Ця ситуація досить часто зустрічається на практиці. Прийняття-звільнення працівників в установі відбувається постійно. Приймаючи на роботу співробітника з великим трудовим стажем, начебто не варто сильно турбуватися про нарахування лікарняних. Проте і в цій ситуації не все так просто, як здається на перший погляд.
Давайте розберемося. Спершу нагадаємо, що розрахунок лікарняних здійснюється на підставі Закону № 1105* і Порядку № 1266 **.
* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
** Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, у редакції постанови КМУ від 26.06.2015 р. № 439.
Проаналізувавши норми цих документів, доходимо такого висновку.
Слід розрізняти показники «загальний страховий стаж» і «страховий стаж протягом останніх 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку».
Показник «загальний страховий стаж» використовується при визначенні оплати днів тимчасової непрацездатності в розмірі, зазначеному у ст. 24 Закону № 1105. Нагадаємо, що залежно від загального страхового стажу працівника відсоток оплати лікарняних буде 50 , 60 , 70 або 100 %.
Що стосується другого показника зі страхового стажу, то «ноги його ростуть» з п. 4 ст. 19 Закону № 1105 і відповідно п. 29 Порядку № 1266. Процитуємо ті положення п. 29 Порядку № 1266, що стосуються нашого випадку, а саме розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності:
ЦИТАТА
«Якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата визначається для розрахунку:
допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця — виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище розміру мінімальної заробітної плати, установлений законом у місяці настання страхового випадку…»
Як бачимо, обмеження щодо лікарняних за мінімальною зарплатою (далі — МЗП) стосується всіх працівників, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше шести місяців.
Інакше кажучи, якщо до вашої установи було прийнято працівника, який має будь-який, у тому числі великий (більше 8 років) загальний страховий стаж, і до настання страхового випадку він не заробив страховий стаж — 6 місяців саме у вашій установі, у нього необхідно запросити довідку за формою № ОК-7. Нагадаємо, що цю довідку працівник сам особисто бере в органах ПФУ (лист ФСС ТВП від 05.06.2015 р. № 5.2-32-946).
А як же бути, якщо ваш працівник надав тільки листок непрацездатності, довідки за формою № ОК-7, що підтверджує страховий стаж працівника, ще немає, а строки призначення та оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності «підганяють»? Відповідь така: нарахувати і виплатити лікарняні, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 ст. 19 Закону № 1105, тобто з розрахунку на місяць виходячи з МЗП.
Усе логічно — адже підтвердження наявності 6-місячного страхового стажу протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку немає. Тому оплачуємо лікарняні працівнику як особі зі страховим стажем менше 6 місяців.
Якщо пізніше працівник надасть довідку з ПФУ і в результаті в нього вийде, що протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку наявний страховий стаж 6 місяців і більше, то суму лікарняних слід перерахувати*. Тобто доведеться перерахувати лікарняний уже без обмеження за МЗП.
* Таку думку висловив ФСС ТВП у своєму листі від 07.05.2015 р. № 5.2-32-823. — Прим. ред.
Важливо! При непідтвердженому 6-місячному страховому стажі протягом 12 місяців перед хворобою лікарняні оплачують з урахуванням обмежень ч. 4 ст. 19 Закону № 1105, тобто з розрахунку на місяць не вище МЗП. Після підтвердження стажу лікарняні перераховують.
До речі, аналогічний підхід можна застосувати, якщо необхідно підтвердити загальний страховий стаж для визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності залежно від стажу (50, 60, 70 або 100 %).
Повернемося до нашого запитання.
За умовами, наведеними в ньому, можна стверджувати, що загальний страховий стаж працівника на день настання хвороби більше 8 років. Пов’язано це з тим, що з трудової книжки видно, що він працює вже більше 15 років. Тому лікарняні слід оплатити в розмірі 100 % середньої зарплати. Тут без варіантів. А ось виходячи з нарахованої зарплати або з розрахунку на місяць з МЗП — не все так швидко.
На момент настання тимчасової непрацездатності працівник відпрацював 2 місяці, і ЄСВ був сплачений у розмірі більше мінімального страхового внеску (справлявся із зарплати в розмірі 1660 грн.). Отже, вони зараховуються до страхового стажу як повні. Більше в роботодавця даних про страховий стаж протягом 12 місяців, що передують хворобі працівника, немає, тому лікарняні виплачують з урахуванням обмежень ч. 4 ст. 19 Закону № 1105, виходячи з МЗП.
Спочатку розрахуємо фактичну середньоденну зарплату для оплати лікарняного. Зазначимо, що в цьому випадку розрахунковим періодом є один місяць — вересень 2015 року (серпень 2015 року до розрахунку не беремо, оскільки місяць відпрацьований не з 1-го календарного числа).
Фактична середньоденна зарплата становить:
1660 грн. : 30 к. дн. = 55,33 грн.,
де 1660 — нарахована зарплата за вересень 2015 року;
30 — кількість календарних днів у вересні 2015 року.
Потім розрахуємо середньоденну зарплату виходячи з МЗП, що діє на момент настання страхового випадку (у жовтні 2015 року):
1378 грн. : 30,44 к. дн. = 45,27 грн.
Оскільки на момент нарахування лікарняного працівник не надав довідку з формою № ОК-7, лікарняні мають бути розраховані виходячи з 45,27 грн.
Сума оплати лікарняного тоді дорівнює 543,24 грн. (45,27 грн. х 12 к. дн.), у тому числі оплата перших п’яти днів хвороби за рахунок коштів роботодавця 226,35 грн., за рахунок ФСС — 316,89 грн.
Зверніть увагу: святкові (14 жовтня) і вихідні дні (10 і 11 жовтня), що припадають на період тимчасової непрацездатності, підлягають оплаті.
Якщо в подальшому працівник принесе довідку з ПФУ за формою № ОК-7 і на її підставі ми визначимо, що в нього є страховий стаж у розмірі 6 місяців протягом 12 останніх місяців, які передують тимчасовій непрацездатності, роботодавець повинен перерахувати лікарняний за загальними правилами. Тобто лікарняний має бути оплачений виходячи з суми фактичної середньоденної зарплати.
Сума оплати лікарняного становитиме 663,96 грн. (55,33 грн. х 12 к. дн.), у тому числі оплата перших п’яти днів хвороби за рахунок коштів роботодавця — 276,65 грн., за рахунок коштів ФСС — 387,31 грн.
Таким чином, працівнику необхідно доплатити 120,72 грн. (663,96 - 543,24). При цьому 50,30 грн. з цієї суми — це витрати роботодавця; 70,42 грн.* — ФСС.
* У тому випадку, якщо ви подавали заяву-розрахунок на суму лікарняних, розрахованих виходячи з МЗП, то додатково складіть заяву-розрахунок на суму 70,42 грн. (у зв’язку з перерахунком) і подайте до органу ФСС для отримання фінансування допомоги по тимчасовій непрацездатності.
