їх недогляд, який вони виправлять найближчим часом.

До показника ∑НаклВид здебільшого потраплять суми ПЗ з ПДВ (Кт субрахунку 641/ПДВ). У характеристиці цього показника (п. 9 Порядку № 569) говориться саме про видані ПН та РК, тому виникає запитання, чи включати до нього ПЗ за складеними, але не виданими ПН, у тому числі у разі отримання оподатковуваних ПДВ послуг від нерезидента. Цілком можливо, що фіскальники приплетуть у цей показник і такі ПЗ, хоча на сьогоднішній день Порядок № 569 формально не дає для цього підстав.

А що буде з ПЗ за незареєстрованими в ЄРПН ПН та РК? Тут поблажок не чекайте — суми ПДВ за виданими, але незареєстрованими в ЄРПН ПН та РК все одно потраплять у розрахунок максимальної суми ПДВ, на яку можна видавати ПН (∑Накл), щоправда, вже після подання звітної ПДВ-декларації у складі іншого показника — ∑Перевищ (про нього ми розповімо трохи далі).

Обговоримо інші два показника, що збільшують можливість видачі ПН.

До показника ∑Митн включається загальна сума ПДВ, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України. Така сума визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із ст. 261 МК (п. 9 Порядку № 569). Простіше кажучи, цей показник являє собою суму «імпортного» ПДВ.

А от останній показник «збільшуючої» трійки — ∑ПопРах, на відміну від своїх «колег», є, так би мовити, штучним — він не є податком у чистому вигляді, а являє собою суму грошових коштів, якими платнику ПДВ довелося поповнити свій електронний рахунок. Випадки, коли виникає необхідність такого поповнення, ми наводили на с. 18, зокрема це випадки, коли:

1) потрібно видати ПН на суму більшу, ніж на даний момент це дозволяє зробити показник ∑Накл (п. 12 Порядку № 569);

2) за підсумками звітного (податкового) періоду коштів на електронному рахунку платника податку недостатньо для сплати до бюджету узгоджених ПЗ та/або для перерахування на спеціальний рахунок (п.п. 1 п. 22 Порядку № 569) (більше про це див. на с. 24).

Тут без прикладу не обійтися. Припустимо, ви є зареєстрованим платником ПДВ і з 01.01.2015 р. відповідно до закону почали використовувати електронний рахунок. На цю дату усі показники нашої формули дорівнюють 0. Ви здійснили першу операцію — придбали товар на суму 18000 грн. (у тому числі ПДВ — 3000 грн.). За цією операцією ви отримали від постачальника ПН, зареєстровану в ЄРПН.

Після цього наша формула виглядатиме таким чином:

3000 = 3000 + 0 + 0 - 0 - 0 - 0.

Ура! Тепер ви можете видавати ПН на суму ПДВ не більше ніж 3000 грн.

Приміром, наступною вашою операцією було ввезення товарів на митну територію України. Відповідно до митної декларації за цією операцією вами було сплачено ПДВ на суму 2000 грн.

Додаємо до «збільшуючої» частини формули ще 2000 грн.:

5000 = 3000 + 2000 + 0 - 0 - 0 - 0.

Тепер сума ПДВ, на яку ви можете видавати ПН, збільшилася до 5000 грн.

Та от прийшов час, коли вам самим необхідно видати ПН, — ви реалізували покупцю товари на суму 36000 грн. (у тому числі ПДВ — 6000 грн.).

У цьому випадку вам необхідно виписати ПН на суму ПДВ 6000 грн. Але ж ваш ліміт згідно з розрахунком становить лише 5000 грн. Що робити? І тут у гру вступає такий неприємний «персонаж», як поповнення електронного рахунка. Вам доведеться перерахувати з вашого поточного рахунка 1000 грн., аби показник ∑Накл «доріс» до бажаних 6000 грн.

Після поповнення електронного рахунка наша формула буде такою:

6000 = 3000 + 2000 + 1000 - 0 - 0 - 0.

Усе, тепер сміливо можна реєструвати в ЄРПН ПН із сумою ПДВ 6000 грн.

Якщо наступною ПДВ-операцією знову буде реалізація товарів, то показник ∑Накл у вас буде нульовий:

0 = 3000 + 2000 + 1000 - 6000 - 0 - 0.

Тому щоб видати покупцю цих товарів ПН, вам доведеться знову-таки поповнити електронний рахунок на суму ПДВ за цією операцією.

Зверніть увагу: якщо першою «новорічною» операцією у вас буде не отримання товарів (послуг), а їх постачання (надання), то вам у будь-якому разі доведеться спочатку поповнити свій електронний рахунок, як мінімум, на суму ПДВ за такою операцією, адже ∑НаклОтр, як і інші показники формули, на 01.01.2015 р. буде нульовим.

Сподіваємося, допоки вам усе зрозуміло. А нам залишилося розібратися ще з двома показниками цієї заковиристої формули.

У цьому показнику сконцентровані суми ПДВ, заявлені платником податку до бюджетного відшкодування. Визначається він на підставі задекларованих до відшкодування на поточний рахунок сум від’ємного значення ПДВ, розрахованих за операціями, здійсненими після пресловутої дати — 01.01.2015 р. Тобто у цей показник потраплять суми, зазначені у рядку 23.1 поданих ПДВ-декларацій (уточнюючих розрахунків), починаючи з декларації (уточнюючого розрахунку) за:

— січень 2015 року — для платників податку, що застосовують місячний звітний період;

— I квартал 2015 року — для платників податку, що застосовують квартальний звітний період.

Тобто якщо за звітні періоди до 01.01.2015 р. бюджет заборгував вам відшкодування з ПДВ, у формулу воно не потрапить. Можна сказати, що з цієї дати ви у певному розумінні починаєте нове ПДВ-життя. Те бюджетне відшкодування ви, звісно, маєте право отримати на загальних підставах, але до формули заборгованість за ним, як ми вже сказали, не потрапить. Причому суми бюджетного відшкодування, заявлені до 01.01.2015 р., ви зможете отримати у порядку, встановленому ст. 200 ПК у її старій редакції. А от отримання бюджетного відшкодування, заявленого після цієї дати, буде відбуватися вже за «новорічними» правилами, тобто у порядку, встановленому ст. 200 ПК, зі змінами, які починають діяти з 01.01.2015 р. (про ці зміни ви можете прочитати в матеріалі «Військовий збір, спецрахунки з ПДВ та інші зміни до ПК» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 17 (89), с. 15).

Остання складова формули — ∑Перевищ. До цього показника, власне, включають ті суми ПЗ, які не потрапили до показників ∑НаклВид та ∑Митн. Тобто фактично він являє собою різницю між загальною сумою ПЗ, зазначених платником податку у поданих ДФСУ ПДВ-деклараціях, та сумою ПДВ, зазначеною у складених таким платником ПН, зареєстрованих у ЄРПН. Тобто така сума перевищення відповідно до п. 9 Порядку № 569 визначається як різниця між:

— сумами ПЗ за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, здійсненими після 01.01.2015 р., та їх подальшого коригування згідно із ст. 192 ПК, задекларованими платником у ПДВ-деклараціях (поданих починаючи з податкової звітності за січень 2015 року для платників податку, що застосовують місячний звітний період, за I квартал 2015 року — для платників податку, що застосовують квартальний звітний період) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них

та

— сумами ПДВ, зазначеними платником податку в ПН, що складені за такими операціями (у тому числі ПН, які не видаються отримувачу, а також складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), здійсненими після 01.01.2015 р., та РК до них, зареєстрованих в ЄРПН.

Такий розрив, у тому числі, може виникнути за рахунок сум ПДВ за складеними, але не зареєстрованими ПН та РК.

Зазирнемо у майбутнє. Припустимо, за підсумками січня 2015 року узгоджена сума ПЗ платника ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, складає 20000 грн. При цьому за ПН та РК, зареєстрованими в ЄРПН, розмір ПЗ платника ПДВ за цей же місяць складає 18000 грн. У такому разі різниця між цими двома сумами — 2000 грн. — опиниться у складі показника ∑Перевищ, старанно занижуючи максимальну суму ПДВ, на яку можна видавати ПН (∑Накл). Перекрити її можна буде або за рахунок ПДВ з отриманих ПН, або за рахунок імпортного ПДВ, або ж, на крайній випадок, за рахунок прямого перерахування коштів з поточного рахунка на електронний.

Наявність такої розбіжності має ще й інший негативний наслідок. Річ у тім, що виявлення таких розбіжностей між даними ПДВ-декларації та даними ЄРПН згідно абз. 12 п. 201.10 ПК буде підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Як було сказано в описі показників ∑НаклОтр та ∑НаклВид, до них включають суми ПДВ не лише за отриманими/виданими ПН, але й за отриманими/виданими РК, зареєстрова-ними в ЄРПН.

Нагадаємо, що РК складають постачальники товарів (послуг) у разі, коли після постачання товарів (послуг) змінюється сума компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у разі повернення товарів (послуг) особі, яка їх надала, або під час повернення постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг). На підставі РК здійснюють коригування ПЗ та ПК.

Але тут важливо відмітити одну цікавинку, якої не було раніше. Справа в тому, що тепер (тобто з 01.01.2015 р.) реєструвати в ЄРПН такий РК у певних випадках доведеться не постачальнику товарів (послуг), а їх отримувачу (див. п. 16 Порядку № 569). Більше про
реєстрацію РК в ЄРПН — на схемі нижче.

Таким чином, отримувачу доведеться реєструвати РК в ЄРПН у випадку, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) їх постачальнику. Для здійснення реєстрації постачальник повинен надіслати складений РК отримувачу. Ось така передбачається катавасія. Причому постачальник товарів (послуг) має право зменшити суму ПЗ за таким РК тільки після його реєстрації в ЄРПН отримувачем. Таким чином, постачальник не зможе зменшити суму своїх ПЗ, поки покупець не зменшить на цю ж суму свій ПК. Така собі підстраховка для фіскальників.

Майте на увазі: нереєстрація РК, який передбачає збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг), в ЄРПН не звільняє постачальника від збільшення суми ПЗ за таким РК, а нереєстрація РК, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг), у ЄРПН не звільняє отримувача від обов’язку зменшити суму ПК за таким РК (п. 17 Порядку № 569).

Зауважте, що п. 19 Порядку № 569 зобов’язує реєструвати й ті ПН та РК, які були складені до 01.01.2015 р. (!), з урахуванням визначених для такої реєстрації строків. Нагадаємо, що реєстрація ПН та/або РК до них у ЄРПН здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання (абз. 7 п. 201.10 ПК). Але! При всьому цьому ПН та РК, складені до 01.01.2015 р. та зареєстровані в ЄРПН, не враховуються під час обчислення максимальної суми ПДВ, на яку можна видати ПН (∑Накл).

Повертаючись до формули, зазначимо, що самостійно обчислювати суму податку, на яку він має право зареєструвати в ЄРПН, а відповідно, і видати ПН (РК), платнику податку не потрібно — це безпосередній обов’язок ДФСУ (п.п. 1 п. 10 Порядку № 569). От тільки як платнику податку дізнатися цю суму — поки що питання, на яке не дає відповіді навіть Порядок № 569, обмежуючись фразою «Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі». Залишається тільки сподіватися, що така інформація буде доступною в онлайн-режимі. Ймовірно, її можна буде дізнатися безпосередньо в СЕА.

Розрахунок з бюджетом, як і раніше, проводитиметься за підсумками звітного (податкового) періоду (місяця чи кварталу) відповідно до задекларованих у ПДВ-декларації результатів діяльності. До речі, сільськогосподарським підприємствам — суб’єктам спеціального режиму у разі повного розрахунку з бюджетом за узгодженими ПЗ кошти з електронного рахунка перераховують на їхні спецрахунки* (п. 23 Порядку № 569).

Що тішить, здійснення таких перерахувань обходиться взагалі без участі самого платника податку. Так, у разі коли коштів на електронному рахунку такого платника достатньо для погашення узгоджених ПЗ відповідно до поданих ПДВ-декларацій, Казначейство самостійно перерахує їх до бюджету та/або на спецрахунок платника податку. Зробить воно це на підставі реєстру платників податку, який надішле йому ДФСУ, з зазначенням суми ПДВ для перерахування (п. 21 Порядку № 569).

А якщо ж коштів на електронному рахунку платника ПДВ недостатньо для сплати до бюджету узгоджених ПЗ та/або для перерахування на спецрахунок? Що ж, у такому разі у платника податку є два варіанти розвитку подій:

1) він у строки, встановлені ПК для самостійної сплати ПЗ (протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання ПДВ-декларації), перераховує кошти, яких бракує, на електронний рахунок з власного поточного рахунка;

2) Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на електронному рахунку платника податку, а несплачений у визначені вище строки залишок узгодженого ПЗ «висить» як борг до бюджету аж до його повного погашення шляхом перерахування платником податку коштів з поточного рахунка на електронний рахунок.

Зверніть увагу: розрахунок з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до п. 50.1 ПК, сплата ПЗ, визначених контролюючим органом відповідно до пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 — 54.3.6 ПК, а також сплата передбачених ПК штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка не на свій електронний рахунок, а безпосередньо до відповідного бюджету (п. 25 Порядку № 569).

А от помилково та/або надміру зараховані до бюджету кошти повертаються платнику податку на поточний рахунок у загальному порядку, визначеному ст. 43 ПК (п. 26 Порядку № 569).

Цілком можливо, що нервів розбиратися у всіх цих нових правилах, а тим більше дотримуватися їх, вистачить не у кожного. Тому деякі платники ПДВ можуть прийняти рішення про анулювання реєстрації платника податку (якщо, звісно, вони не підлягають обов’язковій ПДВ-реєстрації** та з моменту їх ПДВ-реєстрації минуло більше 12 місяців). Про сам процес анулювання ми говорити не будемо, він залишився колишнім, натомість розберемося, яка доля очікує на електронний рахунок такого платника ПДВ та кошти на ньому у випадку анулювання його ПДВ-реєстрації після 01.01.2015 р.

Ходити далеко за відповіддю на це запитання не доведеться. Знайти її можна у п. 27 Порядку № 569. Для наочності наведемо маніпуляції з електронним рахунком у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у схематичному ви-гляді.

Як бачите, безпосередньо для платника податку ніяких складнощів у закритті електронного рахунка (як, власне, і в його відкритті) немає. Його роль у цьому процесі зводиться лише до того, щоб або поповнити електронний рахунок коштами, яких бракує для погашення узгодженого ПЗ, або навпаки — повернути кошти, які містилися на електронному рахунку понад суму узгодженого ПЗ, з бюджету. В усьому іншому — справа за ДФСУ та Казначейством.

Зауважте: якщо вам закортить знову зареєструватися платником ПДВ, вам відкриють вже новий електронний рахунок (п. 8 Порядку № 569).

Ось такі сюрпризи очікують на усіх платників ПДВ з настанням нового року. Так, деякі з нововведень такі закручені, що чорт ногу зломить, і на перших порах розібратися в них може бути непросто, особливо враховуючи те, що певні моменти до кінця не роз’яснені. Але, сподіваємося, з часом усе проясниться та устаткується. І нехай це будуть найбільші складнощі у нашому житті.

використані документи та скорочення

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

МК — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

Закон № 1621 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII.

Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

ДФСУ — Державна фіскальна служба України.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПДВ — податок на додану вартість.

ПЗ — податкове зобов’язання.

ПК — податковий кредит.

ПН — податкова накладна.

РК — розрахунок коригування.

СЕА — система електронного адміністрування ПДВ.

ФО-П — фізична особа — підприємець.