Теми статей
Обрати теми

Щодо надання відпусток за роботу у зоні радіоекологічного контролю

Міністерство соціальної політики України
Лист від 23.03.2015 р. № 279/20/112-15

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 1 січня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими абзац п’ятий частини другої, у якому надається визначення зони посиленого радіологічного контролю, виключено, та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі — Закон).

За інформацією Державного агентства України з управління зоною відчуження, буде внесено зміни до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, затверджених постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.91 № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 47 Закону працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях зони посиленого радіоекологічного контролю, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу 30 календарних днів.

Статтю 47 Закону залишено без змін, тобто працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території, що до 01 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, надаватиметься щорічна відпустка пропорційно відпрацьованому до 01 січня 2015 року на цих територіях часу. З 01 січня 2015 року така відпустка не надається.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Статтею 10 Закону України «Про відпустки» визначено, що щорічні основні відпустки надаються працівнику з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Згідно зі статтею 24 цього Закону за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної відпустки не повинна бути меншою 24 календарних днів.

Якщо працівник з будь-яких причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, він має право використати їх, а у разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток. Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.

Працівники підприємства можуть отримати компенсацію за невикористані дні відпустки, яка надається відповідно до статті 47 Закону.

Відповідно до пункту 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 (далі — Порядок), соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5 — 13 пункту 4 Порядку (у тому числі оплата різниці між тривалістю щорічних відпусток, які надаються працівникові згідно із статтею 47 Закону, та тривалістю щорічної основної відпустки відповідно до Закону України «Про відпустки» або інших законів України, передбачена підпунктом 10 пункту 4 Порядку), провадяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, відповідно до розрахункових даних, поданих до управлінь праці та соціального захисту населення.

Пунктом 6 Порядку визначено, що підприємства реєструються управліннями соціального захисту населення, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів і списки громадян із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера.

Графік відпусток громадян та розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний бюджетний рік подаються підприємствами до управлінь соціального захисту населення разом із зазначеними відомостями.

Тобто, враховуючи вимоги Порядку, підприємство щороку до настання наступного бюджетного року повинно подавати до управління соціального захисту населення, де воно зареєстроване, графік відпусток працівників та розрахунок витрат для відпустки на наступний бюджетний рік.

До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до управлінь соціального захисту населення документи щодо розрахункових витрат, пов’язаних з виплатою компенсації та допомоги певних видів, та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначають прізвище, ім’я та по батькові, категорію, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.

Керівники підприємства несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до управлінь соціального захисту населення та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.

Заступник директора Департаменту — начальник відділу В. Уяздовський

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

«Подовжена» щорічна відпустка за роботу в зоні радіоекологічного контролю: право живе до 01.01.2015 р.

Чого тільки від початку 2015 року не приніс Закон України від 28.12.2014 р. № 76-VIII! Один з його наслідків: Закон викреслив визначення зони посиленого радіоекологічного контролю* з «чорнобильської» нормативки (ст. 2 Закону України від 27.02.91 р. № 791а-XII, ст. 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII, далі — Закон № 796).

* Далі — зона ПРК.

Здавалося б, малопомітна подія, але за нею як ниточки з клубка тягнуться інші постфактуми. Зокрема — зменшення пільг для працівників-чорнобильців, які проживають (працюють) на території такої зони. Цікаво, що самі додаткові «блага» для таких категорій працівників, як і раніше, фігурують у Законі № 796, але за фактом з 01.01.2015 р. скористатися ними неможливо. Причина: пільги надаються особам, які працюють (проживають, відряджаються) саме в зоні ПРК. Оскільки з 01.01.2015 р. особа не може підтвердити факт свого проживання або своєї роботи в цій зоні, то й «додаткові блага», прив’язані до неї, також недоступні. І ось справа торкнулася ще однієї пільги, яка з початку цього року під забороною.

Важливо! З 01.01.2015 р. працівники, які працюють (перебувають у відрядженні) на території зони ПРК, втратили право на щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів** (ст. 47 Закону № 796).

** Пам’ятайте: ст. 47 Закону № 796 передбачено верхній обмежувач із загальної тривалості щорічної відпустки за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю — не більше 42 календарних днів. За працівниками, які мають право на щорічну відпустку більшої тривалості, ніж передбачено ст. 47 Закону № 796, зберігають право на відпустку у більших розмірах.

Забігаючи наперед, зазначимо: на цьому історія з отриманням такої відпустки ще не закінчена. Тому нагадаємо головні особливості її надання.

По-перше, тривалість цієї відпустки розраховується пропорційно відпрацьованому часу/часу перебування у відрядженні в зоні ПРК.

По-друге, у всіх випадках тривалість щорічної відпустки не має бути менше передбаченої іншими нормативними документами для певної категорії працівників. Що це означає? Припустимо, що працівник має право на «стандартну» щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі — Закон № 504). Така відпустка зберігається за працівником при виконанні всіх умов для її надання згідно з «відпускним» Законом.

За умови, що працівник відпрацює в зоні ПРК весь робочий рік, йому будуть надані додаткові 6 (30 - 24) календарних днів відпустки, передбаченої ст. 47 Закону № 796. Якщо в таких умовах працівник відпрацює менший час, то розраховувати її тривалість необхідно пропорційно часу, відпрацьованому в зоні ПРК.

По-третє, управління соцзахисту населення компенсують роботодавцю за основним місцем роботи працівника оплату різниці між тривалістю щорічної відпустки згідно зі ст. 47 Закону № 796 і тривалістю щорічної відпустки згідно із Законом № 504 (згідно з іншими «відпускними» нормами). Наприклад, у нашому випадку роботодавцю компенсують різницю в 6 календарних днів.

Повертаємося в сьогоднішні реалії. Як ми вже зазначили, з 01.01.2015 р. просто так забути про відпустку за ст. 47 Закону № 796 не вдасться. Річ у тім, що ця стаття прямо називає такий вид відпустки щорічним*. Отже, відпустці згідно зі ст. 47 Закону № 796 (ср. ) властиві всі характеристики щорічної відпустки, описані в Законі № 504. Тобто працівник не втрачає права на зароблені дні такої відпустки, а при звільненні за невикористані дні цієї відпустки йому необхідно виплатити компенсацію.

* На цьому Мінсоцполітики акцентувало увагу в листі від 08.06.2012 р. № 186/13/133-12. — Прим. ред.

Виходить, що з 01.01.2015 р. працівник втратив право на щорічну відпустку, передбачену ст. 47 Закону № 796. Проте він, як і раніше, може використовувати дні, зароблені за робочий рік до дати Рубікону. Ось і виходить:

працівникам, які відпрацювали (перебували у відрядженні) на території, що до 01.01.2015 р. була віднесена до зони ПРК, надається щорічна відпустка згідно зі ст. 47 Закону № 796 пропорційно часу, відпрацьованому до 01.01.2015 р.**

** Такий самий підхід наведено й у листі Мінсоцполітики від 04.03.2015 р. № 85/13/116-15. — Прим. ред.

Як розрахувати ці дні на практиці? Пропонуємо розглянути на конкретному прикладі.

Приклад. Період з 21.05.2014 р. до 20.05.2015 р. — поточний робочий рік для працівника. Весь 2014 рік він працював у зоні ПРК. Тривалість «стандартної» щорічної основної відпустки для нього становить 24 календарні дні.

Спосіб 1. При розрахунку виходитимемо з того, що 24 календарні дні — це гарантовано зафіксована тривалість щорічної основної відпустки для цього працівника за умови, що він повністю відпрацює робочий рік. Їх чіпати не будемо.

Питання виникає в «бонусних» днях за роботу в зоні ПРК. У цьому випадку їх кількість становить 6 календарних днів (30 к. дн. згідно із Законом № 796 - 24 к. дн. згідно із Законом № 504). Розраховуємо, скільки таких додаткових днів відпочинку заробив працівник за роботу в зоні ПРК за період з 21.05.2014 р. по 31.12.2014 р. (включно):

6 к. дн. : 355 к. дн. х 222 к. дн. = 3,75 ≈ 4 к. дн.,

де 6 — дні щорічної відпустки згідно із Законом № 796, які надаються понад тривалість щорічної відпустки згідно із Законом № 504;

355 — кількість календарних днів у робочому році без урахування святкових і неробочих днів, визначених ст. 73 КЗпП;

222 — кількість календарних днів, фактично відпрацьованих у зоні ПРК у період з 21.05.2014 р. по 31.12.2014 р. без урахування святкових і неробочих днів, що припадають на такий період.

Спосіб 2. За такого підходу необхідно виконати певні розрахунки:

1. Визначаємо кількість календарних днів щорічної відпустки згідно зі ст. 47 Закону № 796, право на які працівник має за період роботи з 21.05.2014 р. по 31.12.2014 р.:

30 к. дн. : 355 к. дн. х 222 к. дн. = 18,76 ≈ ≈ 19 к. дн.

2. Визначаємо кількість календарних днів щорічної основної відпустки згідно зі ст. 6 Закону № 504, право на які працівник має за період роботи з 21.05.2014 р. по 31.12.2014 р.: 24 к. дн. : : 355 к. дн. х 222 к. дн. = 15,01 ≈ 15 к. дн.

3. За роботу в зоні ПРК працівник має право на відпустку тривалістю 4 к. дн. (19 к. дн. - - 15 к. дн.). При цьому за відпрацьований робочий рік він також має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні згідно із Законом № 504.

Підкреслимо: роботодавцю компенсують з держбюджету оплату за 4 календарні дні відпустки. Порядок отримання такої компенсації детально описано в листі, що коментується.

Олена УСЕНКО, головний спеціаліст
відділу регулювання умов та експертизи праці
Департаменту заробітної плати та умов праці

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі