ЄСВ на полі АТО
Законом України від 02.09.2014 р. № 1669-VII внесено зміни та доповнення до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
У ч. 7 ст. 7 Закону № 2464 виправили необачність: на суми компенсації (із бюджету) зарплати мобілізованим працівникам ЄСВ не нараховують, а також не утримують із цієї суми ЄСВ. Як діяти у реаліях сьогодення — дізнайтеся зі статті на с. 16 цього номера.
Також є інша новина, яку приніс Закон № 1669. Стосується вона платників ЄСВ, зареєстрованих в органах доходів і зборів, що знаходяться на території АТО. Ці платники звільняються від виконання обов’язків, перелічених у ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, — зокрема, від нарахування, сплати та надання звітності з ЄСВ. На який період? З 14.04.2014 р. по дату закінчення АТО.
Як скористатися таким «благом»? Подати заяву до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем тимчасового проживання у довільній формі не пізніше 30 календарних днів, наступних за днем закінчення АТО.
Закон № 1669 набрав чинності 15.10.2014 р.
Доплати робітникам, які обслуговують органи влади: що нового
Мінсоцполітики згадало про робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів. Це підтверджує наказ Міністерства від 25.09.2014 р. № 690, яким викладено у новій редакції п. 3 додатка 2 до наказу Мінпраці від 02.10.96 р. № 77: робітникам за використання в роботі дезінфікувальних засобів, а також робітникам, які зайняті прибиранням туалетів, установлюється доплата у розмірі 10 % посадового (місячного) окладу.
До внесення змін претендентами на таку доплати були прибиральники та покоївки, які використовували деззасоби в роботі. При цьому не йдеться про їх конкретні посади, тобто нова редакція оперує більш широким поняттям — «робітники».
На момент підготовки матеріалу в номер наказ № 690 не набрав чинності.
Працівник трудиться у підприємця: хто посвідчує запис у його трудовій книжці
Внесли зміни до п. 2.211 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58. Про них ідеться в наказі Мінсоцполітики та Мін’юсту від 16.09.2014 р. № 661/1541/5.
Поправками спрощено порядок візування записів у трудовій книжці працівника, що працює у фізичної особи — підприємця. Відтепер запис такому працівнику підтверджує своїм підписом та засвідчує печаткою посадова особа Державної служби зайнятості незалежно від місця реєстрації трудового договору такого працівника. До змін запис посвідчували органи Держзайнятості, які зареєстрували трудовий договір із таким працівником.
На момент підготовки матеріалу в номер наказ № 661 не набрав чинності.
Роботодавець не сплатив ЄСВ — постраждає працівник при отриманні допомоги по безробіттю
Спочатку нагадаємо, що розмір допомоги по безробіттю виплачують у відсотках до середньої заробітної плати залежно від страхового стажу особи. При цьому довідку про середню зарплату видає колишній роботодавець такої особи. У розрахунок середньої заробітної плати включають тільки ті складові зарплати, з яких роботодавець сплатив ЄСВ.
Виходить, якщо роботодавець не сплачував ЄСВ, то його колишній працівник у подальшому отримуватиме допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі. Після погашення заборгованості з ЄСВ роботодавцем розмір допомоги переглянуть. Таким є висновок Мінсоцполітики (Центр зайнятості), який представлено у листі від 05.09.2014 р. № ДЦ-01-5947/0/6-14.
Які строки позовної давності по трудових спорах
Відповідь знає Мінсоцполітики, яку воно представило у листі від 06.10.2014 р. № 3050/0/06/14. Справа у тому, що і у КЗпП, і у ЦКУ йдеться про строки позовної давності.
При цьому Міністерство наголошує, що норми ЦКУ (ч. 1 ст. 9 цього Кодексу) застосовують до врегулювання відносин, які виникають у сфері трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Але строки позовної давності по трудових спорах врегульовані КЗпП. Тому керуватися слід строками, установленими цим трудовим Кодексом, а саме ст. 233. Наприклад, з позовом про стягнення заробітної плати працівник може звернутися без обмеження будь-яким строком.
