До прийняття у 1996 році Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) в Україні відповідно до чинної на той час ст. 75 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII щорічна відпустка надавалася тривалістю не менше 15 робочих днів. Більш конкретна тривалість щорічної відпустки наведена, зокрема, у постанові Ради Міністрів СРСР від 21.04.49 р. № 1577: працівникам науково-дослідних, навчальних і культурно-освітніх установ було установлено відпустки подовженої тривалості, зокрема, завідувачам бібліотек та їх відділень, бібліотекарям усіх найменувань, передбачалось надання щорічної відпустки тривалістю 24 робочих дні (тобто 28 календарних днів).
З дати набрання чинності Законом № 504 для всіх категорій працівників, за винятком працівників, яким законодавством визначена більша тривалість щорічної основної відпустки, тривалість щорічної основної відпустки має становити 24 календарних дні. Крім того, відповідно до умов, визначених у ст. 7 та 8 Закону № 504, працівникам може бути надана щорічна додаткова відпустка. Зокрема, працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
При введенні в діюЗакону № 504 передбачалися певні перехідні моменти, прописані у постанові Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 505. Нею передбачено, що відпустки раніше встановленої загальної тривалості зберігаються за працівниками, які користувалися відпусткою більшої загальної тривалості, ніж визначена відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України. Це гарантовано працівникам на весь час їх роботи на такому підприємстві, в установі, організації на посадах, професіях, роботах, що давало їм право на цю відпустку, та за наявності умов, за якими вона надавалася.
Наведемо деякі визначення, які слід знати при наданні відпустки за вказаними перехідними положеннями. Посада — це службове положення працівника, зумовлене колом його обов’язків, посадовими правами та характером відповідальності. Професія — здатність виконувати роботи, які вимагають від особи певної кваліфікації. Робота — певні завдання та обов’язки, що виконані, виконуються чи повинні бути виконані однією особою.
У разі зміни працівником посади, професії, роботи змінюються відповідно і його обов’язки, посадові права, трудові функції, кваліфікаційний рівень робіт, відповідальність. Відповідно до зазначеного, працівник, який змінив місце роботи (в тому числі за переведенням), посаду, професію, роботу або змінилися умови праці, за які надавалася відпустка раніше, не має права на використання відпустки, якою він користувався до введення в дію Закону № 504.
Якщо були змінені назви професій працівників у зв’язку з приведенням їх у відповідність до Класифікатора професій, назви підрозділів, відбулося переміщення працівників з одного підрозділу в інший і при цьому не були змінені посадові обов’язки, трудові функції, умови праці, працівники не втрачають право на відпустки, установлені їм до введення в дію Закону № 504.
Таким чином, працівник, який користувався до введення в дію Закону № 504 відпусткою більшої тривалості, має право на використання збереженої відпустки або відпустки відповідно до Закону № 504. Наприклад, якщо працівник до введення в дію Закону № 504 користувався відпусткою тривалістю 24 робочих дні (28 календарних днів), то і надалі, в разі збереження відпустки та за наявності умов, за якими вона надавалася, він має право на відпустку саме такої тривалості, тобто 28 календарних днів. Крім того, на умовах, визначених колективним договором, працівнику з ненормованим робочим днем надається також щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці.
Висновок: оскільки бібліотекар не змінював місце роботи та посаду, то йому гарантовано право на відпустку тривалістю, визначеною до набранням чинності Законом № 504. Тобто він має право на щорічну основну відпустку тривалістю 28 календарних днів. Крім того, бібліотекар має право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день тривалістю до 7 календарних днів. Отже, загальна тривалість щорічної відпустки такого бібліотекаря може досягати 35 календарних днів (28 + 7).
