Новий Закон про вищу освіту: вперед у майбутнє

Закон № 1556 націлює ВНЗ на новий лад роботи — автономний. Саме такий статус зустрічається за текстом. У зв’язку з цим розширені повноваження ВНЗ (ст. 32 Закону № 1556). Утім, ВНЗ все одно залишаються неприбутковими закладами (ст. 27 Закону № 1556).

Однак ВНЗ доведеться прислухатися до думки центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки (тобто до Міністерства освіти і науки України) та новоутвореного органу — Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Вже звичні наших вухам рівні акредитації ВНЗ (I, II, III та IV) скасовані. Тепер називати слід тільки тип навчального закладу. Які вони за ст. 28 Закону № 1556? Університет, академія, інститут та коледж. Як бачимо, з цього переліку зникли консерваторія (музична академія) та технікум (училище).

А ось структурні підрозділи ВНЗ у цілому залишилися без змін. Тільки майте на увазі, що тепер структура вищого навчального закладу не залежить від його типу (або, як це було раніше, від рівнів акредитації). Навчальні заклади матимуть структуру, основними елементами якої є факультети, кафедри та бібліотека (ст. 33 Закону № 1556).

Як випливає зі ст. 5 Закону № 1556, поняття освітньо-кваліфікаційного рівня (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) та наукового ступеня (кандидат наук, доктор наук) об’єднали у єдине — ступені вищої освіти. Які ступені пропонує отримати Закон № 1556? Молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії та доктора наук.

Бачимо, що рівні молодшого спеціаліста та спеціаліста канули в Лету. Тобто чутки про скасування зазначених рівнів підтверджені. А ходили вони доволі довго… Як бути тим студентам, які зараз навчаються для отримання диплома молодшого спеціаліста та спеціаліста, а також особам, які вже його отримали? Відповіді містять Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1556:

— студенти, які на момент набрання чинності Законом № 1556 навчаються для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста або спеціаліста, продовжують здобувати освіту. По закінченні їм видадуть відповідно диплом молодшого спеціаліста або спеціаліста за певною програмою. Останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та спеціаліста проводитиметься у 2016 році;

— диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (неповна вища освіта) або спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності Законом № 1556 прирівнюється відповідно до диплома молодшого бакалавра або магістра. Оце так пощастило теперішнім спеціалістам! Адже відомо, що програма для отримання диплома магістра складніша, ніж для отримання диплома спеціаліста.

А ось «доктор філософії» звучить і зовсім по-європейськи. У зв’язку із введенням такого поняття виникає запитання: що роботи з науковим ступенем кандидата наук? Для початку зазирнемо до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1556:

— підготовка кандидатів та докторів наук, що здійснюється вищими навчальними закладами та науковими установами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується в межах передбаченого строку підготовки. Особи, які закінчили аспірантуру або докторантуру до набрання чинності Законом № 1556, мають право на захист дисертації протягом одного року. За результатами захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук та наукового ступеня доктора наук здобувачам наукових ступенів присуджується науковий ступінь кандидата або доктора наук та видається диплом кандидата або доктора наук;

— науковий ступінь кандидата наук після набрання чинності цим Законом прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії.

Що стосується ступеня доктора наук, то він залишається незмінним і після набуття чинності Законом № 1556.

Що з вченими званнями? У ч. 2 ст. 59 Закону № 2984 сказано, що вченими званнями є старший науковий співробітник, доцент та професор. А ось Закон № 1556 звання доцента та професора залишив, а замість старшого наукового співробітника вводить інше звання — старший дослідник (ч. 1 ст. 54 цього Закону). При цьому з вересня 2014 року вчене звання старшого наукового співробітника прирівняють до вченого звання старшого дослідника.

У попередньому розділі ми розглянули нові ступені вищої освіти. Майте на увазі, що це стало причиною для коригування рівнів вищої освіти. Тепер їх налічують п’ять: початковий рівень (короткий цикл), перший (бакалаврський) рівень, другий (магістерський) рівень, третій (освітньо-науковий) рівень та науковий рівень. Вони прийшли на заміну освітнім рівням: неповної вищої освіти, базової та повної вищої освіти та окремо виділимо науковий рівень.

Назви посад керівників закладів не змінилися і звучать «по-старому»: ректор, президент, начальник, директор. А ось вимоги до кандидатів на посади керівників дещо інші. Зверніть увагу, що такі вимоги за Законом № 1556 не залежать від типу ВНЗ (рівнів акредитації). Розглянемо їх у таблиці.

Як обирають керівника? Обидва Закони єдині у тому, що конкурс на заміщення посади керівника ВНЗ оголошує засновник або уповноважений ним орган. Проте строки оголошення та розгляду пропозиції нарешті чітко визначені у ст. 42 Закону № 1556. Так, оголошують конкурс не пізніше ніж за два місяці до закінчення контракту чинного керівника ВНЗ. Згодом протягом двох місяців приймають пропозиції. Протягом 10 днів після завершення двомісячного строку обирають найкращих та пропонують як претендентів на посаду керівника ВНЗ.

Після обрання керівника з ним укладають контракт. На цей час офіційно затвердженої форми контракту з керівником ВНЗ не існує. А ось у ч. 4 ст. 42 Закону № 1556 сказано, що таку форму розробить Кабінет Міністрів України. Чекаємо!

Строк дії контракту за Законом № 1556 — 5 років. Тобто тут зміни не відбулися. Але майте на увазі, що за новим Законом посаду керівника ВНЗ обіймають не більше двох строків! Знову ж таки звертаємося до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1556. Справа у тому, що норма про обмеження у два строки поширюється на керівників, обраних після набрання чинності Законом № 1156.

Без керівництва факультетами та кафедрами не обійтись. Поговоримо і про них. Якщо ст. 40 Закону № 2984 передбачалося, що керівник факультету — декан повинен мати вчене звання доцента або професора та науковий ступінь, то ст. 35 Закону № 1556 говорить, що декану необхідно мати науковий ступінь та/або вчене звання (почесне) звання відповідно до профілю факультету. Що стосується завідувача кафедри, то до нього Закон № 2984 (ст. 30) вимог не висував, натомість вони установлені Кваліфікаційними вимогами (додаток до наказу МОНмолодьспорту від 01.06.2013 р. № 665). А за ч. 6 ст. 35 Закону № 1556 вимоги до кандидата на посаду завідувача кафедри такі ж самі, як і до декана факультету. Дивіться, про що говорять Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1556: вимога щодо наявності вченого звання та наукового ступеня для кандидата на посаду керівника факультету та кафедри коледжу починає діяти через 5 років з дня набрання чинності цим Законом.

Перелік. По-іншому звучить перелік педагогічних та науково-педагогічних працівників у ст. 55 Закону № 1556. Ми пильно його розглянули. Який результат? Він майже не відрізняється від запропонованих у ст. 48 Закону № 2984 та Переліку № 963. Єдина відмінність — приведення у відповідність до нової структури ВНЗ та відсутність градації за рівнями акредитації.

Майте на увазі, що конкретний перелік педагогічних та науково-педагогічних працівників визначає Кабінет Міністрів України. Нагадаємо, що на цей час його треба шукати у Переліку № 963. Чи затвердять новий такий перелік під Закон № 1556? Поки не відомо. У разі появи ми розмістимо його на сторінках нашого видання.

Робочий час та навантаження. У ч. 1 ст. 56 Закону № 56 прописаний робочий час науково-педагогічних працівників. Він становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу). Нагадаємо, що саме така тривалість фігурує і в п. 5.1 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02.06.93 р. № 161. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Тоді як робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.

Для педагогічних працівників тижневе навантаження не вказали. Не зазначили для них і норму максимального навантаження. Таке навантаження вказане лише для науково-педагогічних працівників (на одну ставку) — 600 годин на навчальний рік. Але діятиме така норма аж із 01.09.2015 р. Тому до цієї дати для науково-педагогічних працівників максимальне навантаження на рік — 900 годин, а для педагогічних працівників — 720 годин.

Підвищення кваліфікації та атестація. Педагогічні працівники, як і раніше, проходять атестацію один раз на п’ять років. Також ВНЗ забезпечує підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників не рідше одного разу на п’ять років із збереженням середньої заробітної плати.

Оплата праці. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1556 зазначають, що до приведення нормативів з оплати праці у відповідність із цим Законом оплату праці здійснюють:

— для університетів, академій, інститутів — на рівні вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації;

— для коледжів (включаючи коледжі як структурні підрозділи університетів, академій, інститутів) — на рівні вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації.

Виходить, що по суті на цей час оплата праці працівників ВНЗ не змінюється. Відомо одне: з 01.01.2016 р. виплачуватимуть надбавку за науковий ступінь доктора філософії у розмірі не менш як 13 % посадового окладу, за доктора наук — у розмірі не менш як 16 % посадового окладу, за вчені звання доцента і старшого дослідника — у розмірі не менш як 15 % посадового окладу та за вчене звання професора — у розмірі не менш як 23 % посадового окладу. Передбачено поступове збільшення розміру таких надбавок.

Зауважимо, що станом на сьогодні діє доплата за науковий ступінь доктора наук — у граничному розмірі 25 % посадового окладу та за науковий ступінь кандидата наук — у граничному розмірі 15 % посадового окладу. За вчене звання професора можна отримати доплату в граничному розмірі 33 % посадового окладу (ставки заробітної плати), а за вчене звання доцента, старшого наукового співробітника — у граничному розмірі 25 % посадового окладу (ставки заробітної плати). Деталі — у наказі Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. № 557.

Закон № 1556 — Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII.

Закон № 2984 — Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III.

Перелік № 963 — Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 963.

ВНЗ — вищий навчальний заклад.