Гарантії мобпрацівникам: додаткові уточнення в режимі очікування
Парламент ухвалив Закон України (на базі законопроекту від 09.02.2015 р. № 2079), що містить уточнення до ст. 119 КЗпП. Нагадаємо: ця стаття у більшій своїй частині присвячена гарантіям мобілізованим працівникам. На момент підготовки матеріалу до номера Президент ще не підписав цей Закон. Проте основні очікувані зміни варто знати вже зараз.
Законодавчим актом збільшено з 12 до 18 місяців тривалість надання гарантій згідно зі ст. 119 КЗпП громадянам України, які проходять військову службу під час особливого періоду.
Уточнення торкнуться гарантій для працівників, які після демобілізації продовжили військову службу за контрактом. За ними слід зберігати посаду та середній заробіток упродовж строку дії контракту. Ця норма конкретизується: середній заробіток компенсуватиметься за рахунок коштів держбюджету в порядку, установленому КМУ. Зазначимо, що чинний Порядок, затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105, такої особливості не враховує.
Крім того, зміни торкнуться абз. 2 ч. 13 ст. 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII. У разі підписання Закону Президентом відстрочку від призову на строкову військову службу на весь час роботи за спеціальністю отримають усі педпрацівники з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови їх повного педнавантаження на посаді. Чинна норма передбачає надання відстрочки тільки педпрацівникам сільської місцевості.
Оптимізація ПДФО і ЄСВ-бар’єрів: Парламент прийняв рішення
Законом України (на основі законопроекту від 07.04.2015 р. № 2576), прийнятим ВРУ, передбачаються зміни в порядку застосування ставок ПДФО. Уточнення торкнуться ст. 167 ПКУ. Так, до бази оподаткування (що складається, зокрема, із зарплати і винагород за ЦПД) у межах 17 мінзарплат (у 2015 році — 20706 грн.) застосовується ставка 15 %, а до суми перевищення — ставка 20 %. Як бачимо, зміниться бар’єр для розмежування ставок ПДФО — зараз ми відштовхуємося від 10 мінзарплат.
Крім того, при обчисленні максимальної величини бази нарахування ЄСВ необхідно буде виходити не з розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленої законом, а з розміру мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня календарного року (нововведення зачепить п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI). Оскільки озвучені величини у 2015 році однакові, то перейматися із цього приводу до грудня не варто.
Зверніть увагу: прийняті зміни уніфікують підходи до визначення баз оподаткування з метою застосування ставок ПДФО і ЄСВ.
Законодавчим актом також передбачено, що понижуючий коефіцієнт для визначення розміру ЄСВ залишиться на рівні 0,4 і після 01.01.2016 р. Раніше із зазначеної дати передбачалося застосування понижуючого коефіцієнта на рівні 0,6.
На момент підготовки матеріалу до номера Закон передано на підпис Президенту.
Новий святковий день і розрахунок відпускних: уточнює Мінсоцполітики
Мінсоцполітики в листі від 07.05.2015 р. № 520/13/84-15 розповіло, коли слід ураховувати наявність нового святкового дня — Дня захисника України (святкується щороку 14 жовтня) при визначенні розрахункового періоду для оплати періоду відпустки.
У роз’ясненні зазначено: з моменту, коли 14.10.2015 р. входитиме до розрахункового періоду для обчислення середньої зарплати для оплати часу щорічної відпустки (соцвідпустки на дітей), його як святковий день необхідно виключити з розрахункового періоду. Нагадаємо, що аналогічні висновки ми наводили у спецвипуску «ОП», 2015, № 8/1, с. 14.
Святкові перенесення: уточнення про сферу поширення
Відомо: якщо святковий або неробочий день (зазначені у ст. 73 КЗпП) збігається з вихідним, то вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого ( ч. 3 ст. 67 КЗпП). Мінсоцполітики в листі від 28.02.2014 р. № 66/13/116-14 уточнило, що таке правило стосується тільки працівників, які працюють за п’ятиденним або шестиденним робочим тижнем з двома (одним — при шестиденному робочому тижні) вихідними днями.
Далі в листі зазначено, що такі святкові перенесення не поширюються на працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня і мають третій (і більше) вільний від роботи день.
Припустимо, працівник працює з понеділка по четвер. У такому разі він повинен вийти на роботу 01.06.2015 р. (понеділок), а ось працівники з повним робочим тижнем цього дня відпочиватимуть — для них спрацюють правила святкового перенесення (Трійця (31.05.2015 р.) припадає на вихідний день — неділю).
