Будь-які відрахування із зарплати здійснюють тільки у випадках, передбачених законодавством України. Це гарантовано ст. 127 КЗпП*. Так, у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він отримав відпустку, роботодавець проводить відрахування із зарплати за дні відпустки, надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
* Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII. — Прим. ред.
Зверніть увагу! Існують підстави звільнення, за яких відрахування із зарплати за дні відпустки, надані у рахунок невідпрацьованої частини робочого року, не проводять (п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП, ч. 2 і 3 ст. 22 Закону про відпустки**)***.
** Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР. — Прим. ред.
*** Ситуації, коли такі відрахування не проводять, див. в «ОП», 2014, № 8, с. 31. — Прим. ред.
У наведеній в листі ситуації працівник використовував відпустку повної тривалості за робочий рік, що відпрацьований не повністю. Отже, йому були виплачені зайві відпускні, які при звільненні необхідно відрахувати.
Що для цього слід зробити?
По-перше, визначити кількість «незароблених» днів відпустки. Для цього спочатку розраховують «зароблені» дні відпустки: визначають кількість календарних днів відпустки, на яку має право працівник на день звільнення. Потім від фактично використаної кількості днів відпустки віднімаємо розраховану «норму». Це й буде та кількість днів відпустки, за яку слід відрахувати із зарплати працівника, що звільняється, суму «незароблених» відпускних.
По-друге, про необхідність такого відрахування слід зазначити в розпорядженні (наказі) про звільнення.
По-третє, визначити суму «незароблених» відпускних. Для цього необхідно знати, за якою середньою зарплатою проводити розрахунок. Що є точкою відліку при визначенні середньої зарплати: місяць звільнення працівника (згідно з наказом, в якому і зазначено кількість днів відпустки, що підлягають відрахуванню) чи місяць надання такої відпустки раніше?
Важливо! Відрахування за дні відпустки, у рахунок невідпрацьованої частини робочого року проводять за раніше нарахованою середньою зарплатою.
Тобто заново розраховувати середню зарплату не потрібно, оскільки працівник повинен повернути суму, що йому вже була нарахована (авансована) за невідпрацьований період.
У наведеному запитанні працівник звільняється 15.10.2014 р.
Визначимо кількість днів основної щорічної відпустки, які «заробив» працівник на день звільнення (15.10.2014 р.) включно*.
*Детальніше про розрахунок кількості днів невикористаної відпустки, що підлягають компенсації при звільненні, читайте в «ОП», 2013, № 16, с. 21. — Прим. ред.
За робочий період з 12.12.2013 р. по 15.10.2014 р. працівником було відпрацьовано:
20 грудень + 31 січень + 28 лютий + 31 березень + 30 квітень + 31 травень + 30 червень + 31 липень + 31 серпень + 30 вересень + 15 жовтень - 10 святк. дн. = 298 к. дн.
Кількість днів основної щорічної відпустки, що припадають на 1 календарний день без урахування святкових і неробочих днів, згідно зі ст. 73 КЗпП становить:
24 к. дн. : (365 к. дн. - 10 к. дн.) = 0,0676 к. дн.
Тривалість «заробленої» основної щорічної відпустки (за відпрацьований період з 12.12.2013 р. по 15.10.2014 р. включно) склала:
0,0676 к. дн. х 298 к. дн. = 20,1448 ≈ 20 к. дн.
У липні працівник «відгуляв» основну щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Тобто він надмірно використав 4 календарні дні відпустки (24 к. дн. - 20 к. дн.). Отже, при остаточному розрахунку з ним з його зарплати необхідно відрахувати таку суму відпускних:
4 к. дн. х 114,14 грн. = 456,56 грн.,
де 114,14 — середньоденна зарплата, за якою оплачувалася основна щорічна відпустка, надана в липні 2014 року.
