Правом на застосування понижуючого коефіцієнта можуть скористатися такі роботодавці:
1) юридичні особи, у тому числі їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
2) фізичні особи — підприємці;
3) фізособи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, і звичайні фізособи, які використовують працю інших фізосіб на умовах трудового договору / контракту.
Скористатися правом на понижуючий коефіцієнт можуть роботодавці, які були створені або почали фінансово-господарську діяльність у 2014 році. Підприємства, створені у 2015 році, а також фізособи, які розпочали свою підприємницьку діяльність з використанням праці найманих працівників у 2015 році, не зможуть скоротити витрати на ЄСВ за допомогою коефіцієнта.
Не мають права на застосування понижуючого коефіцієнта:
— військові частини та органи, що виплачують грошове забезпечення (ставка 34,7 %);
— підприємства, установи, організації при нарахуванні ЄСВ на зарплату, лікарняні, декретні інвалідів (ставка 8,41 %);
— підприємства та організації всеукраїнських громадських організацій інвалідів УТОГ і УТОС (ставка 5,3 %);
— підприємства та організації громадських організацій інвалідів (ставка 5,5 %);
— усі роботодавці при утриманні ЄСВ (ставки 3,6 %; 6,1 %; 2,6 %; 2 %; 2,85 %).
Умови, при виконанні яких можна застосувати понижуючий коефіцієнт, наведено в таблиці на с. 14.
Умови застосування понижуючого коефіцієнта
№ з/п | Умови | Порядок розрахунку показників* |
1 | БН(зо) перевищує на 20 % і більше СмБН(зо)2014, де БН(зо) — база нарахування ЄСВ з розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці; СмБН(зо)2014 — середньомісячна база нарахування ЄСВ за 2014 рік з розрахунку на одну застраховану особу | БН(зо) = БН : К(зо), де БН — це загальна сума зарплати, винагород за цивільно-правовими договорами (ЦПД) за роботи (послуги), лікарняних, декретних, нарахованих у звітному місяці, зменшена на суму зарплати, лікарняних, декретних інвалідів, які працюють у юросіб; К(зо) — кількість застрахованих осіб, яким нараховано виплати у звітному місяці, зменшена на кількість інвалідів, що працюють у юросіб. СмБН(зо)2014 = БН2014 : К(зм)2014 : СмК(зо)2014, де БН2014 — це загальна сума зарплати, винагород за ЦПД за роботи (послуги), лікарняних, декретних, нарахованих у звітних місяцях 2014 року, зменшена на суму зарплати, лікарняних, декретних інвалідів, які працюють у юросіб. БН2014 визначають згідно зі звітами за формою № Д4 за всі звітні місяці 2014 року: ряд. 2 - ряд. 2.1.4 - ряд. 2.3.2 - ряд. 2.4.2; К(зм)2014 — кількість звітних місяців у 2014 році; СмК(зо)2014 — середньомісячна кількість застрахованих осіб за 2014 рік. СмК(зо)2014 = К(зо)2014 : К(зм)2014, де К(зо)2014 — кількість застрахованих осіб, яким нараховано виплати в кожному звітному місяці 2014 року, за вирахуванням інвалідів, які працюють у юросіб. К(зо)2014 визначають згідно зі звітами за формою № Д4 за всі звітні місяці 2014 року як суму показників реквізиту «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано виплати» заголовної частини таблиці 1 за вирахуванням інвалідів, які працюють у юросіб. СМК(зо)2014 округлюємо до цілого числа |
2 | Після застосування коефіцієнта СП(зо)м не менше СмП(зо)2014, де СП(зо)м — середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці; СмП(зо)2014 — середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік | СмП(зо)2014 = ЄСВ2014 : К(зм)2014 : СмК(зо)2014, де ЄСВ2014 — загальна сума ЄСВ, нарахованого за 2014 рік, крім ЄСВ, нарахованого за ставками 8,41 %; 5,3 %; 5,5 %. ЄСВ2014 визначають згідно зі звітами за формою № Д4 за всі звітні місяці 2014 року: ряд. 3 - ряд. 3.1.4 - ряд. 3.3.2 - ряд. 3.4.2. СП(зо)м = ЄСВ(зм): К(зо), де ЄСВ(зм) — сума ЄСВ, обчисленого у звітному місяці, крім ЄСВ, нарахованого за ставками 8,41 %; 5,3 %; 5,5 % |
3** | К(зо) не перевищує 200 % СмК(зо)2014 | — |
* До розрахунку необхідних показників не беруть інвалідів і нараховані їм виплати тільки роботодавці-юрособи. ** Увага! Цю умову мають право не дотримувати роботодавці — самозайняті особи та фізособи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору / контракту. | ||
Як бачимо з таблиці, усі показники, необхідні для того, щоб визначити право на понижуючий коефіцієнт, розраховуються без урахування працівників-інвалідів та нарахованих їм виплат. Це пояснюється тим, що до ставки ЄСВ у розмірі 8,41 %, за якою нараховують внесок на зарплату, лікарняні та декретні інвалідів, які працюють у юросіб, застосувати понижуючий коефіцієнт не можна.
Важливо! Фізособи-підприємці на виплати працівників-інвалідів нараховують ЄСВ за ставкою згідно з класом профризику виробництва.
Тому при визначенні права на коефіцієнт до розрахунку необхідних показників вони приймають і кількість працівників-інвалідів, і нараховані їм виплати.
Розрахунок коефіцієнта
Якщо виконуються одночасно всі умови, то коефіцієнт (К) розраховуйте за формулою:
К = СмБН(зо)2014 : БН(зо).
Якщо розрахункова величина менше або дорівнює 0,4, то К = 0,4, якщо розрахункова величина перевищила 0,4, то К = розрахунковій величині. Розмір коефіцієнта та розмір ЄСВ (ставка ЄСВ х К) округляйте до трьох знаків після коми.
Увага! Якщо виконуються умови 1 і 3, але не виконується умова 2, то розмір ставки ЄСВ з урахуванням коефіцієнта (Рєсв) розраховуйте за формулою:
Рєсв = СмП(зо)2014 : БН(зо) х 100*.
* На наш погляд, застосовувати понижуючий коефіцієнт при невиконанні однієї з необхідних умов ризиковано. Рекомендуємо із цього питання отримати індивідуальну податкову консультацію у своїй ДПІ. Більше того, запропонована формула підійде тільки страхувальникам, які і в 2014 році, і у звітному місяці 2015 року нараховували ЄСВ за однією ставкою. — Прим. ред.
Роботодавець має право застосовувати понижуючий коефіцієнт при нарахуванні ЄСВ на зарплату, лікарняні, декретні як основних працівників, так і сумісників. На лікарняні для зарплати і декретні інвалідів роботодавці-юрособи нараховують ЄСВ за ставкою 8,41 % без застосування коефіцієнта.
Розмір понижуючого коефіцієнта необхідно визначати щомісячно. При цьому незмінними залишатимуться тільки показники за 2014 рік, показники звітного місяця можуть змінюватися, за рахунок чого коефіцієнт коливатиметься.
Приклад 1. У квітні 2015 року зарплата працівників бюджетної організації збільшилася на 30 %**. У результаті загальна база нарахування ЄСВ за квітень 2015 року дорівнюватиме 36000 грн. (у тому числі зарплата працівника-інваліда — 2000 грн.), загальна сума нарахованого ЄСВ без урахування коефіцієнта — 12510,20 грн. (у тому числі на зарплату інваліда — 168,20 грн.). Кількість застрахованих осіб, яким нараховано виплати у квітні, — 11 (у тому числі 1 інвалід). Використовуючи дані звітів з ЄСВ за 12 звітних місяців 2014 року, роботодавець визначив, що загальна база нарахування ЄСВ за 2014 рік склала 332300 грн. (у тому числі на виплати інваліду — 18300 грн.), загальна сума нарахованого ЄСВ — 115521,03 грн. (у тому числі на виплати інваліду — 1539,03 грн.), загальна кількість застрахованих осіб, яким нараховано виплати у 2014 році, — 132 (у тому числі інваліди — 12).
** Претендентами на застосування понижуючого коефіцієнта є і бюджетні організації, установи, заклади. І хоча посадові оклади бюджетникам не підвищували, фонд оплати праці установи може зростати за рахунок збільшення індексаційних сум, настання у працівників права на підвищення до окладів, надбавки, доплати у більшому розмірі тощо. — Прим. ред.
Ставка ЄСВ у частині нарахувань —36,3 %.
Визначимо необхідні показники:
СмК(зо)2014 = (132 ос. - 12 ос.) : 12 міс. = 10 ос.
СмБН(зо)2014 = (332300 грн. - 18300 грн.) : 12 міс. : 10 ос. = 2616,67 грн.
БН(зо) = (36000 грн. - 2000 грн.) : 10 ос. = 3400 грн.
Перевіримо, чи виконується умова 1:
(3400 грн. : 2616,67 грн.) х 100 - 100 = 29,94 %.
Як бачимо, БН(зо) перевищує СмБН(зо)2014 більш ніж на 20 %, кількість застрахованих осіб не змінилася. Тобто умови 1 і 3 виконали, переходимо до розрахунку коефіцієнта.
Розрахуємо коефіцієнт: 2616,67 грн. : 3400 грн. = 0,770.
Далі визначаємо СП(зо)м у квітні і порівнюємо його із СмП(зо)2014, щоб переконатися, чи виконано умову 2 (див. таблицю на с. 14).
СмП(зо)2014 = (115521,03 грн. - 1539,03 грн.) : 12 міс. : 10 ос. = 949,85 грн.
СП(зо)м = ((12510,20 грн. - 168,20 грн.) х 0,770) : 10 ос. = 950,33 грн.
Таким чином, СП(зо)м за квітень 2015 року перевищує СмП(зо)2014. Отже, підприємство може застосовувати понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,770:
— при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівників (крім інваліда) — розмір ЄСВ становитиме 27,951 % (36,3 % х 0,770);
— при нарахуванні ЄСВ на лікарняні та декретні — розмір ЄСВ складатиме 25,564 % (33,2 % х 0,770);
— при нарахуванні ЄСВ на винагороди за ЦПД за роботи/послуги — розмір ЄСВ дорівнюватиме 26,719 % (34,7 % х 0,770).
Приклад 2. Припустимо, що після розрахунку необхідних для застосування коефіцієнта показників організація отримала такі результати: СмБН(зо)2014 — 3200 грн., БН(зо) — 3916,67 грн., СмП(зо)2014 — 1161,60 грн. Сума ЄСВ на одну застраховану особу без урахування коефіцієнта — 1421,75 грн. Умову 3 виконано.
Умова 1 виконується, оскільки БН(зо) перевищила СмБН(зо)2014 на 22,4 % ((3916,67 грн. : 3200 грн.) х 100 - 100).
Розрахуємо коефіцієнт:
3200 грн. : 3916,67 грн. = 0,817.
Тепер визначимо СП(зо)м:
1421,75 грн. х 0,817 = 1161,57 грн.
Як бачимо, умова 2 не виконується, тому розмір ЄСВ у квітні з урахуванням коефіцієнта дорівнюватиме:
1161,57 грн. : 3916,67 грн. х 100 = 29,657 %.
Пам’ятайте: роботодавець, який застосував коефіцієнт, але не сплатив нарахований ЄСВ в установлені строки, позбавляється права в майбутньому застосовувати його до повної сплати такої недоїмки (заборгованості). Право на застосування коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому було сплачено недоїмку.
