Безперечно, за мобілізованими працівниками зберігають місце роботи та посаду в установах (організаціях), в яких вони працювали на час призову. Як довго? На особливий період, але не більше одного року. Про це йдеться у ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП), яка діє з 18.03.2014 р. Інших уточнень з приводу строку збереження за мобілізованим працівником робочого місця не наведено.
Тому, щоб відповісти на запитання читача, пригадаємо «природу» строкового трудового договору. Його особливість — оговорена дата закінчення (ст. 23 КЗпП). Тобто при укладанні строкового трудового договору роботодавець та працівник визначають дату звільнення останнього. Запам’ятайте! У такому випадку трудовий договір з працівником припиняють за п. 2 ст. 36 КЗпП (закінчення строку).
Якщо працівника не звільнять в узгоджену з роботодавцем дату, то строковий трудовий договір автоматично трансформується у безстроковий (ст. 391 КЗпП). Із цього моменту «попрощатися» з працівником можна лише на загальних підставах, а застосування п. 2 ст. 36 КЗпП уже неприпустимо.
Важливо! Припинити строковий трудовий договір з мобілізованим працівником слід у день спливу терміну його дії. У випадку, наведеному в запитанні, такою датою є 30.09.2014 р.
Причини такого висновку лежать на поверхні: трудове законодавство не містить додаткових приписів з приводу припинення строкового трудового договору із мобілізованим працівником, а тому тут діють його загальні норми. Отже, дія строкового трудового договору припиняється у день, оговорений при його укладанні. Не останнім аргументом виступає й раніше відзначена норма ст. 391 КЗпП.
Не забувайте провести із таким працівником остаточний розрахунок! Як виплатити належні мобілізованому працівнику суми, адже він призваний на військову службу, а тому у більшості випадків розшукати його складно? Зазначені суми можна перерахувати на банківську «зарплатну» картку такого працівника. Інший варіант, якщо зарплату виплачують через касу, — дочекатися повернення мобілізованого та на його вимогу виплатити належні суми. В останньому випадку керуємося ст. 116 КЗпП: якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Також виникають труднощі із видачею трудової книжки. Серйозно поставтеся до такої процедури. Чому? На роботодавця покладений обов’язок видати працівнику трудову книжку у день звільнення (ст. 47 КЗпП). У разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).
Як же видати трудову книжку мобілізованому працівнику у день припинення строкового трудового договору? Видати її безпосередньо «на руки» працівнику ви не зможете, але «підстрахувати» себе вам під силу. На допомогу прийде п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58: якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то роботодавець в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Саму трудову книжку пересилати без письмової згоди працівника заборонено.
Тобто ви відправляєте рекомендований лист мобілізованому працівнику за місцем його постійного проживання. У ньому і пропишіть про необхідність отримання працівником трудової книжки. Так у вас з’явиться «корінець», що ви дійсно намагалися передати працівнику трудову книжку.
У листі також рекомендуємо вказати суму остаточного розрахунку, що підлягає виплаті. Тим самим виконується вимога ст. 116 КЗпП про обов’язок роботодавця письмово повідомити працівника про нараховані суму, належні працівнику при звільненні.
Далі наведемо фрагмент такого листа.
