Основні моменти із регулювання трудових відносин між бюджетними установами і працівниками-сумісниками прописані у Положенні про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженому спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.93 р. № 43 (далі — Положення № 43).
У п. 8 цього Положення дійсно йдеться про підстави для розірвання трудового договору із працівником, прийнятим до установи на умовах сумісництва: звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги.
З цього констатуємо, що розірвати трудовий договір із працівником-сумісником можна на загальних підставах, передбачених ст. 36, 38, 39, 40 і 41 КЗпП, а також за спеціальною підставою, передбаченою спеціально для працівників-сумісників п. 8 Положення № 43.
Зверніть увагу! Допускається звільнення працівника-сумісника у разі прийняття на його посаду працівника, що працюватиме не на умовах сумісництва (як основний працівник). Обережно! Таку підставу для припинення трудових відносин можуть використовувати державні та комунальні підприємства, установи, організації.
При цьому не важливо, чи повний робочий день працюватиме працівник, прийнятий на місце працівника-сумісника. Головна умова: для новоприйнятого працівника це місце роботи має бути основним.
З точки зору головного трудового закону на використання п. 8 Положення дає право ст. 7 КЗпП. Згаданою статтею передбачено застосування додаткових (не передбачених КЗпП) підстав для припинення трудового договору з деякими категоріями працівників за певних умов, передбачених законодавством.
З основним питання розібралися. Далі поговоримо, яку саме підставу для звільнення слід обрати у випадку, що розглядається.
Справа у тому, що про розірвання трудового договору із працівником-сумісником через прийняття на роботу працівника, який не є сумісником, безпосередньо у КЗпП згадується тільки один раз — у ст. 431 цього Кодексу. Увага! Цю статтю не можна використовувати як підставу для звільнення у розглянутому випадку. Причина: ст. 431 КЗпП присвячена розірванню трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди профспілки і аж ніяк не випадкам звільнення. Що залишається?
Важливо! При звільненні працівника-сумісника через прийняття на його посаду основного працівника як підставу для розірвання трудового договору використовують ст. 7 КЗпП і п. 8 Положення № 43.
У розглянутій ситуації саме цими нормами слід оперувати при складанні наказу (розпорядження) про припинення трудового договору і внесенні запису до трудової книжки звільненого працівника. Так, у графі 3 розділу «Відомості про роботу» трудової книжки роблять запис: «Звільнено у зв’язку із прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, ст. 7 КЗпП України, п. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій». У графі 4 згаданого розділу трудової книжки прописують реквізити наказу про припинення трудового договору.
Увага! Якщо за основним місцем роботи у трудову книжку працівника не внесено запис про роботу за сумісництвом, то не вноситься запис до неї і про звільнення працівника з цієї роботи.
Наведемо кілька фактів, притаманних звільненню працівника-сумісника через прийняття на його місце основного працівника (див. таблицю).
№ з/п | Правила звільнення за ст. 7 КЗпП і п. 8 Положення № 43 | Пояснення |
1 | Згода профспілки на таке звільнення не потрібна | Це прямо передбачено ст. 431 КЗпП |
2 | Працівник не пише заяву про звільнення | У ст. 431 КЗпП, де власне один раз згадується про розглянуту підставу для звільнення, йдеться про розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Тому усі дії із проведення процедури такого звільнення починає роботодавець |
3 | Не установлені строки, коли роботодавець зобов’язаний попередити працівника про наступне звільнення | Незважаючи на факт, який випливає із ст. 431 КЗпП (див. п. 2 цієї таблиці), по суті на роботодавця не покладений обов’язок із попередження про наступне звільнення за ст. 7 КЗпП і п. 8 Положення № 43 |
4 | Не допускається звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності і перебування ним у відпустці | У згадані періоди не можна звільняти працівника з ініціативи роботодавця ( ч. 3 ст. 40 КЗпП). А як вже було вказано вище, звільнення працівника-сумісника через прийняття на його місце основного працівника, трактується як розірвання трудових відносин з ініціативи роботодавця |
5 | Вихідна допомога не виплачується | Підстава для звільнення за ст. 7 КЗпП і п. 8 Положення № 43 не прописана у ст. 44 КЗпП, у якій перелічені випадки виплати вихідної допомоги. Заборона на виплату вихідної допомоги також застережена у п. 8 Положення № 43 |
