Звільнення працівників. Скорочення штату підприємства

Звільнення працівників

 

Ганна ХОРОШКО, головний спеціаліст Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації

 

Скорочення штату підприємства

 

Мене звільнили з роботи за скороченням штату у зв’язку з припиненням виробничої діяльності та зупиненням виробничої дільниці, де я працювала. При звільненні запропонували місце прибиральниці виробничих приміщень. Чи мали право звільнити мене з роботи, не запропонувавши аналогічної, якщо я відпрацювала майстром на цьому підприємстві понад 19 років?

(м. Харків)

 

Відповідно до

ст. 49² Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) України про майбутнє вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва та праці

враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене ст. 42 КЗпП, у тому числі й працівників з тривалим безперервним стажем роботи на цьому підприємстві.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці власник чи уповноважений ним орган пропонує працівнику роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, якщо є така вакансія. У першу чергу пропонується робота за відповідною спеціальністю і лише за відсутності такої роботи — інша робота, наявна на підприємстві, в установі, організації. За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник на свій розсуд звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштується самостійно. Одночасно власник чи уповноважений ним орган повідомляє державну службу зайнятості про майбутнє вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Державна служба зайнятості пропонує працівнику роботу в тій самій чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією, а за їх відсутності — здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань та суспільних потреб.

Таким чином, якщо на той момент на підприємстві не було вакансії майстра, то працівнику могли запропонувати іншу роботу.

Варто також зауважити, що відповідно до

ст. 42¹ КЗпП працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав:

— зміни в організації виробництва та праці (крім ліквідації підприємства, установи, організації);

— перепрофілювання підприємства, установи, організації;

— скорочення чисельності або штату працівників, протягом одного року має право на укладення трудового договору при зворотному прийнятті на роботу, якщо власник чи уповноважений ним орган здійснює прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Переважне право на укладення трудового договору при зворотному прийнятті на роботу

надається особам, переліченим у ст. 42 КЗпП, у тому числі і працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на цьому підприємстві.

 

Порушення законодавства про працю

 

Я працювала на підприємстві, де постійно затримують виплату заробітної плати. На сьогодні виплатили тільки за січень 2008 року. Я написала заяву на звільнення за власним бажанням, оскільки знайшла собі іншу роботу, але мене не звільняють, аргументуючи тим, що я маю відпрацювати два тижні. Чи правильно це?

(м. Куп’янськ)

 

Відповідно до

ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника чи уповноважений ним орган письмово за два тижні.

За

наявності у працівника поважної причини власник чи уповноважений ним орган зобов’язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (навіть у мінімальний строк, наприклад, один день).

До поважних причин належать:

— переїзд на нове місце проживання;

— переведення одного з членів подружжя в іншу місцевість;

— вступ до навчального закладу;

— неможливість проживання в цій місцевості;

— вагітність;

— догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або за дитиною-інвалідом;

— догляд за хворим членом сім’ї чи інвалідом першої групи;

— вихід на пенсію;

— прийняття на роботу за конкурсом;

— інші причини.

Відповідно до

частини третьої ст. 38 КЗпП власник також зобов’язаний звільнити працівника за власним бажанням у строк, який визначив сам працівник, якщо власник чи уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю чи умови колективного або трудового договору з цих питань.

Стаття 115 КЗпП

приписує виплачувати заробітну плату не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти днів.

У цьому випадку підприємством порушується законодавство про працю в частині строків виплати заробітної плати, а отже, власник відповідно до частини третьої ст. 38 КЗпП України зобов’язаний звільнити працівника за власним бажанням у строк, зазначений ним у заяві.