Теми статей
Обрати теми

Внески до статутного капіталу: все, крім грошей

ТОВСТОП’ЯТ ЮРІЙ
Часто, створюючи підприємство, його засновники вносять до статутного капіталу не лише гроші, а й інші активи. Це, як правило, основні засоби, нематеріальні активи (у вигляді прав користування тими чи іншими ресурсами), цінні папери тощо. Що дозволено вносити і як це правильно обліковувати? Саме на ці запитання і покликана відповісти наша стаття.

Відповідь на запитання «що дозволено вносити?» побудуємо за принципом «від супротивного». Тобто, визначимось із тим, що до статутного капіталу внести не можна. Відповіді — в таблиці:

 

№ з/п

Що не можна вносити до статутного капіталу

Регулююча норма

1

2

3

1

Бюджетні кошти;

кошти, одержані в кредит та під заставу;

векселі;

майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації;

майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом

Ч. 3 ст. 86 ГК

Такі вимоги стосуються виключно ГТ, до яких, нагадаємо, належать АТ, ТОВ, ТДВ, ПТ і КТ. Заборону щодо внесення до статутного капіталу векселів установлює також ст. 12 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374-III

2

Майно боржника з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про його банкрутство

Ч. 3 ст. 212 ГК

У випадках та порядку, передбачених законом, внесення до статутного капіталу майна такого боржника все ж допускається

3

Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб

Ч. 3 ст. 407 ЦК

Ч. 3 ст. 1021 ЗК

4

Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови

Ч. 3 ст. 413 ЦК

5

Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності

Ст. 81 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161-XIV

6

Право на земельну частку (пай)

П. 14 розд. Х ЗК

Таке обмеження діятиме до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01.01.2016 р. Щоправда, стосується воно лише статутних капіталів ГТ

7

Земельні ділянки, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення ОСГ, земельні частки (паї)

П. 15 розд. Х ЗК

Відчуження таких земель стане можливим хіба що за умови набрання чинності законом про обіг земель
сільськогосподарського призначення, але не раніше 01.01.2016 р.

 

Отож, усе те, чого в цій таблиці ви не побачили, можна сміливо вносити до статутного капіталу. Далі визначимось із ще одним не менш важливим питанням.

 

МІНІМАЛЬНИЙ РОЗМІР СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

 

Це — головний біль виключно для АТ. Решта ж ГТ цим питанням не надто переймаються, адже жодних законодавчих пересторог із цього приводу просто не існує. Приміром, для ТОВ право встановлювати розмір статутного капіталу в установчих документах закріплено в ч. 1 ст. 50 Закону про ГТ, а для ТДВ — ч. 1 ст. 65 цього Закону.

Мінімальний же розмір статутного капіталу АТ становить 1250 МЗП (у 2014 р. — 1522500 грн.). Визначають цей розмір відповідно до ст. 14 Закону про АТ виходячи зі ставки МЗП, що діє на момент створення (реєстрації) АТ. Тобто, в теорії протягом одного року такий розмір може змінюватись кілька разів. От тільки говорити про це в 2014 році не дуже актуально.

Із мінімальним розміром статутного капіталу визначились. Як довго можна «потягнути час» із внесенням вкладу?

 

ГРАНИЧНІ СТРОКИ СПЛАТИ ВНЕСКІВ

 

Статутний капітал підлягає сплаті учасниками до закінчення першого року з дня державної реєстрації. Це — найбільш поширений граничний строк. Так, для ТОВ він установлений ст. 52 Закону про ГТ, для ТДВ — ст. 65 цього ж документа.

Водночас для вкладників КТ передбачена більша свобода дій. Так, подібний строк для них установлює засновницький договір, про що свідчить ст. 80 Закону про ГТ.

Не дивуйтесь, але АТ і щодо цього питання стоять «особняком». Так, кожний засновник АТ повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій (згідно з ч. 3 ст. 11 Закону про АТ). У разі несплати (неповної оплати) вартості придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій АТ вважають не заснованим. До оплати 50 % статутного капіталу товариство не має права здійснювати операції, не пов’язані з його заснуванням.

Здійснити внески — це одне, проте треба їх ще й правильно задокументувати.

 

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ВНЕСКІВ

 

Для цих цілей слугує акт приймання-передачі. Цей документ, за аналогією до інших первинних та зведених облікових документів, повинен містити такі реквізити (згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV):

— назву документа (форми);

— дату і місце складання;

— назву підприємства, від імені якого складено документ;

— зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Та наявності одного лише акта замало. Потрібен також документ, з допомогою якого можна підтвердити оцінку активів, які вносять як вклади до статутного капіталу. Для цих цілей можуть згодитись:

1. Акт незалежної експертної оцінки. Його складають у випадках, коли проведення такого роду оцінки є обов’язковим згідно із вимогами чинного законодавства. Це, зокрема, можуть бути наступні випадки (ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III):

— створення підприємств (ГТ) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;

— визначення вартості внесків учасників та засновників ГТ, якщо до зазначеного товариства вноситься майно ГТ з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства.

2. Установчий документ. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законом. Таким чином, у статуті (модельному статуті), засновницькому договорі можуть бути указані активи, якими учасники зобов’язались зробити свої внески, а також їх вартість. У такому випадку «вигадувати колесо» не треба: вважають, що всі учасники таким чином погодили оцінку активів.

3. Акт оцінки. Його складають в разі, якщо установчий документ не містить всієї необхідної інформації про внески до статутного капіталу (зокрема, про їх вартість).

Тепер з вашого дозволу перейдемо до облікових премудростей здійснення внесків до статутного капіталу.

 

ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК

 

Отож, які тут передбачені нюанси? Для цілей податкового обліку внесення/отримання активів як вкладів до статутного капіталу прирівнюють до їх продажу/придбання. Доказом тому є визначення продажу (реалізації) товарів, наведене у п.п. 14.1.202 ПК. Це — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Як бачите, здійснення внесків до статутного капіталу відповідає даному визначенню, адже:

по-перше, при передачі майна як вкладу відбувається перехід права власності на таке майно;

по-друге, натомість емітент передає вкладнику корпоративні права. Останні, як нам здається, цілком підходять під поняття компенсації. До речі, корпоративні права відповідно до п.п. 14.1.90 ПК — це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають:

— правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією;

— отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону;

— інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Ще одним доказом нашої правоти є те, що не вважають продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари. Тобто, якщо право власності на майно, що переходить, не передають, то й про продаж говорити не доводиться. В нашому ж випадку навпаки: право власності на майно переходить від засновника (учасника) до емітента. Значить, продаж є!

От тільки вважати здійснення внеску до статутного капіталу продажем у класичному розумінні цього слова не можна. Причиною тому є вже згадані корпоративні права. Саме їх передають засновнику (учаснику) замість грошових коштів. У зв’язку із цим такі операції можна вважати бартерними. Для цілей податкового обліку бартерна (товарообмінна) операція — це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (п.п. 14.1.10 ПК).

До чого ми це ведемо? Якщо ви — представник єдиноподатника, то, мабуть, уже давно все зрозуміли. Такі операції вам треба обходити «десятою дорогою», щоб не накликати біду на свою голову. Тому здійснювати придбання корпоративних прав інших осіб рекомендуємо виключно в грошовій формі. Така операція бартерною аж ніяк не є, тому контролерам прискіпатись буде ні до чого.

Отож, як відображати в обліку внесення/отримання майна як вклади звичайним платникам (не єдиноподатникам)?

З вашого дозволу, розпочнемо із засновників (учасників). Вони, виходить, своє майно, передаючи, продають. Пряма вказівка з цього приводу у ПК міститься лише щодо передання основних засобів та нематеріальних активів. Так, відповідно до п.п. 146.17.1 ПК до їх продажу або іншого відчуження прирівнюють операції із внесення таких основних засобів та нематеріальних активів до статутного капіталу іншої особи. Та ми з вами вже домовились, що таке ж припущення можна використовувати і щодо інших активів.

Що з цього випливає? Те, що до передачі майна засновники (учасники) повинні застосовувати ті ж правила податкового обліку, що і при звичайному продажу товарів. Це значить, що матиме місце дохід від їх реалізації, витрати у вигляді собівартості, ПЗ з ПДВ (звісно, якщо засновник зареєстрований платником цього податку).

Передаючи основні засоби чи інші необоротні матеріальні активи, треба пам’ятати, що порядок їх обліку відрізняється від загальновстановленого. В кінцевому підсумку в податковому обліку показують лише фінансовий результат від такої операції.

А що ж емітент? Він у нас, виходить, покупець. На це, крім уже сказаного нами вище, вказує також п.п. 146.17.2 ПК. Хоча, знову ж таки, тільки відносно основних засобів та нематеріальних активів.

Покупець щодо придбаних товарів має право на формування податкових витрат за дотримання наступних умов:

— зв’язок використання приданих активів із його господарською діяльністю;

— підтвердження здійсненої операції первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та іншими документами, встановленими розд. II ПК.

Причому це можуть бути:

— витрати у вигляді собівартості товарів (робіт, послуг) — у разі, якщо отримані активи прямо віднесені до витрат на виготовлення таких товарів, виконання робіт, надання послуг. У такому випадку їх включають до податкових одночасно із визнанням доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

інші витрати — тобто адміністративні, збутові, інші операційні. Їх визнають витратами того звітного періоду, в якому їх здійснили згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Зменшувати оподатковуваний прибуток названі вище витрати можуть як на всю суму одразу, так і поступово (у вигляді амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів).

А от претендувати на суму ПК з ПДВ щодо отриманого майна суб’єкт господарювання може лише тоді, коли встигне стати платником цього податку. Проте не забувайте і про традиційні вимоги:

— належним чином оформлену податкову накладну;

— використання отриманих активів у межах оподатковуваних операцій платника.

Із переданням майна зрозуміло, але є й інша сторона медалі! Було б величезною помилкою упустити з виду отримання засновником (учасником) корпоративних прав. Отож, що в обліку?

Фінансовий результат від операцій з продажу та інших способів відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, акцій ПрАТ, цінних паперів, емітованих нерезидентами, розраховують як різницю між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

При цьому прибуток, отриманий від таких операцій, включають до складу податкових доходів, а збиток — до складу відповідних витрат.

Витрати платника податку на користь продавця або емітента цінних паперів визнають у тому звітному періоді, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів. Таким правилом засновники (учасники) зобов’язані керуватись відповідно до п.п. 153.8.1 ПК. Тобто, отримання корпоративних прав зовсім не означає, що з’явились підстави збільшувати податкові витрати. Із цим доведеться почекати до тих пір, поки не буде прийняте рішення продати такі корпоративні права (якщо таке взагалі буде).

А от повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента вказані правила не регулюють. Про це свідчить абз. 2 п. 153.9 ПК.

Для емітента ж ситуація ще простіша: відповідно до п. 153.9 ПК на платників податків — емітентів цінних паперів за операціями з розміщення, погашення, викупу, конвертації та повторного їх продажу не поширюються норми п. 153.8 ПК. Якраз останній і регулює оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами. Логічно, адже про торгівлю мова якраз і не йде. Виходить, що підстав для відображення у податковому обліку доходів або витрат такий платник не має.

Від податкового обліку перейдемо до його брата-двійника.

 

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

 

Він зводиться до того, що при формуванні (вірніше сказати, реєстрації) статутного капіталу збільшують залишок за кредитом субрахунку 401 «Статутний капітал» рахунку 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал». Як свідчать норми Інструкції № 291, на цьому субрахунку відображають статутний капітал ГТ, державних і комунальних підприємств. Якщо за кредитом субрахунку показують збільшення статутного капіталу, то за дебетом — його зменшення (вилучення). Сальдо на субрахунку 401 повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

Аналітичний облік статутного капіталу ведуть за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

Одночасно зі збільшенням залишку в кредиті цього субрахунку дебетують рахунок 46 «Неоплачений капітал». За його дебетом відображають заборгованість засновників (учасників) ГТ за внесками до статутного капіталу підприємства, в той час як за кредитом — погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу. Останнє відбувається в міру того, як учасники (засновники) вносять ті чи інші активи як внески до статутного капіталу. За дебетом при цьому зазначають
рахунки обліку відповідних активів.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для АТ) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

Та не тільки надходження активів може зменшувати неоплачений капітал. Як ми вже говорили, якщо підприємство встигло зареєструватись платником ПДВ (до того, як отримало той чи інший майновий внесок), то воно має право на формування ПК з ПДВ щодо операції із внесення майна до статутного капіталу. Ця сума відповідно зменшуватиме розмір неоплаченого капіталу. Але, зверніть увагу, якщо підприємство, що отримує майно які внесок, платником ПДВ ще не є, ні про який ПК з ПДВ говорити не доводиться.

Трапляються випадки, коли засновники (учасники) вносять свої вклади ще до того, як статутний капітал підприємства належним чином зареєстрували. Тоді доводиться брати на озброєння субрахунок 404 «Внески до незареєстрованого статутного капіталу» рахунку 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал». Сальдо цього субрахунку після реєстрації статутного капіталу в установленому порядку списують у кореспонденції із кредитом субрахунку 401 «Статутний капітал». А от якщо підприємству відмовлять у реєстрації статутного капіталу, то, дебетуючи субрахунок 404, по кредиту відображають рахунки обліку тих активів, які повертають (які раніше надходили як внески).

А що в обліку засновника (учасника)? Виникнення заборгованості щодо внеску до статутного капіталу вони відображають проводкою Дт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» — Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Тобто, на розмір внеску збільшують фінансові і інвестиції і заборгованість за розрахунками з іншими кредиторами. Погашають останню в міру передачі майна як внеску. Субрахунок 685 при цьому дебетують.

Детальніше розібратися в сказаному, сподіваємось, допоможе…

Приклад

Зареєстрований розмір статутного капіталу ПАТ «Перемога миру» становить 1800000 грн. При цьому учасники здійснюють свої внески такими активами (крім грошових коштів, інформацію про які не наводимо):

— ТОВ «Схід-Захід»:

1) будівля первісною вартістю 1000000 грн., сума нарахованого зносу якої — 100000 грн. При цьому вартість, погоджена із засновниками, дорівнює залишковій вартості об’єкта. Крім того, вартість внеску збільшує ПДВ — 180000 грн.;

2) виробниче обладнання первісною вартістю 200000 грн. Вартість, погоджена із засновниками, дорівнює первісній вартості об’єкта, адже обладнання до цього не було у використанні. Крім того, вартість внеску збільшує ПДВ — 40000 грн.;

— ФОП Беззбройний Р.Ф., що працює на загальній системі оподаткування, — виробничі запаси на загальну суму 120000 грн. (у тому числі ПДВ — 20000 грн.). Враховуючи, що на момент отримання таких запасів ПАТ ще не було зареєстроване платником ПДВ, їх справедлива вартість дорівнює вартості запасів із врахуванням ПДВ;

— громадянин Обачний Ю.А. — право на торгівельну марку, справедлива вартість якої оцінена у 80000 грн.

В обліку підприємств при цьому зроблені такі записи.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дебет

Кредит

Сума

Доходи

Витрати

Рядок Декларації з податку на прибуток

1

2

3

4

5

6

7

8

ПАТ «Перемога миру»

1

Зареєстрували статутний капітал

46

40

1800000,00

2

Отримали внески до статутного капіталу:

— будівлю від ТОВ «Схід-Захід»

152

46

900000,00

— відобразили ПК з ПДВ

641

180000,00

— виробниче обладнання від ТОВ «Схід-Захід»

152

200000,00

— відобразили ПК з ПДВ

641

40000,00

 

 

 

— виробничі запаси від ФОП Беззбройного Р.Ф.

20

120000,00

— право на торгівельну марку від Обачного Ю.А.

154

80000,00

3

Ввели в експлуатацію основні засоби:

— будівлю

103

152

900000,00

— виробниче обладнання

104

152

200000,00

4

Оприбуткували до складу нематеріальних активів право на торгівельну марку

123

154

80000,00

5

У місяці, наступному за тим, в якому об’єкти ввели в експлуатацію, нарахували амортизацію (метод її нарахування — прямолінійний) таких основних засобів:

— будівлі (очікуваний строк корисного використання — 35 років; ліквідаційна вартість — 25000 грн.)

92

131

2083,33

2083,33

06.1

— виробничого обладнання (очікуваний строк корисного використання — 5 років; ліквідаційна вартість — 50000 грн.)

23

131

2500,00

—*

6

У місяці, наступному за тим, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот, нарахували його амортизацію (очікуваний строк корисного використання — 5 років; метод нарахування амортизації — прямолінійний)

93

133

1333,33

1333,33

06.2

7

Використали у виробничих цілях частину запасів

23

20

40000,00

—*

* Включають до витрат у тому звітному періоді, в якому визнають доходи від реалізації товарів, виготовлених із допомогою цього обладнання та з використанням указаних виробничих запасів.

ТОВ «Схід-Захід»

1

Відобразили фінансові інвестиції на суму внеску до статутного капіталу ПАТ «Перемога миру»

14

685

1320000,00

2

Списали суму нарахованого зносу будівлі

131

103

100000,00

3

Перевели об’єкт до складу необоротних активів, утримуваних для продажу

286

103

900000,00

4

Передали будівлю як внесок до статутного капіталу ПАТ

685

712

1080000,00

—*

5

Відобразили ПЗ з ПДВ

712

641

180000,00

6

Списали балансову вартість будівлі

943

286

900000,00

—*

7

Перевели виробниче обладнання до складу необоротних активів, утримуваних для продажу

286

152

200000,00

8

Передали об’єкт як внесок до статутного капіталу ПАТ

685

712

240000,00

200000

9

Відобразили ПЗ з ПДВ

712

641

40000,00

10

Списали балансову вартість обладнання

943

286

200000,00

200000

* Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об’єктів основних засобів та нематеріальних активів уключається до доходів платника податку. Останні відображають у рядку 03.17 додатка ІД із подальшим перенесенням до рядка 03 Декларації з податку на прибуток. У свою чергу, сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку. Їх відображають у рядку 06.4.18 додатка ІВ із перенесенням до рядка 06.4 Декларації. Оскільки в нашому випадку доходи дорівнюють собівартості переданого об’єкта, то ані доходи, ані витрати в податковому обліку не виникають.

 

ФОП (навіть ті, які працюють на загальній системі оподаткування) звільнені від обов’язку ведення «повноцінного» бухгалтерського обліку. Натомість вони зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (відповідно до вимог п. 177.10 ПК). При цьому передання виробничих запасів у ній вони відображають за аналогією до їх реалізації.

Що стосується звичайних фізосіб, то відповідно до п.п. 165.1.44 ПК сума майнового та немайнового внеску платника ПДФО до статутного капіталу юридичної особи — емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається.

А ось що стосується корпоративних прав, які фізособа отримує, зробивши внесок до статутного капіталу ПАТ, то й доходи, й витрати щодо них вона врахує виключно при подальшому продажі чи іншому відчуженні таких прав (згідно з п. 170.2 ПК).

 

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ І СКОРОЧЕННЯ

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ГК — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

ЗК — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.

ЦК — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про АТ — Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI.

Закон про ГТ — Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.

Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

АТ — акціонерні товариства.

ГТ — господарські товариства.

КТ — командитні товариства.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

ОСГ — особисте селянське господарство.

ПАТ — публічне акціонерне товариство.

ПДВ — податок на додану вартість.

ПЗ з ПДВ — податкові зобов’язання з податку на додану вартість.

ПК з ПДВ — податковий кредит з податку на додану вартість.

ПТ — повні товариства.

ПрАТ — приватні акціонерні товариства.

ТДВ — товариства з додатковою відповідальністю.

ТОВ — товариства з обмеженою відповідальністю.

ФОП — фізична особа — підприємець.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі