Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

«Назвался груздем — полезай в кузов»: про звільнення та відповідальність посадових осіб по-новому

Верховна Рада України
Податковий кодекс Липень, 2014/№ 13
Друк
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів»

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі законів про працю України <…>

2. У частині четвертій статті 89 Господарського кодексу України <…>

3. Частину третю статті 99 Цивільного кодексу України <…>

4. У частині третій статті 51 Закону України «Про акціонерні товариства» <…>

II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

Виконуючий обов’язки Президента України,
Голова Верховної Ради України
О. Турчинов
13 травня 2014 року
№ 1255-VII

Коментар редакції

Закон, що коментується (далі — Закон № 1255), набрав чинності з 01.06.2014 р. Що цікаво, Закон № 1255 хоч і називається «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», жодної згадки про самих інвесторів у ньому немає (окрім його назви). Річ у тім, що наші законодавці вирішили, що більшу впевненість у захищеності та ефективному використанні своїх коштів інвестор буде відчувати, якщо йому буде надана можливість контролювати та впливати на менеджмент підприємства, акціонером (учасником) якого він є. У зв’язку з цим вони пройшлися по низці законодавчих актів маршем своїх змін, пов’язаних, більшою мірою, із кадровими питаннями господарських товариств. Тому Закон № 1255, можна сказати, має опосередкований вплив на «самопочуття» інвесторів в Україні. Наскільки цей Закон збільшить інвестиційну привабливість вітчизняних підприємств, наразі сказати важко, але, схрестивши пальці, будемо сподіватися, що він бодай трохи стимулює надходження інвестицій у нашу стражденну економіку.

Найбільше у плані змін перепало КЗпП*. Та добрались законодавчі руки й до ГК**, ЦК*** і Закону про акціонерні товариства****. Та давайте про все по порядку.

* Тут і далі — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

** Тут і далі — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

*** Тут і далі — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

****Тут і далі — Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI.

Загалом, можна виділити дві категорії змін, що привносяться Законом № 1255:

1) стосовно звільнення посадових осіб;

2) стосовно матеріальної відповідальності посадових осіб.

Далі розповімо про кожну із них детально.

Стосовно звільнення посадових осіб з’явилася додаткова підстава. Звучить вона наступним чином: «припинення повноважень посадових осіб». Її «прихвостили» до ч. 1 ст. 41 КЗпП, де визначені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Як бачите, законодавці не були тут надто багатослівними. Вони не визначили ані умов, за яких може відбуватися припинення повноважень, ані те, кого у даному контексті вважати посадовими особами. Ну що ж, доведеться нам розбиратися в усьому самим.

Щодо умов припинення повноважень посадових осіб, то їх відсутність у новоспеченому п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП говорить про те, що «полетіти голови» можуть у будь-яку мить «без оголошення війни», навіть якщо відсутні порушення та інші обставини, наведені у пп. 1 — 10 ч. 1 ст. 40 та у пп. 1 — 4 ч. 1 ст. 41 КЗпП. Для цього достатньо відповідного рішення загальних зборів чи уповноваженого органу. Хвала богові, хоч у період тимчасової непрацездатності та в період перебування у відпустці таких посадових осіб звільнити не можна (ч. 3 ст. 41 та ч. 3 ст. 40 КЗпП). Додамо, що на звільнення таких осіб не потрібно отримувати дозвіл виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), бо ніяких змін, що зобов’язують це робити, до ст. 41 чи 43 КЗпП внесено не було.

Тепер що стосується визначення посадових осіб. Визначення поняття «посадова особа» у КЗпП годі й шукати, його там немає, як і в жодному законодавчому акті України. Єдиний документ, в якому присутня спроба дати визначення цьому поняттю, — лист Мін’юсту від 22.02.2013 р. № 1332-0-26-13/11 (далі — лист № 1332). Згідно з цим листом головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність в неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій. При цьому організаційно-розпорядчими обов’язками, згідно з цим листом, є обов’язки зі здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. А от під адміністративно-господарськими обов’язками розуміються обов’язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Тобто до кола посадових осіб, судячи з положень листа № 1332, можна віднести чималенько працівників різних посад. Це і керівники підприємств, і їх заступники, і керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами тощо) зі своїми заступниками, і особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо), і начальники планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб тощо. От тільки ми не думаємо, що в контексті Закону № 1255 усіх цих осіб необхідно вважати посадовими. Так, судячи зі змін, внесених Законом № 1255 до ч. 3 ст. 99 ЦК та ч. 3 ст. 51 Закону про акціонерні товариства, вважаємо, під посадовими особами в контексті Закону № 1255 законодавець мав на увазі лише членів виконавчих органів господарських товариств (наприклад, директора, генерального директора, президента, членів правління) та членів наглядової ради акціонерних товариств*. Оскільки лист № 1332, як і всі листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, не є нормативно-правовим актом, а має лише роз’яснювальний, інформаційний характер, вважаємо неприйнятним таке широке трактування поняття «посадова особа» для цілей Закону № 1255.

* До речі, про те, що посадовими особами органів акціонерного товариства є, у тому числі, голова та члени наглядової ради та виконавчого органу, йдеться у п. 15 ч. 1 ст. 2 Закону про акціонерні товариства.

Зазначимо, що зміни до ч. 3 ст. 99 ЦК підтверджують наш висновок про те, що повноваження посадової особи можуть бути припинені у будь-який час**: «повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені». Хоча тут же законодавці додають, що така посадова особа, як член виконавчого органу, може бути замість звільнення тимчасово відсторонена від виконання своїх повноважень. Зауважимо, що у попередній редакції ч. 3 ст. 99 ЦК містилися м’якіші умови звільнення таких посадовців. Вони звучали так: «члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов’язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов’язків». Тобто посадові особи могли убезпечити себе від небажаного звільнення, прописавши виключні підстави для звільнення в установчих документах. Тепер таке не пройде. Які б там хто не намалював підстави для звільнення посадовців, від звільнення їх це вже не убереже. Та, власне, і прописувати такі підстави в установчих документах тепер взагалі немає сенсу. Тож особам, які мають бажання стати посадовими особами у тому розумінні цього терміна, що ми наводили вище, треба спершу сто разів подумати, чи варто їм впрягатися в цю упряж, знаючи, що у будь-який час їх можуть зняти з цієї посади шляхом припинення їх повноважень.

** Ще один аргумент на користь цього — пояснювальна записка до проекту Закону № 1255, в якій зміни до ст. 41 КЗпП його автори пов’язують із забезпеченням можливості розірвання трудового договору без наведення підстав при припиненні повноважень посадових осіб.

Та не поскупилися наші законотворці капнути в усю цю бочку дьогтю ложечку меду. Так, як компенсацію для захисту інтересів посадових осіб визначено законодавчо встановлений рівень вихідної допомоги при розірванні трудового договору у зв’язку із припиненням повноважень посадової особи в розмірі не менше середньої заробітної плати за 6 місяців*. Тепер це прописано у ст. 44 КЗпП.

* Середня заробітна плата обчислюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

А тепер поговоримо про наступний, не менш важливий момент — матеріальну відповідальність посадових осіб.

Так, до змін, яких зазнав КЗпП завдяки Закону № 1255, усі без винятку працівники несли матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації з їх вини при виконанні трудових обов’язків у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Та законодавцям, вочевидь, така міра відповідальності по відношенню до посадових осіб видалася занадто м’якою. Тому в цю норму КЗпП (ч. 1 ст. 132) вони вирішили приписати «крім працівників, що є посадовими особами». Тобто, по суті, тепер відповідальність посадовців є необмеженою. Окрім певних випадків, зазначених у п. 2 ст. 133 КЗпП. Так, обмежену матеріальну відповідальність несуть лише керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству заподіяно:

— зайвими грошовими виплатами працівникам;

— неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей;

— невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

До речі, Законом № 1255 законодавці умудрилися прибрати з п. 2 ст. 133 КЗпП такі випадки, як випуск недоброякісної продукції, розкрадання, знищення та зіпсуття матеріальних, грошових або культурних цінностей. Тепер за все це доведеться відповідати «по повній».

Та і це ще не все. Наші законотворці вирішили покласти на посадовців ще й відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток. Тепер звільнення від такої відповідальності продовжує діяти для усіх працівників підприємства, окрім посадових осіб. Щоправда, про те, як визначити розмір неодержаного прибутку, законодавці — ні пари з вуст. Тобто, законом механізм його визначення не встановлений. А це означає, що кожен суб’єкт господарювання буде визначати його своїми методами, і наскільки такі суми будуть обґрунтовані, відповідальній посадовій особі залишиться хіба що здогадуватися…

Зазначимо, що тепер марно прописувати міру відповідальності посадових осіб в установчих або інших документах підприємства. Це їм уже не допоможе. Про це свідчить виключення відповідальності членів наглядової ради з переліку умов, які можуть бути визначені статутом товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається з членом наглядової ради. Такі умови були наведені в ч. 3 ст. 51 Закону про акціонерні товариства. Також згадування про те, що відповідальність посадових осіб може бути визначена в установчих документах господарського товариства, прибрали із ч. 4 ст. 89 ГК. Отже, тепер посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, виключно у межах і в порядку, передбачених законом. Усе це, на думку наших законодавців, унеможливить уникнення чи зменшення відповідальності посадових осіб через включення відповідних положень до установчих документів, внутрішніх положень чи договорів.

Наші законодавці плекають надії, що завдяки Закону № 1255 Україна вже у наступному щорічному рейтинговому дослідженні Світового банку «Ведення бізнесу» зможе посісти більш достойне місце. Ми щиро бажаємо цього нашій неньці-Україні, якій, вочевидь, нелегко буде заліковувати рани, що з’явилися останнім часом на її крихкому, ніжному тілі.

 

Наталія Чернишова

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць