Військовий збір: відповіді на найактуальніші запитання

Так, потрібно. Пояснимо чому.

За час військових зборів (не плутати з військовою службою за призовом під час мобілізації, на особливий період! — про це див. наступне запитання) за працівником зберігаються місце роботи та середній заробіток (ст. 119 КЗпП, ч. 11 ст. 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII). Ця виплата включається до фонду оплати праці у складі виплат за невідпрацьований час (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). У складі зарплати вона обкладається ЄСВ та ПДФО.

У зв’язку з тим, що оплата періоду військових зборів — це зарплатна виплата (у тому числі для цілей ПКУ), вона потрапляє до об’єкта обкладення ВЗ (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Базою обкладення ВЗ буде сума нарахованого середнього заробітку.

Нагадаємо, що установа (організація, заклад) виплачує працівнику середній заробіток за час проходження зборів, а потім чекає відшкодування цих витрат з бюджету. Детальніше про це читайте в «ОП», 2014, № 6, с. 5.

На нашу думку, ні. І ось чому.

З 08.06.2014 р. набрав чинності Закон № 1275, яким, зокрема, було внесено зміни до КЗпП, ПКУ і Закону № 2464. Причому зазначені зміни внесені «заднім числом» і діють з 18.03.2014 р. Детальніше про це читайте в «ОП», 2014, № 12, с. 4.

Згідно з останньою редакцією ч. 3 ст. 119 КЗпП за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада та компенсується з бюджету середній заробіток в установі, де вони працювали на час призову. Отже, якщо раніше в зазначеній нормі говорилося про збереження середнього заробітку, то тепер ідеться про компенсаційну виплату в розмірі середнього заробітку. Порядок компенсації повинен затвердити КМУ.

Компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, потрапили до складу неоподатковуваних доходів (п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ). Тобто ПДФО з них не утримується. У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ компенсаціюсереднього заробітку мобілізованим працівникам відображають з окремою ознакою доходу «128».

З виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників, не справляється і ЄСВ(ч. 7 ст. 7 Закону № 2464).

Аналіз зазначених вище змін свідчить про те, що за задумом законодавців компенсація середнього заробітку за період мобілізації — неоподатковувана виплата, виведена зі складу зарплати.

Об’єктом обкладення ВЗ є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат чи інших виплат та винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Якщо бути послідовними й ураховувати, що для цілей ПКУ компенсація середнього заробітку мобілізованим працівникам належить до компенсацій із бюджету, а не до зарплатних виплат, об’єктом обкладення ВЗ вона не є.

Водночас насторожують неофіційні роз’яс­нення податківців щодо цього питання. На їх думку, до появи кабмінівського порядку компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників із бюджету роботодавці продовжують нараховувати середню зарплату (а не компенсаційну виплату) й утримувати ПДФО. Така позиція може негативно вплинути й на питання щодо ВЗ. Якщо порядок не з’явиться в найближчому майбутньому, податківці можуть наполягати на утриманні ВЗ із компенсації середнього заробітку. Хоча, на нашу думку, це верх блюзнірства — утримувати ВЗ з людей, які захищають Батьківщину.

Почнемо з лікарняних. До цього поняття ми включаємо оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Ураховуючи, що ВЗ адмініструють ті самі податківці, що і ПДФО, при трактуванні положень п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ вони спираються на положення розд. IV цього Кодексу. А в п.п. 169.4.1 ПКУ зазначено, що зарплатою, у тому числі, вважаються й лікарняні. Мабуть, із цієї причини ДФС упевнено заявляє, що з лікарняних у складі зарплатних виплат утримується ВЗ (див. «ОП», 2014, № 15, с. 29).

Із допомогою по вагітності та пологах зовсім інша історія. Ця виплата не потрапляє до складу зарплати ані за ПКУ (зазначена в п.п. 165.1.1 серед неоподатковуваних виплат), ані за Інструк­цією № 5 (зазначена в п. 3.2 серед виплат, які не належать до фонду оплати праці). Оскільки окремо як об’єкт обкладення ВЗ декретні не зазначені, ВЗ з них не утримуємо.

Закон № 1621, яким тимчасово запроваджено ВЗ, набрав чинності з 03.08.2014 р. А закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України). Тому утримувати ВЗ потрібно з оподатковуваних доходів, нарахованих починаючи з 3 серпня 2014 року. Крім того, податківці роз’яснюють (категорія 132.02 БЗ, див. с. 11 цього номера), що ВЗ не утримують із доходів, нарахованих до 03.08.2014 р.

Оскільки відпускні за серпень 2014 року нараховані у липні (до набрання чинності Законом № 1621), то незалежно від дати їх виплати та періоду відпустки утримувати з них ВЗ не потрібно.

Якщо у вас практикуються учні ПТНЗ, то між установою — базою практики і практикантами не виникають ані трудові, ані цивільно-правові відносини. Установа надає робочі місця практикантам на підставі договору про навчально-виробничу практику, укладеного із ПТНЗ, а не на підставі трудового договору, укладеного з учнем, слухачем ПТНЗ. Це передбачено п. 8 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою КМУ від 07.06.99 р. № 992. Те, що між практикантами та установою не виникають трудові відносини, підтвердило Мінсоцполітики (лист від 20.08.2012 р. № 107/021/150-12). Отже, виплати практикантам не є об’єктом для утримання ВЗ.

Інша ситуація з практикантами з вищих навчальних закладів. Студенти, які згідно з договором із вищим навчальним закладом прийняті для проходження практики в установі, не є найманими працівниками такої установи. Крім того, здебільшого жодної роботи на базі практики вони не виконують, а продовжують навчальний процес відповідно до програми практики. Тому база практики студентам за період практики жодних виплат не нараховує*. Відповідно і питань щодо ПДФО, ЄСВ і ВЗ не виникає.

Водночас, якщо в установі є вакантні посади, робота на яких відповідає вимогам програми практики студентів, установа може (але не зобов’язана) прийняти їх на роботу за умови, що не менше 50 % часу буде відведено на підготовку за програмою практики (п. 3.7 Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 08.04.93 р. № 93). У разі якщо зі студентом укладають трудовий договір, то з його зарплати необхідно утримувати ВЗ.

Тут усе залежить від виду матеріальної допомоги.

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, входить до фонду оплати праці на підставі п.п. 2.3.3 Інструкції № 5. Така матдопомога надається всім або більшості працівників за підставами та з періодичністю, визначеними нормативно-правовими документами та обумовленими в колективному договорі установи. Прикладом може бути матеріальна допомога на оздоровлення при наданні відпустки тощо.

Дбайливий роботодавець може надавати своїм працівникам також матеріальні допомоги разового характеру. До них можна віднести:

— нецільову благодійну допомогу (п.п. 170.7.3 ПКУ);

— допомогу на лікування (п.п. 165.1.19 ПКУ);

— цільову благодійну допомогу на лікування (п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ);

— допомогу на поховання (п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ).

Усі зазначені вище види матдопомоги не є зарплатними виплатами ані за ПКУ, ані за Інструкцією № 5 (п. 3.31). Тому як оподатковувана, так і неоподатковувана частини матдопомоги разового характеру не потрапляють до об’єкта обкладення ВЗ.

До речі, якщо матдопомогу разового характеру (на лікування, поховання тощо) надають не працівнику установи, то вона також не є об’єктом обкладення ВЗ.

При формальному прочитанні п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ можна говорити про те, що до об’єкта обкладення ВЗ потрапляють усі виплати й винагороди за ЦПД. Фахівці ДФС роз’яснили (див. консультацію в підкатегорії 132.02 БЗ), що утримувати ВЗ потрібно з винагород за ЦПД на виконання робіт (ст. 837 ЦКУ) та на надання послуг (ст. 901 ЦКУ).

Відносини, що виникають за договором оренди, регулюються окремою главою 58 ЦКУ. Це особливий вид правовідносин, що не має ознак відносин, які виникають за договором підряду або договором про надання послуг. Та і предмет договору оренди інший.

Це підтверджують і податківці (див. «ОП», 2014, № 15, с. 29).

Ні, не потрібно, якщо роботи (послуги) виконуються (надаються) в межах підприємницької діяльності. Виплати за ЦПД підприємцям потрапляють до підприємницького доходу, який оподатковується за «своїми» правилами, встановленими ПКУ. Те, що виплати за ЦПД підприємцям не обкладаються ВЗ, підтверджує і консультація в підкатегорії 132.02 БЗ. Податківці роз’яснили, що до об’єкта обкладення ВЗ потрапляють виплати за ЦПД, які входять до фонду оплати праці згідно з п.п. 2.1.8 Інструкції № 5. А виплати підприємцям туди не включаються.

Вочевидь, що для неутримання ВЗ фізособа повинна підтвердити свій підприємницький статус. Для цього потрібно надати копію виписки або витягу з Єдиного державного реєстру.

Звісно, виправлятися. Необхідно відкоригувати суму ВЗ, відсторнувавши надмірно утриману суму ВЗ із зарплати за липень в серпні 2014 року. У вас утворюється переплата з ВЗ. Тому за серпень 2014 року ви сплатите суму ВЗ, утриманого із зарплати за серпень, за мінусом надмірно утриманого ВЗ.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 1275 —Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 р. № 1275-VII.

Закон № 1621 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII.

Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

ВС — військовий збір.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ПТНЗ — професійно-технічний навчальний заклад.

ЦПД — цивільно-правовий договір.