Почнемо з того, що в останній день роботи або день звільнення роботодавець мав провести з працівником остаточний розрахунок. Про нараховані суми, що належать працівнику при звільненні, власник чи уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ст. 116 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р., далі — КЗпП).
Тож усі належні працівникові суми мають бути виплачені йому при звільненні.
При звільненні сторожів до таких сум відносять, зокрема, зарплату за відпрацьований час, оплату за роботу в нічний час, у святкові або неробочі дні (якщо такі були), оплату надурочних годин, компенсацію за невикористану відпустку тощо.
І якщо з основними виплатами все зрозуміло, то оплата надурочних годин при звільненні працівника до закінчення облікового періоду викликає певні запитання. Як у такому випадку визначити для цього працівника його норму робочого часу? Чи вважати, що обліковий період припинився з моменту звільнення працівника? Як визначати кількість годин надурочної роботи?
Щоб розібратися з цими запитаннями, пригадаймо «засади» підсумованого обліку робочого часу.
Порядок та умови застосування такого обліку робочого часу наведено в Методичних рекомендаціях щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.
Особливість підсумованого обліку робочого часу полягає в тому, що норму робочого часу визначають за підсумками облікового періоду (місяця, кварталу, року). При цьому переробка в одні дні (тижні) може погашатися недопрацюванням в інші дні (тижні) з тим, щоб у межах певного облікового періоду загальна тривалість робочого часу не перевищувала нормальної кількості робочих годин для цього періоду. Таким чином, виконання норми робочого часу забезпечується не за тиждень (виходячи з 40-годинного робочого тижня), а за триваліший період.
Важливо! Обліковий період — це відрізок часу, визначений трудовим договором, колективним договором, угодою або локальними актами роботодавця, протягом якого працівник повинен відпрацювати встановлену йому норму робочого часу відповідно до графіка змінності.
При підсумованому обліку робочого часу вихід на роботу регулюється графіком роботи (змінності), який розробляється роботодавцем та погоджується ним із профспілкою, а якщо такий графік не створено — можна передбачити такі норми в колективному договорі. Графіки роботи (змінності) розробляють так, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин, передбаченої у ст. 50 і 51 КЗпП. Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства та охоплює робочий час і години роботи у вихідні та святкові дні, години відпочинку.
Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, установлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.
Обліковим періодом, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовують інші облікові періоди — квартал, півріччя, рік. Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначають як різницю між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з Табелем та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період, вважають надурочним та оплачують згідно зі ст. 106 КЗпП.
Оплату за всі години надурочної роботи здійснюють наприкінці облікового періоду.
Зверніть увагу! При підсумованому обліку робочого часу роботу у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком уключають до норми робочого часу за обліковий період, установленої на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними та оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки її вже оплачено в подвійному розмірі.
Для кожного працівника підсумований облік робочого часу здійснюють:
1) на підставі Табеля та затвердженого графіка роботи (змінності) за обліковий період;
2) наростаючим підсумком з початку встановленого облікового періоду.
Норму робочого часу за обліковий період визначають за календарем із розрахунку 6-денного робочого тижня, 7-годинного робочого дня (або відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів — до 5 год і напередодні святкових та неробочих днів — на 1 год.
Можна також визначати норму робочого часу й за графіком 5-денного робочого тижня. Не забудьте тільки передбачити це в колективному договорі чи іншому локальному документі підприємства, організації, установи.
Як визначити кількість надурочних годин? Дуже легко! Просто відніміть від фактично відпрацьованих годин в обліковому періоді норму годин за цей період.
При цьому пам’ятайте, що при підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду потрібно виключити дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на певний час, протягом якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання трудових обов’язків (унаслідок відпустки, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасової непрацездатності тощо).
У наведеному запитанні в установі для сторожів установлено обліковий період, що дорівнює року. Тож тільки наприкінці року буде відомо, яку кількість надурочних годин відпрацював кожен працівник.
Так, припустимо, що один зі сторожів відпрацює у 2014 році 2109 годин. При цьому ні у відпустці, ні на лікарняному такий працівник не був. Норма годин у 2014 році становить 2002. Таким чином, кількість надурочних годин, відпрацьованих таким працівником, дорівнюватиме 107 годин (2109 - 2002).
Як визначити норму годин при звільненні до завершення облікового періоду? Для цього пригадаємо, що при звільненні працівника припиняються взаємні зобов’язання сторін трудового договору. Тож із закінченням дії трудового договору припиняються всі його умови, що стосуються тривалості облікового періоду, зокрема встановлення підсумованого обліку робочого часу.
Таким чином, при звільненні працівника обліковий період для нього закінчиться в останній день його роботи. А наприкінці облікового періоду потрібно визначити кількість надурочних годин та оплатити їх.
Для цього необхідно відкоригувати для такого працівника норму годин.
У цьому випадку норма робочого часу обчислюватиметься за період часу з моменту початку облікового періоду і до моменту звільнення. Якщо загальна кількість годин, відпрацьованих працівником з початку облікового періоду до моменту звільнення, перевищить нормальну тривалість робочого часу в зазначеному періоді, то робота понад нормальну кількість робочих годин буде визнаватися надурочною та оплачуватися в подвійному розмірі відповідно до ст. 106 КЗпП.
У наведеному запитанні сторож звільнився 31.07.2014 р. За 7 місяців він відпрацював 1152 години. Обліковий період для такого працівника закінчився 31.07.2014 р., і норма робочого часу визначатиметься для нього за період із 01.01.2014 р. по 31.07.2014 р. включно.
Припустимо, що норма робочого часу за обліковий період визначається за графіком 5-денного робочого тижня з 8-годинним робочим днем. У цьому випадку для такого працівника норма робочого часу дорівнює 1139 годин (167 + 160 + 159 + 167 + 151 + 151 + 184).
Кількість надурочних годин становитиме:
1152 - 1139 = 13 (год),
де 1152 — кількість годин, відпрацьованих сторожем за обліковий період з 01.01.2014 р. по 31.07.2014 р.;
1139 — кількість годин за нормою робочого часу за обліковий період для такого працівника, який звільняється.
