Що таке форс-мажорні обставини, більшість із вас чудово розуміє, а жителі деяких регіонів нашої країни так і взагалі мали (або ж і досі мають) змогу відчути «на власній шкурі». Проте навряд чи хтось може окреслити перелік форс-мажорних настільки повно, як це зробила Національна комісія з питань регулювання електроенергетики України у Договорі між членами Оптового ринку електричної енергії України від 15.11.96 р. (далі — Договір). Незважаючи на те, що цей документ досить вузькоспеціалізований, вважаємо, що надане в ньому визначення заслуговує і на вашу увагу. Так, згідно з п. 1.1 ч. I Договору форс-мажор — це надзвичайна і непереборна за даних умов сила, дію якої неможливо упередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу та яка є обставиною, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов’язань.
Практично так само визначає обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) Порядок застосування норм пунктів 102.6 — 102.7 статті 102 Податкового кодексу України, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1044 (далі — Порядок). Судіть самі: форс-мажорні обставини він визначає як непереборну за даних умов силу, яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених податковим законодавством.
Тепер же озвучимо перелік обставин, які згадані документи називають форс-мажорними:
| Форс-мажор згідно з: | |
| Договором | Порядком |
| Стихія (стихійне лихо) | |
| Страйк | — |
| Локаут | — |
| Інший промисловий розлад | — |
| Дія суспільного ворога | |
| Оголошена та неоголошена війна | |
| Загроза війни | |
| Терористичний акт | |
| Блокада | |
| Революція | |
| Заколот | |
| Повстання | |
| Масові заворушення | |
| Громадська демонстрація | |
| Саботаж | — |
| Акт вандалізму | — |
| Блискавка | |
| Пожежа | |
| Буря | |
| Повінь | |
| Землетрус | |
| Нагромадження снігу або ожеледь | |
| Нестача води через погодні чи довкільні умови | — |
| Вибух | |
| Вина чи невиконання станцією своїх зобов’язань* | — |
| * Наявність цієї позиції пояснюється сферою дії Договору. | |
Як бачите, список, наведений у Договорі, на кілька позицій більший, ніж у Порядку. Водночас останній прямо зазначає, що перелік, який міститься в ньому, не є вичерпним. Тому, як нам здається, до форс-мажору можна відносити й обставини, прямо не застережені у Порядку (такі як страйк, локаут, інший промисловий розлад, саботаж, акт вандалізму, нестача води через погодні чи довкільні умови).
Хоча назвати безапеляційною таку позицію язик не повернеться. Чому? А ось погляньте ще раз на визначення форс-мажору та обставин непереборної сили. Виходячи з них, можна виділити такі характерні риси:
— дію надзвичайної та непереборної сили неможливо упередити за певних умов;
— така сила звільняє сторону від відповідальності за невиконання зобов’язань.
Зараз нас хвилює перша притаманна форс-мажору ознака. Щоб обставина могла вважатись форс-мажорною, потрібно, щоб її було неможливо упередити. Про страйк та локаут цього сказати не можна, адже вони є наслідком невдоволення працівників. Останнє, у свою чергу, спричиняють певні обставини чи дії, змінити або відвернути які роботодавець, як правило, мав можливість.
Водночас аргументом для протилежної точки зору може бути те, що форс-мажорною вважають обставину, відвернути яку неможливо за певних умов. Тобто, якщо страйк чи локаут уже відбуваються, відвернути їх у цей же момент дуже непросто, часто просто неможливо. А саме на цей час може припадати строк виконання стороною взятих на себе зобов’язань…
Податковий орган ясність щодо цього питання вносити не поспішає. Взагалі, єдине надане ним роз’яснення, так чи інакше пов’язане з обставинами надзвичайної і непереборної сили, міститься в підкатегорії 114.02 ЗІР. Стосується воно випадків, коли внаслідок виникнення форс-мажорних обставин допустили перевищення строків надходження валютної виручки чи постачання товару за імпортом.
Що корисного можна знайти в цій відповіді? Лише те, що підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
До речі, з визначення форс-мажору в Договорі також прямо випливає, що непереборну силу засвідчує Торгово-промислова палата України.
Але тут і підтвердження, і заперечення водночас. Як ви могли помітити, Договір згадує виключно про Торгово-промислову палату України як орган, уповноважений засвідчувати настання форс-мажору. Водночас у ЗІР ідеться і про іншу уповноважену організацію (орган) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни. Вважаємо, такі розбіжності можна пояснити тим, що Договір спрямований на регулювання відносин між окремими суб’єктами виключно в межах території країни.
А те, що форс-мажорні обставини відповідно до умов зовнішньоторговельних угод, міжнародних договорів та обставин непереборної сили (чи стихійного лиха) на території України засвідчує виключно Торгово-промислова палата України, підтверджує також НБУ. Пересвідчитись у цьому ви можете з листа від 21.10.2013 р. № 47-411/18440. А ось регіональні торгово-промислові палати здійснюють лише підготовку документів для підтвердження форс-мажорних обставин. Тобто самі вони засвідчити настання таких обставин не мають права.
Цікаво, що Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 р. № 671/97-ВР (ч. 3 ст. 14) визначає, що Торгово-промислова палата України здійснює, крім іншого, такі функції:
— засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні;
— засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб’єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).
Це свідчить про те, що формально випадки, в яких суб’єкти мають звертатись, а Торгово-промислова палата затверджувати факти настання форс-мажору, не безмежні. Принаймні це стосується договорів, укладених між резидентами країні.
Згадки про право Торгово-промислової палати підтверджувати форс-мажор знаходимо і в ПК. Стосуються вони випадків відшкодування безнадійної заборгованості, яка виникла внаслідок неспроможності дебітора її погасити у зв’язку з дією обставин непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажору), за рахунок страхового резерву кредитора. Так от, подібне відшкодування згідно з п.п. 159.3.5 ПК можливе за наявності будь-якого з таких документів:
— підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;
— підтвердження уповноважених органів іншої держави, легалізованих консульськими установами України, у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;
— рішення Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженого ВРУ;
— рішення КМУ про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішення щодо визнання окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 % середнього врожаю за попередні 5 календарних років.
Як бачите, у таких випадках підтверджувати настання форс-мажору можуть також Президент України (із подальшим затвердженням його рішення ВРУ) та КМУ.
Впевнені, більшість із вас із форс-мажору цікавлять не які-небудь природні катаклізми, а те, що нависло над нашою країною зараз, — дія суспільного ворога, неоголошена війна чи загроза війни… Називайте як хочете, та суть від того, на жаль, не зміниться.
Та низка проблем, що могли виникнути у суб’єктів господарювання, які провадять (у більшості випадках провадили) свою діяльність на «нестабільних» територіях, могли б стати темою окремої масштабної публікації. Тут вам і необхідність призупинення діяльності, ймовірне розірвання договорів із контрагентами (у т. ч. в односторонньому та судовому порядку), подання звітності з основних податків і зборів… У силу ж спрямованості нашої публікації акцент зробимо на документальному оформленні такого форс-мажору.
Ось тільки одна несподіванка: жодних особливостей, що стосувалися б документування саме такого форс-мажору, чинне законодавство не містить. Виходить, необхідно керуватися загальними правилами. Отже, у пригоді може стати підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.
Зверніть увагу: договором між сторонами може бути передбачений порядок дій у випадку настання форс-мажору, а також документального підтвердження такого факту. В таких випадках ділові стосунки йтимуть за сценарієм обопільного компромісу, і для того, щоб розірвати (змінити умови) договору, сторони мають керуватись положеннями, безпосередньо в ньому прописаними.
Такий варіант розвитку подій здається нам найбільш безпроблемним, тому тим із вас, хто має бажання ризикнути і вдатися до співпраці з контрагентами із «вибухонебезпечних» регіонів, радимо ось що. У договорах приділіть належну увагу питанню форс-мажору, його класифікації та порядку дій при його настанні. Адже якщо маєте такий дороговказ — то й вирішувати проблеми значно простіше.
Наостанок же побажаємо всім вам мирного неба над головою і щоб усі ми мали вагомі причини для того, аби швидше забути про такого роду форс-мажор і більше ніколи з ним не стикатись.
