Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ, зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 2464), базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Платниками ЄСВ є працівники — громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, в інших ЮО, зазначених, зокрема, в абзаці другому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 (п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464).
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску встановлено Iнструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.
Згідно з ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України, зі змінами та доповненнями, за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 7 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що не нараховується ЄСВ на виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Враховуючи зазначене вище, якщо працедавець не отримує компенсаційні виплати з бюджету, то сума середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, є базою нарахування ЄСВ.
