Відповідно до ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 2464), визначено, що платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування ЄСВ за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.
Базою нарахування ЄСВ для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).
Згідно із ч. 7 ст. 7 Закону № 2464 ЄСВ не нараховується на виплати та не утримується з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Оскільки відсутній порядок відшкодування компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, страхувальник при нарахуванні таким працівникам середнього заробітку має виконувати усі покладені на нього Законом № 2464 функції, на загальних підставах нараховувати та утримувати із зазначених сум ЄСВ.
Пунктом 4.1 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 454, передбачено, що звіт щодо сум нарахованого ЄСВ формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄСВ.
Крім того, формами звіту передбачено відображення донарахованого та/або доутриманого ЄСВ у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.
Таким чином, якщо роботодавець не нараховував (не утримував) ЄСВ на суму середнього заробітку мобілізованих працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, то незалежно від того, що працівник звільнився, необхідно здійснити перерахунок вказаних сум з метою донарахування ЄСВ*.
* Як провести таке донарахування, відобразити в бухобліку та звітності, детальніше читайте у статті «Мобілізаційні коригування: ураховуємо думку податківців» («ОП», 2014, № 20, с. 16). — Прим. ред.
