Залежно від того, у який день працівнику довелося вийти на роботу, буде відрізнятися і компенсація. І хоча є спільне, диявол, як відомо, ховається в деталях. Тому перше, на що ми звернемо увагу, — чим відрізняються вихідні, святкові та неробочі дні (див. рис. 1 нижче).
Вихідні дні — це дні, у які працівник не працює відповідно до графіка роботи установи (або графіка змінності). Нагадаємо: при п’ятиденному робочому тижні працівникам надають два вихідні дні, при шестиденному — один. Загальним вихідним днем є неділя ( ст. 67 КЗпП).
Святкові та неробочі дні — це дні, упродовж яких працівники не працюють на підставі ст. 73 КЗпП. Їх перелік вичерпний, а з 2015 року загальна кількість таких днів збільшилася до 11*.
* З 25.03.2015 р. виключний перелік святкових і неробочих днів поповнився ще одним днем — День захисника України, який тепер щороку відзначатимемо 14 жовтня. Див. також спецвипуск «ОП», 2015, № 8/1, с. 14.
Вихідні дні | Святкові дні | Неробочі дні (дні релігійних свят) |
У загальному випадку — неділя та субота (при 5-денному робочому тижні) або неділя (при 6-денному робочому тижні) | 1 січня — Новий рік; 8 березня — Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня — День Перемоги; 28 червня — День Конституції України; 24 серпня — День незалежності України; 14 жовтня — День захисника України | 7 січня — Різдво Христове; один день (неділя) — Пасха (Великдень) (у 2015 році — 12 квітня); один день (неділя) — Трійця (у 2015 році — 31 травня) |
Рис. 1. Перелік вихідних, святкових і неробочих днів
Так, наприклад, у червні 2015 року при 5-денному робочому тижні з двома вихідними встановлено такі дні, робота в які не проводилася: вихідні — 1, 6, 7, 13, 14, 20, 21, 27, 29; святкові та неробочі — 28.
За загальним правилом залучати до роботи у вихідні та святкові дні заборонено. Проте з будь-якого правила є винятки. Щодо роботи у вихідний (святковий) день вони перелічені в ч. 2 ст. 71 КЗпП.
Пам’ятайте: є категорії працівників (наприклад, вагітні ( ст. 176 КЗпП), неповнолітні ( ст. 192 КЗпП) тощо), яких залучати до роботи у вихідний день не можна.
Якщо вас цікавлять організаційні питання, документальне оформлення, то більше інформації щодо залучення до роботи у вихідні та святкові дні ви знайдете у спецвипуску «ОП», 2015, № 8/1, с. 8. А далі поговоримо про «оплатні» моменти.
Працюємо у вихідний/свято — отримуємо компенсацію
Якщо працівник згідно з наказом роботодавця виходить на роботу у вихідний день (святковий і неробочий), то такий день для нього, по суті, стає робочим, адже працівник виконує свої посадові обов’язки.
За те, що працівник жертвує своїм вихідним на благо роботодавця, трудовим законодавством передбачено компенсацію ( ст. 72 КЗпП) (див. рис. 2).
Рис. 2. Компенсація за роботу у вихідний день
Який саме вид компенсації за роботу у вихідний день обрати — залежить від домовленості між працівником і роботодавцем. Визначилися з компенсацією? Оформіть досягнуту угоду заявою працівника та наказом роботодавця. Спосіб компенсації визначають безпосередньо в наказі про залучення до роботи у вихідний день (див. листи Мінсоцполітики від 03.10.2013 р. № 1097/13/84-13 і № 922).
Зверніть увагу: якщо працівник як компенсацію обрав інший день відпочинку, то конкретну дату він самостійно не визначає (див. лист № 321).
Наша порада: щоб правильно нарахувати зарплату працівнику, у тому числі компенсацію за роботу у вихідний день, правильно оформіть відповідні документи. А саме:
— наказ про залучення до роботи у вихідний день (у ньому, як ми зазначили, вкажіть вид компенсації — надання іншого дня відпочинку або оплату у подвійному розмірі);
— табель обліку використаного робочого часу.
Саме ці документи будуть для бухгалтера підставою для нарахування зарплати.
Як ви вже зрозуміли, у працівника є вибір: отримати замість вихідного дня інший день відпочинку або грошову подвійну оплату. Розглянемо, у чому їх відмінності (див. рис. 3).
Рис. 3. Відмінності варіантів компенсації за роботу у вихідний день
У тому випадку, коли працівник використовує свій вихідний (святковий і неробочий) день для виконання своїх трудових обов’язків, у нього є право одержати за роботу в такий день подвійну оплату. Кому і в якому розмірі — див. нижче рис. 4.
Рис. 4. Способи оплати за роботу у святковий день (вихідний — якщо обрали подвійну оплату) ( ст. 107 КЗпП)
Зверніть увагу! Якщо працівник працював у святковий або неробочий день, його роботу цього дня оплачують також згідно зі ст. 107 КЗпП, тобто в подвійному розмірі. Оплату в такій сумі здійснюють за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може надаватися інший день відпочинку, що не оплачується та є вихідним днем. Причому такий день надається як додаткова компенсація, тобто оплата за роботу у святковий чи неробочий день у будь-якому разі здійснюється в подвійному розмірі ( лист № 853). Див. також рис. 5.
Рис. 5. Компенсація за роботу у святковий (неробочий) день
Важливо! Якщо працівник виходить на роботу у вихідний чи святковий і неробочий день за власним бажанням, то роботу в такий день не компенсують.
РОЗМАЇТТЯ СИТУАЦІЙ ТА КОМПЕНСАЦІЙ
«Вихідна» компенсація. Розглянемо на прикладах, як діяти бухгалтеру при нарахуванні зарплати працівнику, який працював у вихідний день. Візьмемо за основу, що працівнику встановлено посадовий оклад (3000 грн.). Установа працює за звичним графіком: 5 робочих днів + 2 вихідних (субота і неділя). Норма робочого часу в червні 2015 року — 20 роб. дн. (160 роб. год).
«Святкова» компенсація. А чи є відмінності при нарахуванні зарплати, якщо працівник працював у святковий (неробочий) день? Так, причому в деяких ситуаціях вони істотні. Запам’ятайте ще раз основний нюанс: роботу у святковий (неробочий) день оплачують у подвійному розмірі завжди, навіть тоді, коли надано інший день відпочинку.
Як оплатити роботу у вихідний день при різних варіантах компенсацій, ви в курсі. Тепер наше завдання — навчитися розрізняти способи компенсації за роботу у святковий (неробочий) день. Для цього попрактикуємося (див. рис. 6 нижче). Наведемо загальну умову: норма робочого часу в червні 2015 року — 20 роб. дн. (160 роб. год).
Рис. 6. Варіанти компенсації за роботу у святковий день
«Святково-вихідний» коктейль при підсумованому обліку
Порядок компенсації за роботу у вихідні або святкові та неробочі дні для працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу, у цілому стандартний. Тобто всі ті правила, з якими ви ознайомилися вище, працюють і тут. Нагадаємо їх ще раз:
Але існують і особливості. Урахуйте: для працівників з підсумованим обліком робочого часу вихідні дні можуть не збігатися з вихідними днями, установленими для працівників зі звичайним графіком роботи, тобто це будуть не звичні нам субота і неділя, а будь-який інший день тижня. Наприклад, працівник працює за графіком «доба-дві». Вихідні дні в нього будуть «плаваючими»: понеділок — робочий день; вівторок, середа — вихідні дні; четвер — робочий день; п’ятниця, субота — вихідні; неділя — робочий тощо.
Як бачите, неділя для такого працівника є звичайним робочим днем, а не вихідним, як для решти працівників. Тому в такому разі компенсації за роботу в такий день не буде.
Інша справа, якщо йому доведеться вийти на роботу в день, який згідно з його графіком роботи є для нього вихідним. У цьому випадку діють правила компенсації за роботу у вихідний день (відгул чи оплата в подвійному розмірі).
Компенсація за роботу у святковий (неробочий) день теж має свої нюанси. Незалежно від того, припадає святковий день на робочий відповідно до графіка роботи (тобто робота у святковий день первісно була запланована графіком) або робота у свято не планувалася, але працівник був залучений до неї за наказом роботодавця, працівник завжди отримає за таку роботу підвищену оплату згідно зі ст. 107 КЗпП.
Пам’ятайте: роботу у святкові (неробочі) дні відповідно до графіка роботи включають до норми робочого часу за обліковий період, оскільки це звичайний робочий день. Години, відпрацьовані понад норму, вважаються наднормовими і їх оплачують у подвійному розмірі ( ст. 106 КЗпП). Але! При підрахунку наднормових годин, які мають бути оплачені в подвійному розмірі, години роботи у святкові та неробочі дні, відпрацьовані понад норму робочого часу за обліковий період, не враховують! Річ у тім, що ці години вже мають бути оплачені в подвійному розмірі, як за роботу у святкові (неробочі) дні згідно зі ст. 107 КЗпП ( п. 11 Методрекомендацій № 138).
Оплата в підвищеному розмірі проводиться за години, фактично відпрацьовані у святковий (неробочий) день. Як визначити годинну тарифну ставку для оплати фактично відпрацьованих годин у святкові та неробочі дні при підсумованому обліку робочого часу, якщо працівнику встановлено місячний оклад? Скористайтеся нашими підказками (див. рис. 4 на с. 18). Але ділити місячний оклад треба на місячну норму тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для цього підрозділу (працівника) (лист Мінсоцполітики від 17.02.2012 р. № 51/13/116-12 // «ОП», 2012, № 22, с. 3).
До речі, як зазначає Мінсоцполітики в листі № 922, працівники, які працюють за графіком і робота яких у святковий день уключена до місячної норми робочого часу, не можуть за бажанням узяти інший день відпочинку за роботу у святковий день, адже тоді не буде повністю відпрацьована встановлена місячна норма робочого часу.
Для наочності та простоти наведемо приклади в таблиці нижче.
Умова: Посадовий оклад працівника — 3600 грн. Обліковий період — місяць. Норма робочого часу в червні 2015 року для цього працівника — 160 год. Годинна ставка — 22,50 грн./год (3600 грн. : 160 год).
Упевнені, проблеми нарахування святково-вихідних сум тепер вас обминатимуть!
Висновки:
— За роботу у вихідний день передбачено компенсацію у вигляді іншого дня відпочинку або оплати у грошовій формі в подвійному розмірі.
— «Святкову» роботу оплачують завжди в подвійному розмірі + за бажанням працівника надають інший неоплачуваний день відпочинку.
— Норма про подвійну оплату поширюється виключно на годинну (денну) ставку.
— Надбавки та доплати за відпрацьовані години у вихідний/святковий день розраховують з одинарного окладу (тарифної ставки).
Використані документи і скорочення
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.
Методрекомендації № 138 — Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.
Лист № 321 — лист Мінсоцполітики від 19.09.2012 р. № 321/13/133-12.
Лист № 853 — лист Мінпраці від 29.12.2009 р. № 853/13/84-09 // «ОП», 2010, № 11, с. 11.
Лист № 922 — лист Мінсоцполітики від 09.12.2014 р. № 922/13/155-14.
