Спершу нагадаємо: роботодавець зобов’язаний виплачувати зарплату працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Конкретні строки виплати зарплати прописують у колективному договорі (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, ч. 1 ст. 115 КЗпП).
Слід зазначити, що нарахування зарплати проводять наприкінці місяця. А ось виплату зарплати, за прийнятими правилами, здійснюють двічі на місяць (виплачують окремо аванс і окремо зарплату за другу половину місяця).
Тепер переходимо до предмета нашої розмови — строків сплати ВЗ*. Що нам про них відомо? Нарахування, утримання і сплата (перерахування) ВЗ здійснюється в порядку, установленому ст. 168 ПКУ** (п.п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). При цьому в такому випадку керуватися слід саме п.п. 168.1.1 ПКУ. Що отримуємо в результаті?
* Військовий збір.
** Податковий кодекс України» від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
При кожній виплаті зарплати (авансу та зарплати за другу половину місяця) роботодавець зобов’язаний утримувати із суми такого доходу ВЗ і перераховувати суму такого збору до бюджету.
Як бачимо, фактично строки сплати ВЗ і ПДФО*** збігаються. Тобто, по суті, для того, щоб з’ясувати строки сплати ВЗ, нам необхідно пригадати строки сплати ПДФО (див. таблицю нижче).
*** Податок на доходи фізичних осіб.
Вид виплати | Строк перерахування ПДФО/ВЗ | Підстава (норма ПКУ) |
Гроші отримано з банківського рахунка | Одночасно з отриманням грошей у банку | |
Гроші перераховано в безготівковій формі на рахунок фізособи | Одночасно з перерахуванням грошей на рахунок | |
Виплата готівкою з каси* | Протягом банківського дня, наступного за днем виплати (нарахування, надання) | |
Виплата в натуральній формі | ||
Дохід нарахований, але не виплачений | Протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця, в якому нараховано дохід | П.п. 49.18.1, п. 57.1, п.п. 168.1.5, п.п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ |
* За рахунок грошових коштів, що не були отримані в банку на зазначені цілі, а надійшли до каси установи. | ||
Торкнемося й інших, не менш важливих моментів зі сплати ВЗ. Зауважте: банки приймають платіжні документи на виплату доходу тільки за умови одночасного надання розрахункового документа на перерахування ВЗ до бюджету* (п.п. 168.1.2 ПКУ). Тобто щоразу при знятті грошей з рахунка в банку для виплати зарплати працівникам або при перерахуванні «зарплатних» грошових коштів на карткові рахунки працівників банківські службовці мають контролювати сплату ВЗ разом з ПДФО та ЄСВ**.
* Якщо ви новачок у бухгалтерській справі, то знайте: перераховують ВЗ на спеціальні бюджетні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби для його зарахування (код класифікації бюджетного доходу — 11011000 «Військовий збір»). Ознайомитися з ними можна на сайтах головних управлінь ДКСУ і ДФС в областях і місті Києві в розділі «Реквізити рахунків».
** Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Підіб’ємо підсумок: бюджетна установа порушила строки сплати і перерахування ВЗ. Адже, як ми вже з’ясували, сплачувати та перераховувати ВЗ до бюджету потрібно при виплаті як авансу, так і зарплати за другу половину місяця. До речі, дивно, що банківські службовці не вказали на відсутність розрахункового документа на перерахування ВЗ при перерахуванні зарплати…
Порушення є, а чим воно загрожує? Давайте з’ясовувати разом!
Якщо податковий агент порушує законодавство з нарахування, утримання або сплати ВЗ, то до нього застосовується відповідальність згідно зі п. 127.1 ПКУ:
— за порушення, здійснене вперше, передбачено штраф у розмірі 25 % суми ВЗ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету;
— за порушення, здійснене удруге протягом 1095 днів, штраф становить 50 % зазначеної вище суми ВЗ, а за третє і подальші аналогічні порушення, здійснені протягом 1095 днів, — до 75 % зазначеної суми ВЗ.
Крім штрафу, згідно з п. 127.1 ПКУ, можуть нарахувати і пеню з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виплати (нарахування) доходу фізособі (ст. 129 ПКУ).
Крім штрафних санкцій, передбачено й адміністративну відповідальність (ст. 1634 КпАП). Принаймні, так вважає ДФСУ. Так, за неутримання або неперерахування до бюджету сум ВЗ посадовій особі загрожує попередження або штраф у розмірі від 2 до 3 нмдг (від 34 до 51 грн.), а при повторному протягом року притягненні — штраф від 3 до 5 нмдг (від 51 до 85 грн.).
До того ж необхідно знати ще про одну норму адмінвідповідальності, прописану у ст. 1632 КпАП. Так, за неподання (несвоєчасне) подання платіжних доручень на перерахування ВЗ на винних посадових осіб накладається штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.), а при повторному притягненні протягом року — від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.). Однак фіскали наполягають на ст. 1634 КпАП.
