Додаткові гарантії для «солдатів установ»: роботодавець повинен знати!
З 15.04.2015 р. набув чинності Закон України від 18.03.2015 р. № 259-VIII, яким, зокрема, визначено нові гарантії за місцем роботи для працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації.
Новини стосуються мобілізованих працівників, які під час військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) і перебувають на лікуванні в закладі охорони здоров’я, а також потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми. За ними зберігають місце роботи і середню зарплату до дня, наступного за днем їх узяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після демобілізації в разі завершення ними лікування в закладах охорони (незалежно від строку лікування) здоров’я, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня визнання їх судом померлими. Тепер таку норму прописано в ч. 5 ст. 119 КЗпП.
Також мобпрацівники протягом двох років після звільнення з військової служби отримали переважне право залишатися на роботі в разі скорочення чисельності або штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці (оновлений п. 9 ч. 2 ст. 42 КЗпП).
Крім того, розширилося коло працівників, які можуть скористатися щорічною відпусткою повної тривалості до спливу шестимісячного строку безперервної роботи у перший рік роботи у цій установі (ч. 7 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР). Віднині до таких категорій працівників зараховано осіб, призваних під час мобілізації, якщо вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців (не рахуючи часу переїзду до місця проживання) після демобілізації.
Одночасно Закон № 259 знімає з роботодавця обов’язок щодо персонального попередження за 2 місяці і пропозиції наявних посад для «звичайних» працівників, яких звільняють у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період (новий абз. 4 ст. 492 КЗпП).
Головбух установи: призначення та кваліфікаційні вимоги за загальними трудовими нормами
Нагадаємо: раніше ми інформували про поправки в БКУ, згідно з якими скасовано узгодження кандидатури головбуха бюджетної установи з Казначейством і «особливі» кваліфікаційні вимоги до нього (див. «ОП», 2015, № 2, с. 3). Наразі ж чиновники провели «інвентаризацію» підзаконної нормативки з цього приводу. Що вийшло в результаті?
Мінфін наказом від 04.03.2015 р. № 288 визнав таким, що втратив чинність, Порядок погодження призначення на посаду та звільнення з посади головного бухгалтера бюджетної установи, затверджений наказом цього відомства від 21.02.2011 р. № 214.
Уряд постановою від 08.04.2015 р. № 173 відкоригував Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59. В оновлених нормах Типового положення зазначається, що кваліфікаційні характеристики для головбуха бюджетної установи визначаються відповідними Довідниками, які є загальними для всіх сфер. Ще одна значуща зміна — процедуру призначення на посаду та звільнення з неї головбуха бюджетної установи здійснюють відповідно до трудового законодавства.
Матдопомога держслужбовцям: оплатні та індексаційні моменти
Мінсоцполітики в листі від 19.01.2015 р. № 39/13/84-15 надало роз’яснення щодо виплати різних видів матдопомоги держслужбовцям.
У листі Міністерство акцентує увагу на тому, що допомога на оздоровлення держслужбовцям виплачується виключно в разі надання їм щорічної відпустки.
Цікаві висновки наведено і щодо виплати держслужбовцям матдопомоги для вирішення соціально-побутових питань. Таку матдопомогу може бути виплачено, наприклад, у разі скрутного матеріального становища держслужбовця, у зв’язку з його тривалою хворобою. У листі рекомендується умови виплати такої допомоги (обставини, за яких вона надається), коло осіб-претендентів прописати у відповідному Положенні органу. Як правило, таке Положення складають як додаток до колективного договору або взагалі усі моменти, пов’язані з виплатою такої матдопомоги, прописують у самому колдоговорі.
Пам’ятайте: матдопомога для вирішення соціально-побутових питань не є обов’язковою виплатою і якщо коштів для її надання недостатньо, її не виплачують.
Фахівці Мінсоцполітики висловилися і з приводу індексації допомоги на оздоровлення і матдопомоги для вирішення соціально-побутових питань. На думку «трудового» Міністерства, такі виплати не індексуються згідно з чинним механізмом індексації — Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078. Причина: разовий характер таких видів допомоги.
