Дав чергування — дай відгул, або Як грамотно організувати чергування

З об’єктивних причин роботодавець може залучити до чергування своїх працівників. При цьому чергування, як і будь-яку діяльність, потрібно правильно організувати. До речі, навіть сьогодні при організації чергувань ми керуємося нормативкою, затвердженою більш як півстоліття тому, — постановою № 233. Кого можна залучити до чергування, на який строк, як часто й чим таке чергування компенсують? На всі ці запитання у нас є готові відповіді. Отже, до справи!

Перш за все з’ясуємо, що таке чергування.

У загальному випадку чергуванням вважається перебування працівника на підприємстві, в установі, організації за розпорядженням адміністрації до початку або після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові дні як відповідального за порядок і для оперативного вирішення невідкладних питань, не пов’язаних з його трудовими обов’язками, а також для передачі інформації.

По суті, під час чергування працівник у свій законний для відпочинку час перебуває на роботі для виконання певних завдань. Які завдання можуть поставити працівникові при чергуванні? Наведемо кілька прикладів.

1. В установі більшість працівників, у тому числі адміністративний персонал, працюють за 5-денним робочим тижням з 8-годинним робочим днем. Але для окремих категорій працівників установлено інший графік роботи (сторожі, охоронники). Для контролю за такими працівниками, а також за загальною ситуацією в установі у вечірній, нічний час, вихідні та святкові дні якраз і запроваджується чергування.

2. Таке чергування є актуальним на підприємствах з особливими об’єктами, що мають важливе (промислове, економічне, стратегічне тощо) значення. Відомі випадки, коли до чергування залучають адміністративних працівників. Для чого? Для контролю за нормальною роботою, для своєчасного реагування у випадку форс-мажору (аварії, стихійні лиха тощо).

3. Деколи чергування запроваджують до та після робочого дня. У таких випадках черговий забезпечує:

— доступ працівників до службових та іншим приміщень;

— готовність приміщень до робочого процесу (подання електроенергії, перевірку устаткування);

— підготовку працівників до роботи;

— закінчення робочого процесу (контроль за відключенням устаткування, електроприладів).

Як ми вже з’ясували, чергування не передбачає виконання працівником своїх прямих трудових обов’язків. Він просто перебуває на підприємстві з метою інформування, вирішення невідкладних питань тощо. Візьмемо це на замітку та опишемо деякі помилки, що трапляються на практиці.

Не плутайте чергування відповідно до постанови № 233із так званим змінним чергуванням сторожів, охоронників, диспетчерів тощо, під час якого вони виконують свої трудові обов’язки. Таким працівникам установлюють підсумований облік робочого часу.

Окрім цього, деякі нормативно-правові акти містять норми про чергування, але таке чергування є виконанням працівником своїх трудових обов’язків з відповідною оплатою. Така праця не належить до чергування згідно з постановою № 233. Яскравий приклад цього — чергування медиків у стаціонарі та вдома (пп. 5.1 і 5.2 Умов № 308/519).

Дуже багато хто ототожнює чергування з виходом на роботу в святковий або вихідний день, з роботою в надурочний або нічний час. Але це не так! Залучення до роботи в зазначений час допускається у виняткових випадках, передбачених КЗпП, з оплатою праці відповідно до ст. 72, 106 — 108 КЗпП. При цьому в цей час працівник виконує роботу, передбачену трудовим договором. Якщо працівник виконує свої трудові обов’язки в нічний час, вихідні та святкові дні, то це не вважається чергуванням.

Коло осіб, на яких покладається обов’язок щодо здійснення чергувань, залежить від виду чергування, а також від наявності в деяких категорій працівників особливого правового статусу. Приймаючи рішення про те, кого залучати до чергування, ураховуйте також професійні та соціальні критерії. Так, відповідальне чергування по організації в цілому може доручатися тільки особам, котрі володіють певними знаннями й досвідом у сфері управління, а також мають комплексне уявлення про діяльність організації, тобто керівникам вищої та середньої ланки. Чергування перед початком або після закінчення робочого дня передбачає наявність у працівника певних професійних навичок, що дозволяють йому здійснити належну підготовку до виконання робіт.

Також нагадаємо: трудове законодавство містить обмеження щодо залучення окремих категорій працівників до робіт у нічний час, вихідні дні та над­урочних робіт. Стосовно чергувань таких приписів немає. Але все-таки «від гріха подалі» не залучайте до чергувань: вагітних жінок, працівників, які не досягли вісімнадцятирічного віку, інвалідів, жінок, котрі мають дитину віком до трьох років.

Працівників залучають до чергування тільки у виняткових випадках та за погодженням із профкомом (п. 1 постанови № 233). Однак такі випадки законодавством не встановлені, тому застережіть їх у колдоговорі.

Якщо організація, установа, підприємство вирішили залучити працівників до чергування, ураховуйте такі моменти (пп. 1 і 2 постанови № 233, науково-практичний коментар до ст. 65 КЗпП):

— до чергування залучають працівників тільки за їх згодою;

— працівники залучаються до чергування не частіше одного разу на місяць;

— при залученні працівника до чергування після закінчення робочого дня з’явлення на роботу для працівника як з нормованим, так і з ненормованим робочим днем переноситься в день чергування на пізніший час;

— тривалість чергування чи роботи разом із чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого дня. Конкретна тривалість чергування залежить від потреб роботодавця;

— на чергових не покладають обов’язки сторожів, обов’язки щодо перевірки перепусток на вхід і вихід із підприємства чи установи, приймання пошти, прибирання приміщень, оформлення документації.

Ще раз підкреслимо: чергування не пов’язане з виконанням працівником своїх безпосередніх трудових обов’язків. Але під час такого чергування працівник «витрачає» свій час, сили на користь роботодавця. З урахуванням цього час чергування має включатися до норми робочого часу при його плануванні на місяць.

Постановою № 233 передбачено, що чергування у вихідні та святкові дні компенсують наданням відгулу протягом найближчих 10 днів тієї самої тривалості, що й чергування. Це також підтвердило і Мінпраці — чергування у вихідний день не оплачують, за нього надають відгул (див. лист № 89).

У табелі обліку робочого часу години чергування не позначають (лист № 89). Але для збереження балансу робочого часу за період (місяць, квартал тощо) працівнику  день надання відгулу в табелі обліку робочого часу проставляють як відпрацьований час (літерний код «Р» або цифровий «01»). І цей час підлягає оплаті як відпрацьований.

Працівника до чергування можна залучити як у його робочі дні, так і в неробочі.

Якщо працівник чергує у свій робочий день, то такий день позначають у табелі обліку робочого часу як робочий і зарплату за нього нараховують як за звичайний робочий день.

А от якщо чергування відбулося у вихідний, святковий або неробочий день, застосовуємо норми постанови № 233. Як ми відзначали, за такий день працівникові надають відгул. Але й тут можуть бути нюанси. Розглянемо можливі ситуації.

Ситуація 1. Якщо у вихідний день працівник чергував і тривалість чергування дорівнює тривалості робочого дня, виконайте такі кроки:

1. Не позначайте день чергування в табелі обліку робочого часу.

2. Не оплачуйте день чергування.

3. Протабелюйте наданий день відгулу як відпрацьований день і нарахуйте працівнику за такий день денний заробіток.

Приклад 1. Працівник бюджетної організації Жмурко М. Я. 24 серпня 2014 року залучався до чергування тривалістю 8 годин. За чергування 24.08.2014 р. працівникові було надано відгул 29.08.2014 р. Посадовий оклад працівника становить 1551,00 грн. Окрім цього, працівнику встановлено надбавку за складність і напруженість у роботі в розмірі 50 % посадового окладу.

У цій ситуації тривалість чергування дорівнює тривалості робочого дня такого працівника. У табелі обліку робочого часу день чергування (24.08.2014 р.) не позначають, але день відгулу (29.08.2014 р.) табелюють як звичайний робочий день (див. рис. 1). У результаті отримаємо повністю відпрацьовану норму робочого часу за цей місяць. Нарахована зарплата за серпень 2014 року становитиме 2326,50 грн. (1551,00 грн. + 1551,00 грн. х 50 %).

Рис. 1. Фрагмент табеля обліку використання робочого часу за серпень 2014 року

Ситуація 2. Працівник чергував у вихідний день. Тривалість чергування — менше тривалості встановленого для нього робочого дня. Згідно з постановою № 233 день відгулу надається тієї самої тривалості, що і тривалість чергування. Реш­ту годин у день відгулу має бути відпрацьовано. Але якщо працівник не відпрацює ці години зі своєї вини, то в цьому випадку:

1. День чергування не позначаєте в табелі обліку робочого часу та не оплачуєте.

2. У день відгулу в табелі обліку робочого часу відображаєте кількість відпрацьованих годин, що дорівнює часу чергування, а не повністю відпрацьований робочий день.

3. Оплачуєте день відгулу тільки за «відпрацьовані» години.

Приклад 2. Працівниця підприємства Єлецька Н. С. залучалася до чергування 25 серпня 2014 року з 8:00 до 12:00. Тривалість чергування склала 4 години. За чергування 25.08.2014 р. їй було надано відгул 29.08.2014 р., що дорівнює тривалості чергування (4 години), але за згодою з роботодавцем у цей день працівниця не працювала. Посадовий оклад такої жінки становить 1397,00 грн.

У цій ситуації має бути надано відгул, що дорівнює тривалості чергування, — 4 години. Решту часу (4 години) працівниця не відпрацювала зі своєї вини. Таким чином, за робочий день 29.08.2014 р. їй має бути нараховано зарплату не в розмірі денного заробітку, а тільки за 4 робочі години (час відгулу, що дорівнює часу чергування) виходячи з годинної ставки цього місяця.

У табелі обліку робочого часу день чергування (25.08.2014 р.) не позначають. День відгулу (29.08.2014 р.) табелюють як звичайний робочий день, але вказують кількість відпрацьованих годин, що дорівнює тривалості чергування (див. рис. 2 на с. 16). Нарахована зарплата за серпень 2014 року становитиме 1362,08 грн. (1397,00 грн. : 160 год х 156 год).

Майте на увазі такий момент: працівник не може самостійно на свій розсуд установлювати дату відгулу. Тому для кожного працівника таку дату необхідно визначати в наказі про залучення до чергування. Про те, як оформити такий наказ, а також які ще документи необхідні для організації чергування, ви дізнаєтеся в наступному розділі.

Рис. 2. Фрагмент табеля обліку використання робочого часу за серпень 2014 року

На нормативно-правовому рівні питання документального супроводу чергування не врегульоване. Тому пакет документів може бути різним. Перш за все порядок та умови залучення до чергування необхідно відобразити в колективному договорі чи іншому локальному документі підприємства, організації, установи, наприклад у Положенні про чергування. Як правило, видають графік чергування та наказ про залучення до чергування, які погоджують з профспілкою.

Положення про чергування. У такому документі потрібно зазначити:

— підстави залучення до чергування;

— коло осіб, які залучаються до чергування;

— періодичність і тривалість чергувань;

— години чергувань;

— обов’язки осіб, які залучаються до чергування;

— порядок формування графіка чергувань;

— компенсацію за чергування тощо.

Рекомендуємо з Положенням про чергування ознайомити своїх працівників під підпис. Це дозволить у подальшому уникнути непорозумінь та спорів щодо залучення до чергування та компенсації за нього.

Графік чергувань. Чітких вимог до складання графіка чергувань немає. Рекомендуємо затвердити його завчасно, наприклад, за місяць або триваліший період до початку чергувань. Не забудьте погодити його з профспілкою.

Під час планування чергувань ураховуйте вимоги постанови № 233.

Час чергування включають до робочого часу. Тому при складанні графіка чергувань необхідно відобразити не тільки дати чергування, а і тривалість його в годинах. Майте на увазі: тривалість чергування або роботи разом із чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого дня.

Приклад 3. Режим роботи організації: з 9:00 до 18:00 — робочий час, з 13:00 до 14:00 — обідня перерва.

Розглянемо можливі ситуації, пов’язані з визначенням тривалості чергування. Якщо працівника було залучено до чергування:

— з 18:00 до 21:00, то в цей день працівник має відпрацювати лише 5 годин робочого часу (з 13:00 до 18:00), оскільки 3 години припали на чергування. У цьому випадку тривалість робочого часу не перевищить норму робочого часу — 8 годин (3 години чергування + 5 годин роботи);

— з 0:00 до 8:00, то після закінчення чергування до роботи він не стає, оскільки тривалість чергування в цей день дорівнює 8 годинам — нормі робочого часу;

— у вихідний день відчергував протягом 12 годин (з 9:00 до 21:00), то йому має бути надано відгул тривалістю 12 годин. Оскільки його робочий день становить 8 годин, то працівникові буде надано відгул в один з робочих днів на весь день (8 годин), а в інший робочий день — на півдня (4 години).

Наказ. Залучають працівників до чергування згідно з письмовим розпорядженням (наказом) керівника установи, організації, підприємства. Такий документ видають перед кожним чергуванням. У ньому вказують дату й час чергування, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка залучається до чергування, дні відгулів, що надаються за чергування (див. рис. 3 на с. 17).

Державних та посадових осіб місцевого самоврядування доволі часто залучають до чергувань. Однак порядок такого залучення для зазначених служб також не встановлено. Тому в загальному випадку їм необхідно керуватися механізмом залучення до чергувань, розглянутим у цій статті. Виняток — «надзвичайне» чергування. Для керівників і заступників керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади на робочих місцях у святкові дні для вирішення питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків НС, таке чергування врегульоване Типовим порядком, затвердженим постановою № 254.

Метою «надзвичайного» чергування є:

— оперативне прийняття рішень та організація робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків НС;

— організація взаємодії та координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з ліквідації наслідків НС.

Зауважте: постанова № 254 не скасовує та не підміняє постанову № 233. Постанова № 254 рекомендує затвердити порядок організації «надзвичайних чергувань» на місцях. У ньому радимо прописати і спосіб компенсації таких чергувань.

«Бюджетна організація»

НАКАЗ

21.07.2014 р.    м. Харків    № 78-к

Про залучення працівників до чергування

Для забезпечення вирішення невідкладних завдань, пов’язаних із виборчою кампанією, у вихідний день 20 вересня 2014 року

НАКАЗУЮ:

1. Залучити до чергування працівника «Бюджетної організації» Чепурного Володимира Олександровича, начальника відділу аудиту і контролю, 20 вересня 2014 року з 9:00 до 17:00.

2. Надати день відпочинку начальнику відділу аудиту і контролю «Бюджетної організації» Чепурному В. О. 26 вересня 2014 року.

3. Начальнику відділу кадрів «Бюджетної організації» Кулішовій О. С. для дотримання Положення про залучення працівників організації до чергувань, затвердженого наказом від __ № ___, організувати персональний облік чергувань.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Керівник   Лановий    Лановий П. П.

Погоджено:

Голова профкому   Миронова    Миронова І. С.

З наказом ознайомлений:

Начальник відділу аудиту і контролю     Чепурний     Чепурний В. О.

Рис. 3. Зразок наказу про залучення працівників підприємства,
 установи, організації до чергування

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

Постанова № 233 — постанова ВЦРПС «Про чергування на підприємствах та в установах» від 02.04.54 р. № 233.

Постанова № 254 — постанова КМУ «Про затвердження Типового порядку організації чергувань керівників і заступників керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади на робочих місцях у святкові дні для вирішення питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій» від 10.04.2013 р. № 254.

Умови № 308/519 — Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджені спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519.

Лист № 89 — лист Мінпраці від 02.04.2010 р. № 89/13/116-10.

НС — надзвичайна ситуація.