Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Військовий збір: пізнавальний курс від ДФСУ

Державна фіскальна служба України
Податковий кодекс Жовтень, 2014/№ 19
Друк
Лист Державної фіскальної служби України від 08.09.2014 р. № 3095/6/99-99-17-03-03-15 «Про розгляд листа щодо оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб» (витяг)

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула лист Незалежної асоціації банків України від 07.08.2014 № 2033-07/08, який надійшов безпосередньо до ДФС України (вхідний від 08.08.2014 № 16786/6), та лист Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики від 28.08.2014 № 04-30/10-590 (вхідний від 02.09.2014 № 557/2), щодо оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб та повідомляє таке.

Законом України від 31 липня 2014 року № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (далі — Закон № 1621) підрозділ 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу доповнено п. 161, яким передбачено, що тимчасово, до 01 січня 2015 року, встановлюється військовий збір.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа — резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об’єктом оподаткування збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Вступаючи у трудові відносини з підприємством, працівники укладають трудові договори.

Згідно зі ст. 21 КЗпП трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Водночас слід зауважити, що форми і система оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП).

Визначення поняття «заробітна плата» встановлено в частині першій ст. 94 КЗпП і ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі — Закон № 108): це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати: основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки), яка визначається у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Також згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для цілей розділу IV Кодексу заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму відповідно до закону.

Використання праці фізичних осіб (виконання робіт, надання послуг) може здійснюватися як на підставі укладеного трудового договору, так і на підставі цивільно-правового договору.

Так, згідно зі ст. 837 і 901 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) за договором підряду/договором про надання послуг, які є різновидом цивільно-правових договорів, одна сторона (підрядник/виконавець) зобов’язується виконати роботу/надати послугу, а інша сторона (замовник) оплатити виконання зазначеної роботи/послуги, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема актами виконаних робіт (актами прийому-передачі).

Тобто під об’єктом оподаткування військовим збором розуміється дохід, який нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму відповідно до умов трудового та цивільно-правових договорів та належить до фонду оплати праці. При цьому слід зауважити, що такий дохід визначається без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.

Щодо застосування норми п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час оподаткування військовим збором нарахованого доходу у негрошовій формі.

Статтею 94 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон № 996) визначено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України (ст. 5 Закону № 996).

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п. 2 ст. 3 Закону № 996).

Норми п. 164.5 ст. 164 Кодексу застосовуються під час нарахування доходу у будь-якій негрошовій формі для визначення бази оподаткування доходу податком на доходи фізичних осіб.

Крім того, нормами п. 161 підрозділу 10 Кодексу застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу, не передбачено.

Також відповідно до п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 цього пункту.

Зокрема, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Отже, банками під час приймання платіжних документів на виплату оподатковуваного військовим збором доходу необхідно враховувати умови, визначені п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу.

<...>

Також зауважуємо, що відповідно до п.п. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 Кодексу дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з п.п. 153.3.7 п. 153.3 ст. 153 Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Відповідно до п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу), то відповідно не є об’єктом оподаткування військовим збором.

<...>

Згідно з п.п. 4 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, відкриття та закриття рахунків поточного бюджетного періоду, відкриття рахунків наступного бюджетного періоду здійснює Державна казначейська служба України.

З метою зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України, починаючи з 06 серпня 2014 року, відкрито рахунки за кодом класифікації доходів бюджету 11011000 «Військовий збір».

Інформацію про реквізити рахунків для сплати в розрізі територіально-адміністративних одиниць України оприлюднено на веб-порталі в рубриці «Бюджетні рахунки» (http://minrd/gov/ua/byudjetni-rahunki).

За ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) військового збору до податкових агентів застосовується фінансова відповідальність (у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені) та адміністративна відповідальність.

Так, ст. 127 Кодексу передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків, вчинені втретє та більше — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків.

Зазначені штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами Кодексу.

Крім того, відповідно до ст. 129 Кодексу у день настання строку погашення податкового зобов’язання нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів.

Разом з тим відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, виграш в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Згідно з п. 170.6 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку під час нарахування (надання) на його користь доходу у вигляді призів (виграшів) у лотерею чи в розіграші, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні встановлено Законом України від 06 вересня 2012 року № 5204-VI «Про державні лотереї в Україні» (далі — Закон № 5204), яким, зокрема визначено, що оператор державних лотерей — юридична особа — суб’єкт підприємницької діяльності, що одержала право на проведення державних лотерей у порядку, визначеному цим Законом; розповсюджувач державної лотереї — юридична або фізична особа, яка за дорученням оператора державних лотерей здійснює у сукупності або окремо прийняття ставок безпосередньо у гравців, виплату призів, а також інші операції, пов’язані з розповсюдженням державних лотерей.

При цьому п. 4 ст. 6 Закону № 5204 встановлено, що ведення та подання статистичної та бухгалтерської звітності щодо проведення державних лотерей, руху лотерейних білетів та коштів у порядку, визначеному законодавством, забезпечують оператори державних лотерей.

 

Голова І. Білоус

Коментар редакції

Цим листом ДФСУ дала своєрідне «інтерв’ю» з питань, пов’язаних із військовим збором. Та оскільки в сьогоднішньому номері цій темі присвячений не один матеріал, то, з вашого дозволу, в коментарі розглянемо тільки те, що не згадано в інших публікаціях. Де ж ознайомитися з тим, що залишиться без уваги?

Ви зможете знайти якщо не все, то більшість із того, що може вас хвилювати:

— у відповіді на запитання «Військовий збір: сплатив — спи спокійно, а інакше…» (с. 40);

— у шпаргалці «Військовий збір: пам’ятка» (с. 42).

А що ж цінного в цьому листі?

За усталеною традицією ДФСУ нагадала нам з вами основні моменти обкладення збором (екскурс у ПК). Крім того, головне податкове відомство акцентувало увагу читачів листа на законодавчому регулюванні трудового законодавства, поняттях трудового договору та заробітної плати, принагідно нагадавши структуру останньої. Для чого все це потрібно? Адже саме ті доходи фізосіб, які належать до основної, додаткової зарплати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат, підлягають обкладенню військовим збором.

Не оминули увагою фіскали й цивільно-правових договорів, адже на їх підставі також може виникнути об’єкт обкладення збором. Але це стосується далеко не всіх договорів, а лише договорів підряду та договорів про надання послуг. До речі, цю ж позицію податківці відстоюють
і в листі від 15.09.2014 р. № 4551/7/99-99-17-02-01-17 та підкатегорії 132.02 ЗІР. Ми теж її підтримуємо (тим паче, що можна було чекати й набагато менш вигідних роз’яснень).

Вартий вашої уваги той момент, що базу для нарахування військового збору правильно визначати без вирахування сум ПДФО, ЄСВ, страхових внесків до накопичувального фонду тощо. У минулому інформаційно-аналітичному номері видання ви могли ознайомитися з прикладом обчислення військового збору («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 17 (89), с. 11). До речі, там був викладений саме такий підхід.

А ось щодо застосування «натурального» коефіцієнта висловлені нами очікування виявилися навіть більш песимістичними, ніж позиція ДФСУ. Такий коефіцієнт потрібен під час нарахування доходу у будь-якій негрошовій формі лише для визначення бази обкладення ПДФО, — вважають фіскали. Тобто застосовувати його при обчисленні військового збору не потрібно! Ось такий приємний сюрприз.

Тепер — про конкретні виплати на користь фізосіб, по яких існують питання щодо обкладення/необкладення їх суми збором. Як і домовлялися, звернемо вашу увагу лише на те, про що не згадали в інших матеріалах номера.

Отож, дивіденди за привілейованими акціями. Чи точніше — за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку. Що стосується таких дивідендів, то для цілей оподаткування вони прирівнюються до заробітної плати. Причому така позиція справедлива як для ПДФО, так і для військового збору. До речі, цьому питанню ДФСУ присвятила інший свій лист (від 12.09.2014 р. № 3375/6/99-99-17-02-01-15). У ньому зазначено, що інші дивіденди (за винятком згаданих) військовим збором не обкладають.

Додаткові блага, що не менш приємно, — також!

І наостанок — про дохід у формі виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. Це — об’єкт оподаткування, із цим не посперечаєшся, адже такі правила закріплені безпосередньо у ПК.

Та фіскали звернули увагу на інший аспект щодо цього питання — хто має нараховувати та сплачувати збір у таких випадках? Цими «щасливчиками» виявилися особи, яка здійснюють нарахування (виплату) таких доходів. Точніше кажучи — оператори та розповсюджувачі державних лотерей, організатори аматорських спортивних змагань, у тому числі у більярдному спорті.

Поки що все про військовий збір. Але далі — буде!

 

Юрій Товстоп’ят

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі